РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-1459/11

16.05.2011  року                                                                                          м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, –

в с т а н о в и в:

15.03.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 01.09.2010р. між нею та відповідачем укладений договір позики, відповідно до умов якого вона передала відповідачеві грошові кошти у сумі 15.466 грн.  зі строком повернення до 15.11.2010р., проте відповідач не виконала умови договору та не повернула зазначену суму грошових коштів в обумовлений договором строк.

          Представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 (а.с.17) в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 15.466 грн. та судові витрати.

          Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, підтвердивши наявність боргу перед позивачем за вказаним договором. Пояснила, що бажає повернути грошові кошти, однак, у зв’язку з матеріальними труднощами на даний час не має такої можливості. Факт видачі нею розписки позивачу також підтвердила. Разом з цим, при розгляді справи просила врахувати факт її перебування на стаціонарному лікуванні у диспансерному відділенні Кримської республіканській установі «Клінічна психіатрична лікарня №1» у періоди з 05.08.2010р. по 13.09.2010р. та з 14.09.2010р. по 13.10.2010р. та можливість сплати боргу лише частинами.  

          Заслухавши сторони, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

          Судом встановлено, що 01.09.2010р. між сторонами укладено договір позики, за умовами якого відповідач отримала від позивача грошові кошти у сумі 15.466 грн. та зобов’язалася повернути позивачеві таку ж суму грошових коштів до 15.11.2010 року, про що надала відповідну письмову розписку (а.с. 32).

          Відповідач не виконала належним чином умови договору, тобто не повернула позивачеві грошові кошти в сумі в обумовлений договором строк – до 15.11.2010 року.

          Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

          Як вбачається з матеріалів справи відповідач, отримуючи 01.09.2010р. за договором позики грошові кошті у сумі 15.466 грн., зобов’язалась повернути позивачеві таку ж суму грошових коштів до 15.11.2010 року.

          Позивач виконала належним чином свої зобов’язання за договором, тобто надала відповідачеві обумовлену договором суму позики, відповідач, у свою чергу, умови договору належним чином не виконала.

          Відповідач не надала суду доказів відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання, а також того, що нею були вжитті всі залежні від неї заходи щодо належного виконання зобов’язання.

Довідка про перебування відповідача на стаціонарному лікуванні у психіатричному закладі не може бути прийнята судом в якості підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов’язання, оскільки, як пояснила в судовому засіданні сама ОСОБА_2, 01.09.2010р. (на момент видачі розписки) вона на лікуванні не знаходилася, оскільки її на цей день відпустили додому. При цьому, стаціонарне лікування відповідачки, відповідно до наданої суду довідки, закінчилося у жовтні 2010 року.   

          Підстав, передбачених частиною 1 статті 617 Цивільного кодексу України, для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов’язання судом не встановлено. Відповідно до частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання.

           Відповідачем не надано суду доказів, що спростовують правомірність, обґрунтованість і розмір пред’явлених позовних вимог.

          При цьому, зважаючи на суму боргу та обов’язковість укладення, у зв’язку  з цим, договору позики виключно у письмовій формі, надані у судовому засіданні свідком ОСОБА_4 пояснення, хоча й на підтвердження факту укладення між сторонами вказаного договору, не приймаються судом в якості доказу по справі. Рішення суду при додержанні письмової форми договору не може ґрунтуватися на показаннях свідків.    

          Таким чином, відповідач повинна сплатити позивачеві суму боргу за договором позики у розмірі 15.466 грн.

          У відповідності до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати – судовий збір в розмірі 154 грн. 66 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 274 грн. 66 коп.  

          З урахуванням викладеного, на підставі статей 509, 525-526, 612, 617, 625, 1046-1049 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики – задовольнити повністю.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 15.466 грн. та судові витрати в сумі 274 грн.      66 коп., а всього 15.740 (п'ятнадцять тисяч сімсот сорок) гривень 66 копійок.

Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим  через Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

    Суддя