Справа № 2-а-1053/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

29 квітня 2011 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

                  Судді                           - Казака С.Ю.

                  при секретарі             - Бабка Г.Г.

розглянувши в письмовому провадженні в м.Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом в обґрунтування якого зазначила, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни та відповідно до ст.6 вказаного закону має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідачем їй допомога в зазначеному вище розмірі не виплачується. В зв’язку з цим, просила визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати останнього провести перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії за 12 місяців 2010 року виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком та надалі проводити нарахування допомоги відповідно до діючого законодавства.

В судове засідання позивачка не з’явилась, надавши заяву про розгляд справи у її відсутності в письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив. Про день та час слухання справи повідомлявся належним чином.

З урахуванням зазначених обставин, судом у відповідності до ст.ст.122,128 КАС України було ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Як встановлено судом позивачка має статус дитини війни, що підтверджується відповідною відміткою в пенсійному посвідченні (а.с.6).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції до 28.12.2007 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.ст.77,110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»та п.12 ст.71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 положення п.12 ст.71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо призупинення дій ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані неконституційними.

              Частина друга ст.152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти  або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

              Тобто, за вказаним принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

              Відповідно до п.3 рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визначено, що положення ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, оскільки ст.ст.77,110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»було призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ці норми закону в установленому порядку не визнані неконституційними, вимога позивача про стягнення з відповідача недоплаченої щомісячної соціальної допомоги  до пенсії за 2006 рік задоволенню не підлягає.

Норми Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", які визнані неконституційними, втратили чинність з 09.07.2007 року. Відповідно, категоріям осіб  які підпадають під поняття "діти війни" згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з цього моменту поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, та підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Тому відповідач нараховував та виплачував позивачці в 2008 році надбавки, визначені постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року, що вбачається з письмових заперечень відповідача.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»відновлено в первісній редакції щодо підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Тому при визначенні розміру надбавки до пенсії дітям війни повинні застосовуватись саме положення ст.6 зазначеного Закону, яки мають вищу юридичну силу відносно постанови Кабінету Міністрів України №530.

А у відповідності до п.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом, Закон України  «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідач діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів.

Заперечення відповідача стосовно відсутності на законодавчому рівні механізму згідно з яким можливо було визначити величину мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус "дитина війни" судом не приймаються до уваги оскільки зазначене не звільняє суб'єкта владних повноважень в особі Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.  

Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

За чинним законодавством, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає не обґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

             Відповідно до ч.ч.1,2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

             Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Позивачка в своєму позові ставить питання про зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплатити щомісячну соціальну допомогу за 12 місяців 2010 року.

Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 було опубліковано в Офіційному віснику України 27.07.2007 року, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 було опубліковано в Офіційному віснику України 06.06.2008 року.

Офіційний вісник України є загальнодоступним друкованим засобом інформації для всіх громадян. Тому позивачка мала дізнатись про порушення своїх прав з моменту опублікування зазначених вище Рішень Конституційного Суду України, якими було відновлено її право на отримання надбавки до пенсії.

Крім того, позивачка отримує пенсію щомісяця та мала можливість самостійно відслідкувати повноту та своєчасність її нарахування відповідачем.

Разом з тим, з позовом до суду позивачка звернулась лише 11.02.2011 року.

Доказів щодо поважності причин пропуску строку для звернення до суду з позовом позивачка не надала, а підстави пропуску на які посилається остання в позовній заяві не свідчать про поважність причин його пропуску.

             Згідно п.п.1,2 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням зазначених вище обставин, встановлених судом та положень закону, враховуючи, що відповідач не визнає право позивачки на отримання допомоги відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, діюче законодавство з вказаного питання на день розгляду справи в суді не змінювалось, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та, в межах строку позовної давності, слід визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська щодо не проведення нарахування та не виплати щомісячної соціальної допомоги позивачці відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 11.08.2010 року по 31.12.2010 року, зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська провести перерахунок та здійснити виплати пенсії позивачці з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 11.08.2010 року по 31.12.2010 року, з урахуванням виплаченої за цей період надбавки.

Позовну заяву в частині заявлених позовних вимог до 11.08.2010 року слід залишити без розгляду.

              Щодо вимог позивачки про зобов’язання відповідача нарахувати їй щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»надалі при нарахуванні пенсії, суд зазначає       наступне.

Згідно ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Тобто, правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, а тому право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Таким чином вимоги позивачки щодо зобов’язання відповідача нарахувати щомісячну соціальну державну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»надалі при нарахуванні пенсії не ґрунтуються на законі та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.8,9,11,99,100,102,128,160-163,183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії –задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська щодо не проведення нарахування та не виплати щомісячної соціальної допомоги ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 11.08.2010 року по 31.12.2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська провести перерахунок та здійснити виплати пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за період з 11.08.2010 року по 31.12.2010 року, з урахуванням виплаченої за цей період надбавки.

             Позовну заяву в частині заявлених позовних вимог до 11 серпня1 2010 року залишити без розгляду.

             В частині заявлених позовних вимог щодо зобов’язання відповідача після 31.12.2010 року нараховувати щомісячну соціальну допомогу до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в задоволенні позову відмовити.

             Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

             Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя:С. Ю. Казак