Справа №  2-484\11  

          РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23.05.2011 року                                                                                м. Харків

Червнозаводський районний суд м. Харкова у складі

головуючого у справі  судді   Нікуліної Л.П.

при секретарі –Веремієвій Ю.Л.  

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів,  в якому зазначив, що 18 грудня 2007 року між ОСОБА_1 і АТ «УкрСиббанк»було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11270362000, згідно з яким Позивач отримав від Відповідача  кредит у сумі 49 000,00 (сорок дев’ять тисяч) дол. США 00 центів, що станом на момент видачі кредиту складало 247450,00 (двісті сорок сім тисяч чотириста п’ятдесят) грн. 00 коп. (гривневий еквівалент зазначено у п. 1.1. Кредитного договору).  Вказані грошові кошти було надано Позивачу строком до 18 грудня 2037 року, зі сплатою процентів  за використання кредитом у розмірі 12,9 % річних. Кредит був отриманий для придбання трьокімнатної квартири № 163 за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 46.

18 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк»було укладено договір іпотеки нерухомого майна –квартири № 163 за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 46, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Також для забезпечення виконання зобов’язань позивача за Кредитним договором 18 грудня 2007 року було укладено договори поруки з ОСОБА_3 № П/1//11270362000, з ОСОБА_4 № П/2/11270362000, з ОСОБА_5 № П/3/11270362000.

На виконання умов Кредитного договору позивач отримав від відповідача кредитні кошти в іноземній валюті (доллар США) в сумі відповідно до Кредитного договору і сплачував платежі у валюті кредиту згідно Додатку № 1 до Договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що умови кредитного договору не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме: ст.99 Конституції України, ст. 53 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.3 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.3,203, 216, 524,533 ЦКУ,  Постанови НБУ №200 від 30.05.2007 року «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України».

Позивач вважає, що кредитний договір порушує валютне законодавство в частині надання кредитних коштів в іноземній валюті –дол. США та здійснення розрахунків за кредитним договором в дол. США за відсутності у сторін за договором індивідуальної ліцензії.

Позивач вважає, що подальше виконання умов кредитного договору порушує ст.3 ЦК України, а саме один із принципів цивільно-правових правовідносин –принцип справедливості, оскільки АТ «УкрСиббанк»припустився зловживань за кредитним договором шляхом покладення валютних ризиків на позичальника.

Позивач зазначає, що відповідно до ст. 548 ЦК України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню.

Із зазначених підстав позивач ОСОБА_1 просив суд визнати кредитний договір недійсним, зобов’язати відповідача повернути позивачу все, що було ним отримано на виконання умов кредитного договору, визнати недійсним договори поруки, визнати недійсним договір іпотеки та зобов’язати третю особу виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, що було передано в іпотеку за договором іпотеки від 18.12.2007 року.

Відповідач АТ «УкрСиббанк»позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення проти основного позову та заявив зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_7 пояснила суду про те, що 18.12.2007 року між Публічним акціонерним товариством  «УкрСиббанк»»та ОСОБА_1 (надалі –Позичальник) було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11270362000 (далі по тексту –Кредитний договір), згідно з яким Позивач надав Відповідачу 1  кредит  в сумі 49000,00 (сорок дев’ять тисяч дол. США 00 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на дату надання кредиту становило 247450,00 (двісті сорок сім тисяч чотириста п’ятдесят грн. 00 коп.). Вказані грошові кошти були надані Відповідачу 1 строком до 18.12.2037 року, зі сплатою відсотків за використання кредиту у розмірі 12,90% річних.

Відповідно до п.п.1.1., 1.2.2., 3.4.1., 3.4.2. Кредитного договору  Відповідач1 зобов’язався щомісячно сплачувати кредит в терміни, що встановлені графіком погашення кредиту (Додаток № 1 до Кредитного договору), а також сплачувати відсотки згідно п.п. 1.3.1., 1.3.4. Кредитного договору 1 з 01 по 25 число (включно) кожного місяця –в розмірі, нарахованому банком за попередній місяць.

30.01.2009 року до Кредитного договору сторонами було підписано додаткову угоду №1, згідно умов якої п. 1.2.2. Кредитного договору було викладено у новій редакції, відповідно до якої: «Позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення згідно Додатку №1 до Договору».

Інші умови Кредитного договору, які не суперечать цій Додатковій угоді, залишилися без змін, і сторони підтвердили свої зобов’язання за ним.

Позичальником ОСОБА_1 систематично не виконуються зобов’язання по поверненню належних до сплати нарахованих процентів за використання кредиту.

Станом на 20.09.2010 року загальна сума простроченої заборгованості за Кредитним договором складає 1811,55 (одна тисяча вісімсот одинадцять дол. США 55 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 20.09.2010 р. складає 14346,02 (чотирнадцять тисяч триста сорок шість грн. 02 коп.), з яких:

-  272,22 (двісті сімдесят два дол. США 22 центи), що за офіційним курсом НБУ станом на 20.09.2010 р. складає 2155,76  (дві тисячі сто п’ятдесят п’ять грн. 76 коп.)- заборгованість за простроченим кредитом;

-    1539,33 (одна тисяча п’ятсот тридцять дев’ять дол. США 33 центи), що за офіційним курсом НБУ станом на 20.09.2010 р. складає 12190,26 (дванадцять тисяч сто дев’яносто грн. 26 коп.) –прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до умов п. 4.1. Кредитного договору 1 за порушення термінів погашення будь-яких грошових зобов’язань, передбачених цим договором, зокрема термінів повернення кредиту (всієї суми чи його частини) та /або термінів сплати процентів за кредит та /або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню   в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені..

Пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості.

          Станом на 20.09.2010 року загальний розмір нарахованої пені за Кредитним договором  складає  7,40 (сім дол. США 40 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 20.09.2010 р. складає 58,60 (п’ятдесят вісім грн. 60 коп.), з яких:

       - 1,99 (один дол. США 99 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 20.09.2010 р. складає 15,76 (п’ятнадцять грн. 76 коп.) –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

-   5,41 (п’ять дол. США 41 цент), що за офіційним курсом НБУ станом на 20.09.2010 р. складає 42,84 (сорок дві грн. 84 коп.) – пеня  за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного Кодексу України передбачено, якщо договором встановлено обов’язок позичальником повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення  частини позики , що залишилася, та  сплати процентів. Станом на 20.09.2010 частина кредиту, що залишилась до виплати Відповідачем 1 за Кредитним договором ,  і яку Позивач має право вимагати відповідно до ч.2. ст.1050 ЦКУ , становить 46277,80 (сорок шість тисяч двісті сімдесят сім дол. США 80 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 20.09.2010 р. складає 366483,16 (триста шістдесят шість тисяч чотириста вісімдесят три грн. 16 коп.) – заборгованість за кредитом.

У забезпечення виконання зобов’язань Позичальника за Кредитним договором  18.12.2007 р. було укладено договори поруки № П/1/11270362000 (надалі –Договір поруки 1) з  ОСОБА_3, № П/2/11270362000 (надалі – Договір поруки 2) з  ОСОБА_4, № П/3/11270362000 (надалі –Договір поруки 3) з  ОСОБА_5, які, згідно з п.1.3. Договорів поруки 1, 2, 3 зобов’язались відповідати перед АТ «УкрСиббанк»у тому ж обсязі, що і Позичальник, зокрема за повернення основної суми заборгованості, відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених Кредитним договором.

Статтею 554 ЦКУ встановлено, що у випадку порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором солідарно, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Пунктом 1.4. Договорів поруки 1, 2, 3 встановлена солідарна відповідальність за Кредитним договором. Відповідно до положень ст. 553 ЦКУ поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником (Позичальник). Статтею 543 Цивільного Кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За змістом положень частини першої статті  526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог договору та вимог закону.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, тоді воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, Позивач за зустрічним позовом має право вимагати повернення всієї заборгованості за Кредитним договором, сума якої станом на 20.09.2010 рік становить  48096,75 (сорок вісім тисяч дев’яносто шість дол. США 75 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 20.09.2010 р. складає 380887,78 (триста вісімдесят тисяч вісімсот вісімдесят сім грн. 78 коп.), з яких:

- 46277,80 (сорок шість тисяч двісті сімдесят сім дол. США 80 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 20.09.2010 р. складає 366483,16 (триста шістдесят шість тисяч чотириста вісімдесят три грн. 16 коп.) – заборгованість за кредитом;

- 272,22 (двісті сімдесят два дол. США 22 центи), що за офіційним курсом НБУ станом на 20.09.2010 р. складає 2155,76  (дві тисячі сто п’ятдесят п’ять грн. 76 коп.)- заборгованість за простроченим кредитом;

- 1539,33 (одна тисяча п’ятсот тридцять дев’ять дол. США 33 центи), що за офіційним курсом НБУ станом на 20.09.2010 р. складає 12190,26 (дванадцять тисяч сто дев’яносто грн. 26 коп.) –прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1,99 (один дол. США 99 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 20.09.2010 р. складає 15,76 (п’ятнадцять грн. 76 коп.) –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

- 5,41 (п’ять дол. США 41 цент), що за офіційним курсом НБУ станом на 20.09.2010 р. складає 42,84 (сорок дві грн. 84 коп.) –пеня  за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Також, у зв’язку з частковою сплатою Позичальником заборгованості по Кредитному договору позивач 12.01.2011 р. подав заяву про уточнення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідачів за зустрічним позовом 47663,12 (сорок сім тисяч шістсот шістдесят три) дол. США 12 центів в гривневому еквіваленті за офіційним обмінним курсом НБУ станом на дату постановлення рішення суду, судовий збір у сумі 1700,00 (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 (сто двадцять грн.).

Проти задоволення позову ОСОБА_1 представник АТ «УкрСиббанк»заперечив, посилаючись на те, що відповідно до ч. 2 ст. 192 ЦКУ, іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

          Згідно ч. 3 ст. 533 ЦКУ використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

          Пунктом третім частини першої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. (Під терміном «кошти»згідно із статтею 2 цього Закону розуміються гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент).

Стаття 345 Господарського кодексу України зазначає, що кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі Законом України «Про банки і банківську діяльність». Частиною першою статті 49 вищевказаного Закону розміщення банком залучених коштів визнано кредитною операцією.

Отже, Закон України «Про банки і банківську діяльність»визначив, що банки, які мають банківську ліцензію, мають право здійснювати кредитування в іноземній валюті.

Згідно із статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного кредитування.

Пунктом 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.07.2001 № 275, передбачено, що за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу НБУ банк має право здійснювати операції з валютними цінностями, до яких належить і іноземна валюта.

АТ «УкрСиббанк»має відповідні ліцензію та дозвіл.

При цьому, пунктом 5.3 зазначеного Положення визначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Крім того, немає необхідності отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України однією зі сторін договору при використанні іноземної валюти як засобу платежу при сплаті комісій, процентів, пені чи штрафних санкцій за Кредитним договором, так як в даному випадку використання іноземної валюти дозволяється без отримання такої індивідуальної ліцензії на підставі п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 483 від 14.10.2004 р., так як отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк –Відповідач, у якого є банківська ліцензія та письмовий дозвіл виданий Національним банком України на здійснення операцій з валютними цінностями.

Позивач ОСОБА_1 із  заявленими зустрічними вимогами не погодився,  надавши суду відзив на зустрічний позов, просив зустрічний позов залишити без задоволення та пояснив, що відповідно до Розділу 6 спірного Кредитного договору Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно п. 1.2.2. Договору, та вимагати повернення всієї суми кредиту та повної сплати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит.

Відповідно до п. 6.2. Договору у разі застосування Банком права, передбаченого п. 6.1.2., Банк повинен повідомити про це Позичальника шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою, цінним листом.

Також зазначив, що зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з того, що відповідач, порушуючи п. 6.2. Договору, не направив листа до Позичальника з вимогою дострокового повернення кредиту, позичальник погасив заборгованість до 32-го дня з моменту отримання повідомлення про повернення кредиту.

Відповідач АТ «УкрСиббанк»із зазначеними запереченнями не погодився, надавши пояснення до відзиву, у яких зазначив, що відповідно до ст.1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно п.п. 1.1., 3.4.1. Кредитного договору Позичальник зобов’язався щомісячно сплачувати кредит в терміни, що встановлені графіком погашення кредиту (Додаток № 1 до Кредитного договору), а також - сплачувати відсотки згідно п.п. 1.3.1., 1.3.3, 1.3.4. Кредитного Договору з 01 по 25 число (включно) кожного місяця –в розмірі, нарахованому банком за попередній місяць.

Станом на 20.09.2010 року прострочена заборгованість за кредитом становила 1811,55 (одна тисяча вісімсот одинадцять дол. США 55 центів). У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту та нарахованих процентів, у позивача виникло право на стягнення суми боргу за Договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Норма закону чітко встановлює право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

А, відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Стаття 1050 ЦКУ передбачає дострокове повернення позичальником всієї заборгованості за Кредитним договором (що є способом цивільно –правової відповідальності боржника) у разі порушення зобов’язань за Кредитним договором (тобто, прострочення повернення чергової частини).

Відповідно до ч.3 ст.11 ЦКУ цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Ч. 1 ст.13 ЦКУ закріплює за особою здійснення прав у межах наданих договором або актами цивільного законодавства. А стаття 15 ЦКУ закріплює, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. А тому вибір позивача захистити свої порушенні права саме у такій спосіб (право вимагати повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором, керуючись ч.2 ст.1050 ЦКУ) цілком законно та не суперечить умовам договору.

На підставі вищевикладеного просить у задоволенні позову про визнання недійсними договорів повністю відмовити, зустрічні позовні вимоги повністю задовольнити.

Вислухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні первісного позову слід відмовити, а зустрічний позов підлягає задоволенню з урахуванням такого.

Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів (ч.1 ст.11 ЦПК України).

Згідно з ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позивач посилається на ст. 99 Конституції України, ст. ст. 192, 524 ЦКУ, ч. 2 ст. 198 ГК України, ст. 35 ЗУ «Про Національний банк України», ст. 3 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. ст. 1, 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», зазначаючи, що грошовою одиницею в Україні є гривня, яка є законним платіжним засобом та приймається усіма фізичними та юридичними особами за номінальною вартістю на всій території України. При цьому Позивач доводить, що вираження у кредитному договорі грошових зобов’язань в іноземній валюті суперечить вищезазначеним нормам, а також потребує наявності індивідуальної ліцензії НБУ.

          Проте, відповідно до ч. 2 ст. 192 ЦКУ, іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

          Згідно ч. 3 ст. 533 ЦКУ використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

          Пунктом третім частини першої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Стаття 345 Господарського кодексу України зазначає, що кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі Законом України «Про банки і банківську діяльність». Частиною першою статті 49 вищевказаного Закону розміщення банком залучених коштів визнано кредитною операцією.

Отже, Закон України «Про банки і банківську діяльність»визначив, що банки, які мають банківську ліцензію, мають право здійснювати кредитування в іноземній валюті.

Згідно із статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного кредитування.

Пунктом 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.07.2001 № 275, передбачено, що за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу НБУ банк має право здійснювати операції з валютними цінностями, до яких належить і іноземна валюта.

Відповідно до матеріалів справи АТ «УкрСиббанк»має відповідні ліцензію та дозвіл.

При цьому, пунктом 5.3 зазначеного Положення визначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Крім того, немає необхідності отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України однією зі сторін договору при використанні іноземної валюти як засобу платежу при сплаті комісій, процентів, пені чи штрафних санкцій за Кредитним договором, так як в даному випадку використання іноземної валюти дозволяється без отримання такої індивідуальної ліцензії на підставі п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 483 від 14.10.2004 р., так як отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк –Відповідач, у якого є банківська ліцензія та письмовий дозвіл виданий Національним банком України на здійснення операцій з валютними цінностями.

Посилання Позивача стосовно необхідності мати індивідуальну ліцензію банку, який здійснює кредитування в іноземній валюті, на пункт 4 статті 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», є невірним, оскільки підп. «в»зазначеного пункту 4 статті 5 Декрету передбачає необхідність отримання індивідуальної ліцензії тільки у випадках, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Законодавством України на цей час не встановлено обмежень щодо граничних розмірів сум та термінів таких кредитів.          Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

          Таким чином, валютна операція щодо надання кредитних коштів у іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

          Доводи позивача про незаконність зустрічних вимог АТ «УкрСиббанк»є помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до матеріалів справи Позичальник (позивач) зобов’язався щомісячно сплачувати кредит в терміни, що встановлені графіком погашення кредиту, а також - сплачувати відсотки з 01 по 25 число (включно) кожного місяця –в розмірі, нарахованому банком за попередній місяць.

Станом на 20.09.2010 року прострочена заборгованість за кредитом становила 1811,55 (одна тисяча вісімсот одинадцять дол. США 55 центів). У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту та нарахованих процентів, у відповідача виникло право на стягнення суми боргу за Договором.

          Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

А, відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.11 ЦКУ цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Ч. 1 ст.13 ЦК України закріплює за особою здійснення прав у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. А стаття 15 ЦК України закріплює, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Тому вибір позивача захистити свої порушенні права саме у такій спосіб (право вимагати повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором, керуючись ч.2 ст.1050 ЦКУ) цілком законний та не суперечить умовам договору.

Таким чином, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Суд дійшов висновку про те, що зустрічні позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Відповідно до матеріалів справи, 18.12.2007 року між Публічним акціонерним товариством  «УкрСиббанк»»(надалі - Позивач) та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11270362000, згідно з яким Позивач за зустрічним позовом  надав Відповідачу за зустрічним позовом   кредит  в сумі 49000,00 (сорок дев’ять тисяч дол. США 00 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на дату надання кредиту становило 247450,00 (двісті сорок сім тисяч чотириста п’ятдесят грн. 00 коп.). Вказані грошові кошти були надані терміном до 18.12.2037 року, зі сплатою процентів за використання кредиту у розмірі 12,90% річних.

Відповідно до п.п.1.1., 1.2.2., 3.4.1., 3.4.2. Кредитного договору  ОСОБА_1 зобов’язався щомісячно сплачувати кредит в терміни, що встановлені графіком погашення кредиту, а також сплачувати відсотки згідно з 01 по 25 число (включно) кожного місяця –в розмірі, нарахованому банком за попередній місяць.

30.01.2009 року до Кредитного договору сторонами було підписано додаткову угоду №1, згідно умов якої п. 1.2.2. Кредитного договору було викладено у новій редакції, відповідно до якої: «Позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення згідно Додатку №1 до Договору».

Інші умови Кредитного договору, які не суперечать цій Додатковій угоді, залишилися без змін, і сторони підтвердили свої зобов’язання за ним.

Відповідачем за зустрічним позовом систематично не виконуються зобов’язання по поверненню належних до сплати нарахованих процентів за використання кредиту.

Крім того, у забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 за Кредитним договором  18.12.2007 р. було укладено договори поруки № П/1/11270362000 з  ОСОБА_3, № П/2/11270362000 з  ОСОБА_4, № П/3/11270362000 з  ОСОБА_5, які, згідно з п.1.3. Договорів поруки 1, 2, 3 зобов’язались відповідати перед Позивачем у тому ж обсязі, що і ОСОБА_1, зокрема за повернення основної суми заборгованості, відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених Кредитним договором.

Статтею 554 ЦКУ встановлено, що у випадку порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором солідарно, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Пунктом 1.4. Договорів поруки встановлена солідарна відповідальність ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за Кредитним договором. Відповідно до положень ст. 553 ЦКУ поручитель  відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Статтею 543 Цивільного Кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За змістом положень частини першої статті  526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог договору та вимог закону.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, тоді воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Тож, позивач за зустрічним позовом має право на стягнення на свою користь заборгованості за Кредитним договором.

Відповідно до матеріалів справи, станом на 24.12.2010 р. загальна сума заборгованості  Відповідачів складає 47663,12 (сорок сім тисяч шістсот шістдесят три) дол. США 12 центів, що по курсу НБУ станом на 24.12.2010 року складає 379565,27 (триста сімдесят дев’ять тисяч п’ятсот шістдесят п’ять) грн. 27 коп., з яких:

45733,36 дол. США, що по курсу НБУ станом на 24.12.2010 р. складає 364197,61 грн. –строкова заборгованість за кредитом;

          - 408,33 дол. США, що по курсу НБУ станом на 24.12.2010 р. складає 3251,76 грн. –прострочена заборгованість за кредитом;

          - 1512,76 дол. США, що по курсу НБУ станом на 24.12.2010 р. складає 12046,86 грн. – прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом;

          - 2,41 дол. США, що по курсу НБУ станом на 24.12.2010 р. складає 19,19 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

       - 6,26 дол. США, що по курсу НБУ станом на 24.12.2010 р. складає 49,85 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «УкрСиббанк»є такими, що не підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги є законними та обгрунтованими.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись наведеними нормами та ст.ст. 8,10,11,60,88, 209,212-215,218,223,294-296 Цивільного процесуального кодексу України ст. 124 Конституції України, ст.ст.192, 235,257, 267, 533, 553, 1054 Цивільного кодексу України, Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1  до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2,  про визнання недійсними кредитного договору, договорів поруки, договору іпотеки та виключення з реєстру іпотек та реєстру заборон відчуження нерухомого майна предмета іпотеки –  відмовити.

Позовні вимоги АТ «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_5  про стягнення солідарно заборгованості  за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідент. номер: НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідент. номер: НОМЕР_2), ОСОБА_8 (ідент. номер: НОМЕР_3),  ОСОБА_5  (ідент номер: НОМЕР_4) на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” на рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750 заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11270362000 від 18.12.2007 року в сумі 47 663,12 (сорок сім тисяч шістсот шістдесят три) дол. США 12 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 17.05.2011 р. складає 380 280,20 (триста вісімдесят тисяч двісті вісімдесят грн. 20 коп

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідент. номер: НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідент. номер: НОМЕР_2), ОСОБА_8 (ідент. номер: НОМЕР_3),  ОСОБА_5  (ідент номер: НОМЕР_4) на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” на рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750  судовий збір в сумі  1700,00 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідент. номер: НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідент. номер: НОМЕР_2), ОСОБА_8 (ідент. номер: НОМЕР_3),  ОСОБА_5  (ідент номер: НОМЕР_4)  на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” на рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 (сто двадцять) грн. 00 коп. на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” на рахунок № 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750.

Відповідно до ст. 294 ЦПК України  апеляційна скарга на рішення суду  подається протягом десяти днів  з  дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                         Нікуліна Л.П.