Справа №: 2-а-1019/11

П О С Т А Н О В А

04 травня 2011 року                                                                                               м. Генічеськ

Генічеський  районний суд Херсонської області  в складі

головуючого судді           Крапівіної О.П.

при секретарі                     Охонько Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ОРД взводу ДПС смт.Н.Олексіївка про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

                                                    В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із вимогою до Інспектора ОРД взводу ДПС смт.Н.Олексіївка, Лук’янова В.А. про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, пояснює свої вимоги тим, що відносно нього винесена постанова, якою притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. В постанові зазначено, що він 02 березня 2011 року о 11 годині 00 хвилин на а/д Т-2209, керуючи автомобілем ВАЗ-21061, д/н НОМЕР_1, не виконав вимоги дор. Зн. 2.2. ПДР «Проїзд без зупинки заборонено». Особа, що винесла постанову вважає, що він скоїв адмінправопорушення передбачене ч.1 ст. 122КУпАП. Проте така постанова не відповідає вимогам закону з наступних підстав: Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. При винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані. При винесенні постанови було грубо порушені його права, передбачені ст. 268
КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Всіх наданих йому цим законом прав він був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення. В порушення ст.. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові не зазначено вимоги якого пункту ПДР він порушив. Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України № 111 від 27.03.2009 р. «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС»(надалі - «Інструкція № 111»): «П. 16. Дії працівників підрозділів ДПС при порушенні учасником дорожнього руху вимог Правил дорожнього руху: 16.6. За всіма виявленими порушеннями Правил дорожнього руху складаються протоколи про адміністративні правопорушення, які після закінчення зміни здаються командирові підрозділу ДПС, чи особі, яка його замінює, або працівникові, на якого покладено ці обов'язки, для реєстрації та передачі до відділів (відділень) Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах протягом однієї доби. Якщо передача протоколів припадає на вихідний чи святковий день, вона переноситься на наступний за ним робочий день». Пункт 7 Інструкції № 111 «Права працівників підрозділів ДПС»також дозволяє останнім «складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху. Здійснювати в установленому законодавством порядку особистий огляд, перевірку речей, транспортного засобу і вантажу, вилучення речей і документів, адміністративне затримання»та інш. Прошу суд звернути особливу увагу, що в жодному разі інструкція не надає працівникам підрозділів ДПС права розглядати справи про адміністративні правопорушення за складеними ними же адміністративними матеріалами. Таким чином, склавши протокол про адміністративне правопорушення, Відповідач мав би здати відповідно до ст.257 КУпАП зазначений протокол за належністю для розгляду адміністративної справи у встановленому законом порядку. Звертає ще увагу, що здійснення заходів щодо забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення та дотримання чинного законодавства при складанні адміністративних матеріалів співробітниками ДПС є виключною компетенцією начальників ГУМВС, УМВС та їх заступників (пп. 5.1.4 п. 5.1 Інструкції № 111); начальників управлінь (відділів) Державтоінспекції ГУМВС, УМВС та їх заступників (пп. пп. 5.2.5, 5.2.6 п. 5.2 Інструкції № 111); командира стройового підрозділу ДПС та його заступників (пп. пп. 5.3.15. 5.3.23, 5.3.24 п. 5.3 Інструкції № 111). З огляду на діючі нормативні процесуальні акти порядку розгляду адміністративних справ, викладені вище, убачається, що інспектор ДПС розглянув справу на місці, виніс постанову на місці, та вручив її також на місці. Це свідчіть проте, що Відповідач перевищуючи свої повноваження, знехтував порядком який встановлений статтями 257, 258, ч.5 ст.285 Кодексу. Знехтував Інструкцією №111, також положенням ст.,19 Конституції України. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини. Ст. 251 КУпАП встановлено, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється на основі доказів. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, вважає, що в постанові відсутні докази того, що він скоїв адмінправопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП тому що немає ніяких свідків які б підтвердили б його правопорушення. 02 березня 2011 року о 11 годині 00 хвилин , на а/д Т-2209 він був зупинений інспектором ДПС. Під час перевірки документів інспектор повідомив про те, що він порушив вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено»та запропонував йому скласти протокол. Він не погодився, так як не порушував дорожнього руху про що свідчать його документи(керування транспортним засобом без зауважень), тому запропонував інспектору довести його провину на що він відповів відмовою. За п'ять хвилин він отримав протокол та постанову серії ВТ № 029626 від 02.03.2011 року, в якій винесено обвинувачення у його адресу, яка не відповідає дійсності, т. як на а/д Т-2209 , керуючи автомобілем ВАЗ-21061, д/н НОМЕР_1 він зупинився в обов'язковому порядку, так як вимагала розмітка автошляху, що може підтвердити його пасажир на той час ОСОБА_4, Інспектора поруч не було, тому що він закінчував перевірку документів іншого автомобілю, який він відпустив коли він рухався вже після зупинки. Про внесення свідчень до протоколу свідка інспектор відмовився. Без його присутності у міліцейському автомобілі розглянута його справа на місці і визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України притягнули до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340 грн. В зв'язку з вище викладеним вважаю постанову ВТ № 029626 від 02.03.2011 року не законною, яка підлягає скасуванню. Відтак, за таких обставин, його дії не містять ознак правопорушення, а сама подія адміністративного правопорушення відсутня. В статті 247 КпАП вказано: «Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;...», тому просить, визнати протиправною постанову інспектора ОДР взводу ДПС смт. Н.Олексіївка, старшого лейтенанта міліції Лук'янова Віктора Анатолійовича, ВТ № 029626 від 02.03.2011 року у справі про адміністративне правопорушення,передбачене ч.І ст. 122 КпАП України відносно ОСОБА_1. Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю складу правопорушення.

В суді позивач підтримав позовні вимоги, наполягає на задоволенні позову.                                                  Відповідач до суду не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.                                                                                                                         Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.                                                                                                               В даному випадку є публічно-правовий спір, так як оспорювані дії  (бездіяльність посадової особи)  є рішенням органу владних управлінських функцій, органу виконавчої влади –згідно статі 3 КАС України.  Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових  чи службових  осіб  місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.                                                                                          Адміністративним  правопорушенням (проступком)  визнається протиправна, вина умисна або необережна) дія  чи  бездіяльність, яка  посягає  на  громадський  порядок, власність, права і свободи громадян,  на  встановлений  порядок  управління  і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. (Стаття  9  із  змінами,  внесеними згідно із Законом N 2342-III) .                                                                                 Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення  визнається  вчиненим  умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний  характер своєї дії/бездіяльності, передбачала  її  шкідливі  наслідки  і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.                                                                       Стаття 268 КУпАП передбачає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.
           Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов   підлягає задоволенню.

Керуючись ст.  161, 162, 163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Інспектора ОРД взводу ДПС смт.Н.Олексіївка про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення -  задовольнити.

Визнати протиправною постанову інспектора ОДР взводу ДПС смт. Н.Олексіївка, старшого лейтенанта міліції Лук'янова Віктора Анатолійовича, ВТ № 029626 від 02.03.2011 року у справі про адміністративне правопорушення,передбачене ч.1 ст. 122 КпАП України відносно ОСОБА_1.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю складу правопорушення.

Постанова Генічеського районного суду Херсонської області оскарженню не підлягає.

Суддя Генічеський районний суд Херсонської області   О. П. Крапівіна