Справа № 2-а-894/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

         31 березня 2011 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

                       головуючого - судді –Казака С.Ю.

                       при секретарі            –Бабка Г.Г.

                       за участю позивача   –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника командиру взводу ДПС смт.Новоолексіївка, УДАІ ГУМВС України в Херсонській області про визнання недійсними та скасування протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі, -

ВСТАНОВИВ:

           Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що постановою відповідача від 22.01.2011 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 255 грн. за фактом вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, за перевищення швидкості на 26 км/г. Посилаючись на те, що він не порушував вимог ПДР України та постанова винесена без належних доказів його вини у вчиненому правопорушенні, просив визнати протокол про адміністративне правопорушення та постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності недійсними та скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

           В судовому засідання позивач позов підтримав та, посилаючись на викладені в позові підстави, просив задовольнити останній.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив. Про день та час слухання справи повідомлявся належним чином.

          З урахуванням зазначеного та положень ст.128 КАС України, суд вважає за можливим провести розгляд справи у відсутності не з’явившегося відповідача.

          Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

          Судом встановлено, що 22.01.2011 року відповідачем відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Як зазначено в протоколі 22.01.2011 року о 10-24 г. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем Санг Йонг д/н НОМЕР_1 на 500 км а/ш Харків-Сімферополь, перевищив встановлену швидкість руху на 26 км/г, рухався зі швидкістю 116 км/г (а.с.5).

          Постановою відповідача за вказаним фактом ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 255 грн. (а.с.4).

          Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані,  на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і  стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

          Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що  ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

           У відповідності до п.п.4.1,4.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС від 13.11.2006 року №1111, до функцій дорожньо-патрульної служби належать зокрема контроль за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері забезпечення дорожнього руху, застосування в установленому порядку передбачених чинним законодавством заходів адміністративного впливу до порушників.   

        Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та     заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

          Згідно частини другої вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи  бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, підтверджується обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення від 22.01.2011 року, який у відповідності до ст.251  КУпАП є належним доказом по справі.

          Як вбачається з вказаного протоколу під час складання останнього позивач не заперечував факт вчинення ним правопорушення, в своїх поясненнях до протоколу зазначивши, що вчинив правопорушення не навмисно.

          Тому, суд вважає, що відповідачем обґрунтовано, при наявності достатніх підстав та в межах своїх функціональних обов’язків було винесено постанову про адміністративне правопорушення.            

          Відповідно до ст.27 КУпАП штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

          Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

          Відповідно до ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

          Санкція ч.1 ст.122 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

          Таким чином, суд вважає, що при винесенні постанови та накладені стягнення, відповідачем були дотримані вимоги ст.ст.33,36 КУпАП, стягнення накладено в межах санкції ч.1 ст.122 КУпАП.

          Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

          Відповідно до ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

          З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, в зв’язку з його необґрунтованістю.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27,251,254,258,288,289,293 КУпАП, ст.ст.11,49,71,128,159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

         В задоволенні позову ОСОБА_1 до заступника командиру взводу ДПС смт.Новоолексіївка, УДАІ ГУМВС України в Херсонській області про визнання недійсними та скасування протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справіТретяк Олексія Вікторовича до заступника командиру взводу ДПС смт.Новоолексіївка, УДАІ ГУМВС України в Херсонській області про визнання недійсними та скасування протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі –відмовити повністю.

         Постанова суду набирає законної сили з моменту винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя:С. Ю. Казак