Справа № 10-149/2011 Головуючий у І інстанції Малиш В.В.
Категорія - санкції Доповідач Григор’єва В. Ф.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 травня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіГригор’євої В. Ф.
суддів - Борисенка І.П., Козака В.І.
з участю прокурора - Лущая Р.О.
ст. слідчого - Безь І.В.
законного представника - ОСОБА_2
неповнолітннього обвинуваченого - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 29 квітня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 29 квітня 2011 року було відмовлено в обранні щодо неповнолітнього обвинуваченого
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, громадянина України, з неповною середньою освіттою, не одруженого, не працюючого, учня 10-го класу вечірньої ЗШ №1, раніше не судимого, проживаючого АДРЕСА_1,
запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Суд мотивував своє рішення про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту тим, що обвинувачений ОСОБА_3 - неповнолітній, його сімейний стан, умови життя та виховання, рівень розвитку та інші особливості, має постійне місце мешкання, навчається у вечірній школі, жодного разу не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, не перебував на обліку в органах міліції, після обрання підписки про невиїзд не порушував її та не вчиняв злочинів, а в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б свідчили про спробу обвинуваченого ухилитись від слідства або суду чи від виконання процесуальних рішень або перешкодити встановленню істини у кримінальній справі, а тому застосування більш м’яких, ніж взяття під варту, запобіжних заходів може забезпечити його належну процесуальну поведінку
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3, просить постанову зазначеного суду скасувати, а матеріали справи направити в той же суд на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що ОСОБА_3 характеризується негативно, не працює, не має постійного джерела доходу, також судом не взято до уваги, що він обвинувачується у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії тяжких, оскільки санкція ст. 289 ч.2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років і ст. 186 ч.2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, а отже наявні підстави вважати, що перебуваючи на волі він може ухилитися від слідства та суду, у зв’язку з чим виконання процесуальних рішень у справі не буде забезпечено.
Заслухавши доповідача по справі, пояснення неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 та його законного представника ОСОБА_2, які просили апеляцію прокурора залишити без задоволення, ст. слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області, який пояснив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, а також неможливість забезпечити належну процесуальну поведінку його при більш м’якому запобіжному заході, думку прокурора, який просив задовольнити апеляцію з наведених у ній підстав, а постанову суду про відмову в обранні запобіжного заходу – взяття під варту скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той же суд, оскільки постанова суду необґрунтована, перевіривши представлені матеріали судової та кримінальної справ і обговоривши наведені доводи у апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 186 ч.2, 289 ч.2 КК України, за таких обставин:
24.02.2011 року, в період часу з 01 години по 02 годину, ОСОБА_3 за попередньою змовою з невстановленою особою, знаходячись біля будинку № 32 по вул. Пушкіна м. Чернігова, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя та здоров’я, до потерпілого ОСОБА_4, відкрито викрали мобільний телефон марки «Нокія 5310», що належить останньому.
31.03.2011 року, близько 01 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та неповнолітнім ОСОБА_6, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, незаконно заволоділи транспортним засобом - легковим автомобілем марки «ВАЗ 2103» з д.н.з. «НОМЕР_1», який належить потерпілому ОСОБА_7.
31.03.2011 року щодо ОСОБА_3 порушена кримінальна справа за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом за ознаками злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України.
31.03.2011 року ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 115 КК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України.
01.04.2011 року відносно ОСОБА_3 обраний запобіжний захід підписка про невиїзд.
28.04.2011 року щодо ОСОБА_3 порушена кримінальна справа за фактом відкритого викрадення майна за ознаками злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України.
28.04.2011 року ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 115 КК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України
29.04.2011 року ОСОБА_3 пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України.
З перевірених матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, але він є неповнолітнім, його сімейний стан, умови життя та виховання, рівень розвитку та інші особливості, має постійне місце мешкання, навчається у вечірній школі, не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, не перебував на обліку в органах міліції, після обрання підписки про невиїзд, не порушував її та не вчиняв злочинів, а тому колегія суддів вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку, відмовивши в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, оскільки взяття під варту як запобіжний захід може застосовуватись до неповнолітнього лише у виняткових випадках, а тому мотивацію прокурора про необхідність обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з огляду лише на тяжкість вчинених злочинів та припущення, що обвинувачений може ухилитися від слідства та суду, у зв’язку з чим виконання процесуальних рішень у справі не буде забезпечено, не можна вважати обґрунтованою та об’єктивною.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_3 колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 379, 165-2, 382, 434 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 29 квітня 2011 року про відмову в обранні щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - без зміни.
СУДДІ:
Борисенко І.П. Григор’єва В.Ф. Козак В.І.