1-48/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 року                               Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі : головуючої  судді Кузьменко І.О.

при секретарі Реєнт Г.М.

з участю прокурора Яреми А.В.

               захисника  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з освітою середньою, не одруженого,  не працюючого, раніше не судимого,-

-  за ч.1 ст.296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

    02 березня 2011р. біля 15-00год підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в нетверезому стані, знаходився у громадському місці біля магазину «Продтовари»у с.Галущинці Підволочиського р-ну Тернопільської області. Ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності та добропристойності, виражаючи явну неповагу до суспільства, зневажаючи громадський порядок, бажаючи самоутвердитись в очах сторонніх осіб за рахунок приниження потерпілого, із хуліганських спонукань розпочав конфлікт із гр..ОСОБА_3, під час якого, виражаючись нецензурною лайкою, діючи з особливою зухвалістю, яка виразилась у насильстві, наніс йому удар кулаком в обличчя, в область носа, від чого гр..ОСОБА_3 впав на землю, а підсудний продовжуючи свої хуліганські дії,  наніс іще декілька ударів ногами по різних частинах тіла. Внаслідок хуліганських дій підсудного ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 спричинені легкі тілесні ушкодження.

        Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2  вину свою у вчиненому визнав повністю і пояснив, що  він був п»яний і дійсно вчинив   хуліганські дії. Знаходячись біля магазину у селі,  став безпричинно та у грубій формі приставати до гр..ОСОБА_3 Незважаючи на прохання того не зачіпати його, наніс йому  удар кулаком в обличчя, від чого той упав, а він іще ударив два рази ногою по тілу.  На крики жінок, які знаходились біля магазину, вибігла продавчиня з магазину та відтягнула його від потерпілого.

       Потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що 02.03.2011р. вийшов із магазину і на вулиці села до нього безпричинно став приставати ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного сп»яніння. При цьому він виражався нецензурними словами, а потім раптом безпричинно наніс йому кулаком удар в обличчя, в область носа, від чого він упав на землю.  Після того ОСОБА_2 іще ударив його ногою два рази по тілу, а тоді вибігла продавчиня і забрала  підсудного від нього. На даний час вони обоє помирилися, претензій у нього до підсудного немає.

Крім власного визнання вини, підсудний ОСОБА_2  повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в ході попереднього слідства і підтверджували його винність у вчиненні злочину згідно пред’явленого обвинувачення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

         Висновком судово-медичної експертизи №536  установлено що при судово-медичному обстеженні 03 березня 2011 року у гр..ОСОБА_3 були виявлені синці повік обох очей та садно нижньої повіки правого ока, садно носа. За ступенем тяжкості  виявлені синці та садна відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.44-45).

         Згідно амбулаторної судово-психіатричної експертизи в даний час і в період, який відноситься до інкримінованого йому злочину, ОСОБА_2 тимчасовими хворобливими розладами психічної діяльності не страждав, а виявляв ознаки легкої розумової відсталості, міг і може давати звіт своїм діям і керувати ними, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.55-56).

        Проаналізувавши наведене у сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_2 доведеною повністю. Його дії  слід кваліфікувати за ч.1 ст.296 КК України, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

        Обираючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, особу винного, що він характеризується позитивно. Пом»якшуючими покарання обставинами суд вважає визнання вини,  сприяння у розкритті злочину та добровільне відшкодування шкоди. Обтяжуючою покарання обставиною суд вважає перебування підсудного у стані алкогольного сп»яніння, тому покарання слід обрати у виді обмеження волі.

              Разом з тим, приймаючи до уваги що ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиро розкаявся у вчиненому, із потерпілим примирився, потерпілий просив його суворо не карати, то суд вважає  що можливе виправлення винного без відбування покарання і тому слід застосувати ст.75 КК України, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

        Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд –

                                                                    З а с у д и в:

        ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст.296 КК України і призначити йому покарання:

        -   один рік обмеження волі

              Керуючись ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування  покарання з однорічним іспитовим строком.

         На підставі ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 повідомляти  кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи та періодично з»являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

        Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 -підписку про невиїзд  залишити без змін до вступу вироку у законну силу.

          На вирок суду може бути подана апеляція  до Апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом 15 діб з дня проголошення вироку.

                Суддя