РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-409/11

05.05.2011  року                                                                                          м. Сімферополь

Центральний районний суд  м. Сімферополя в АР Крим  у складі:

головуючого судді            - Іванова С.С.

при секретарі              -  Мамарасулової Н.Х., Левчик О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за  позовною заявою   ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, СМБРТІ та управління по земельних ресурсах при виконавчому комітеті Сімферопольської міської ради про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання  права загальної сумісної власності та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом  до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання  права загальної сумісної власності на земельну ділянку та жилий будинок та визнання права власності на 74/100 часток будинку. Вимоги мотивовані тим, що з березня 2001 р. почала проживати  однією сім’єю з ОСОБА_2 в належній їй та її доньці квартирі АДРЕСА_1. З відповідачем вони вели сумісне господарство, мали спільний побут, бюджет, взаємні права та обов’язки та морально підтримували одне одного. У 2005 р.  с метою покращити житлові умови, вирішили придбати будинок. Коштів на придбання будинку не вистачало, в зв’язку з тим  був укладений кредитний №ML-400/403/2005SI та іпотечний №PCL-400/1156/2005SI договори з АКБ «Райффайзенбанк Україна» на придбання будинку з земельною ділянкою по АДРЕСА_2. За кредитним договором отримали суму у розмірі 64000 доларів ЗША, з яких 16000 доларів ЗША було внесено  у якості першого внеску за іпотечним договором. Вказані  кредитний, іпотечний договори та договори купівлі-продажу були укладені на ім’я відповідача. Оскільки вони проживали однією сім’єю, вона надала банку заяву про  згоду на укладення іпотечного договору на придбання спірного домоволодіння.  Однак, в подальшому, для подальшого погашення суми по кредитного договору, вона була змушена  22.11.05 р.  продати квартиру АДРЕСА_1 за 217150 грн., що на момент продажу квартири склало 43000 доларів ЗША. 22.11.05 р. вона уклала депозитний договір з Банком «Фінанси та кредит» та отримані за період з 22.11.05 р. по 27.11.06 р. проценти по депозиту у сумі 4612,50 доларів ЗША, сплатила  по кредитному договору №ML-400/403/2005SI. Залишену суму сплачували з чоловіком разом з  сумісно нажитих коштів. Далі, 9.06.06 р. з ОСОБА_2 уклали шлюб.  По закінченню строку дії депозитного договору, вона 28.11.06 р. зняла з рахунку 40000 доларів ЗША  та перерахувала їх на рахунок ОСОБА_2 для погашення кредиту за придбаний жилий будинок, що значно знизило  суму виплати процентів по іпотеки. У серпні 2008 р. вони повністю погасили кредитну заборгованість, яка разом з виплаченими  процентами та перше початковим внеском у сумі 16000 доларів ЗША, склала 90783,68 доларів ЗША.  Так, з вказаних коштів, вона особисто виплатила 44612,50 доларів ЗША. На теперішній час її шлюб з ОСОБА_2 фактично розпався. В зв’язку з тим, що придбаний будинок  АДРЕСА_2, зареєстрований на чоловіка, вона з дочкою не має жодних прав на будинок, в який внесла свої власні кошті.  В добровільному порядку, відповідач відмовляється оформили в частках  право власності на будинок та земельну ділянку, тому змушена звернутися до суду.

28.10.10 р. до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій просила  встановити факт проживання з відповідачем однією сім’єю без реєстрації шлюбу з березня 2001 р., визнати  земельну ділянку та будинок по АДРЕСА_2, а також визнати право власності на 1/2 частку земельної ділянки та будинку по АДРЕСА_2 (а.с.78-79).

В судове засідання позивачка не з’явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі та позов задовольнити по раніше наданим поясненням. У судовому засіданні  22.03.11 р. пояснила, що з відповідачем проживали однією сім’єю з  березня 2001 р.  У 2005 р. вона  продала свою квартиру АДРЕСА_1 за 43000 доларів ЗША, а відповідач продав свій будинок  по АДРЕСА_3 приблизно за 20000 доларів ЗША, для придбання  будинку за 80000 доларів ЗША по АДРЕСА_2. В зв’язку з тим, що коштів на придбання будинку не вистачало, на чоловіка були  оформлені кредитний та іпотечний договори.   У 2008 р. кредитні кошти у розмірі 64000 доларів ЗША виплачені, а будинок з земельною ділянкою оформлені на відповідача.

В судове засідання відповідач не з’явився, повідомлений належно, про причини неявки суд не повідомив.  У судовому засіданні 22.03.11 р. позовні вимоги визнав та пояснив, що дійсно з позивачкою проживає  однією сім’єю з березня 2001 р. У 2005 р. позивачка надала нотаріально засвідчену заяву щодо згоди  на отримання в АКБ «Райффайзенбанк Україна» кредиту у розмірі 64000 доларів ЗША на придбання будинку по АДРЕСА_2. Також, була продана належна позивачці  квартира АДРЕСА_1.  Не заперечує проти визнання за позивачкою права власності на ? частку  спірного будинку та земельної ділянки.  

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні від 22.03.11 р. не заперечувала проти задоволення вимог, вважала їх обґрунтованими.  

          Представник третьої особи СМБРТІ у судове засідання не з’явився, надав заяву від 31.03.11 р. про розгляд справи у відсутності представника, яка прийнята судом.

          Представник третьої особи управління по земельних ресурсах при виконавчому комітеті Сімферопольської міської ради, сповіщався належно, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що  підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_4 27.09.05 р. укладений  договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_2, вартість 20000 грн., які були ним сплачені (а.с.14). Також, 27.09.05 р. між ними укладений договір купівлі-продажу  житлового будинку з відстрочкою платежу, за реєстровим №1653, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Згідно із вказаним договором, вартість житлового будинку та надвірними побудовами АДРЕСА_2 складає 80000 доларів ЗША, з яких він одразу сплатив продавцю 16000 доларів ЗША, а 64000 доларів ЗША зобов’язався сплатити протягом місяця з моменту підписання договору (а.с.10).  Для  цього, між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_2  укладений кредитний договір №ML-400/403/2005SI від 12.10.05 р., згідно якого останній отримав кредит у розмірі 64000 доларів ЗША для придбання нерухомого майна, з першочерговою сумою внеску у розмірі 20% від вартості майна (а.с.16-20). Також, між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_2  укладений іпотечний договір №РСL-400/1156/2005SI від 12.10.05 р., предметом якого є житловий будинок з надвірними побудовами та земельна ділянка, на якій він розташований, що знаходиться по АДРЕСА_2 (а.с.21-24).  

Позивачкою надана  заява від 12.10.05 р., засвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_5, про надання згоди на укладення ОСОБА_2 іпотечного договору №РСL-400/1156/2005SI від 12.10.05 р. (а.с.37).

9.06.06 р. між сторонами  зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.35).

З пояснень позивачки вбачається, що вона з березня 2001 р. проживає з ОСОБА_2 однією сім’єю  в належній їй та її доньці квартирі АДРЕСА_1. З відповідачем вони вели сумісне господарство, мали спільний побут, бюджет, взаємні права та обов’язки. В зв’язку з тим, що у ОСОБА_2 не вистачало коштів для придбання будинку, вона  22.11.05 р.  продала квартиру АДРЕСА_1 за 217150 грн., що на момент продажу квартири склало 43000 доларів ЗША (а.с.32). 22.11.05 р. вона уклала депозитний договір №ДПВ-727  з Банком «Фінанси та кредит», згідно якого поклала на депозитний рахунок №2635.5.00.01453.01 суму у розмірі 40000 доларів ЗША на строк з 22.11.05 р. по 27.11.06 р., з процентною ставкою 11,25% річних (а.с.34). За час користування коштами вкладу нею отримані за період з 22.11.05 р. по 27.11.06 р. проценти по депозиту у сумі 4612,50 доларів ЗША, сплатила  по кредитному договору №ML-400/403/2005SI, що підтверджується відповідними квитанціями.  По закінченню строку дії депозитного договору, вона 28.11.06 р. зняла з рахунку 40000 доларів ЗША та перерахувала їх на рахунок ОСОБА_2, якій вніс  їх для погашення кредиту за придбаний жилий будинок (а.с.36).

Згідно довідки КРП СМБРТІ №3346/10 від 5.04.11 р. право власності  на домоволодіння по АДРЕСА_2  зареєстровано за ОСОБА_2

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії КМ №088892 від 3.10.05 р. права власності на земельну ділянку, площею 0,0620 га, розташовану по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 (а.с.31).

    Згідно ч.5 ст.256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти,  від яких залежить виникнення,  зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

     Враховуючи, що наданими суду доказами доводиться факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд вважає  необхідним вимоги щодо встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу з березня 2001 р. задовольнити.

Згідно ст.74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не знаходяться у шлюбі між собою, майно, придбане ними за час сумісного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.   

Згідно ч.1 ст.60 Сімейного кодексу України, майно, яке придбане подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної  власності незалежно від того, що один з них на мав з поважних причин самостійного заробітку (доходу).

Згідно ст.63  Сімейного кодексу України, чоловік та дружина мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, яке належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ч.1 ст.65 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік розпоряджуються майном, що є об’єктом права спільної  власності подружжя, із взаємної згоди.

Відповідно до  ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах,  що не заборонені законом.

Згідно ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.  

Тому, суд вважає законними вимоги позивачки щодо визнання за нею права власності на ? частку земельної ділянки, площею 0,0620 га та ? частку домоволодіння, розташованих по АДРЕСА_2, що  належать ОСОБА_2, але придбані сторонами за час  проживання  однією сім’єю без реєстрації шлюбу.

Керуючись ч.1 ст.60, ст.63, ч.1 ст.65, ст.74 Сімейного кодексу України, ст.328, 368 ЦК України,   ст.10-11, 107, 209, 212, 214-215, 218, ч.5 ст.256 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, СМБРТІ та управління по земельних ресурсах при виконавчому комітеті Сімферопольської міської ради – задовольнити повністю.

Встановити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, з березня 2001 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку земельної ділянки, площею 0,0620 га, розташованої  по АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку домоволодіння, розташованого  по АДРЕСА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до  Апеляційного суду АРК   протягом  10 днів  з дня  його проголошення через суд першої інстанції.

Суддя: __________________