Справа № 22-ц-1075/2011    Головуючий у I інстанції –Коверзнев В.О.

Категорія –цивільна    Доповідач - Боброва І. О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 травня 2011 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБобрової І.О.,     

суддів:Скрипки А.А.,  Шевченка В.М.,     

при секретарі:Марченко О.О.,     

за участю:позивача, її представника - адвоката ОСОБА_5, відповідача, його представника – ОСОБА_6     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про реальний поділ нерухомого майна,     

в с т а н о в и в:

В січні 2010 року ОСОБА_7 звернулась з позовом до ОСОБА_8, в якому просила провести реальний розподіл квартири АДРЕСА_1 відповідно до часток права власності на будинок. Також просила провести реальний розподіл земельної ділянки площею 0,0956 га, що знаходиться за вищевказаною адресою, відповідно до часток права власності на будинок. В обґрунтування позову посилалася на відсутність домовленості з відповідачем, який являється співвласником зазначеного майна, з приводу порядку користування нерухомим майном.

В березні 2010 року позивач надала уточнену позовну заяву, в якій окрім вищенаведених вимог, додатково просила провести реальний розподіл гаражу, які на плані зазначений під літ.К-1 та літ.К1-1, площею 99,3 кв.м. і знаходиться за адресою АДРЕСА_1

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 лютого 2011 року у задоволенні позову відмовлено.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення від 28.02.2011 р. скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Так, апелянт вказує на те, що вона просила призначити повторну експертизу в ту ж експертну установу і тому ж експерту, що судом зроблено не було. Крім того, коштів на оплату повторної експертизи в неї не було. Також апелянт наполягає на тому, що в справі достатньо доказів для ухвалення рішення про проведення реального розподілу будинку. Щодо прибудови до будинку зазначила, що висновок суду щодо самочинного її будівництва  не відповідає дійсності, оскільки ця прибудова прийнята в експлуатацію в 2009 р.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, відповідач вказав, що всі будівельні та ремонтні роботи в спірному будинку проводилися виключно за його рахунок. Вважає, що розподіл будинку повинен бути проведений з врахуванням цих витрат. За його підрахунками позивачу після проведення всіх робіт належить тільки 27% в спільному майні, тому не заперечував проти виділення позивачу лише кімнати 2-5, площею 15,4 кв.м.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на  основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом по справі встановлено, що сторони є співвласниками квартири АДРЕСА_1, їхні частки є рівними, що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 17.12.2005 року (а.с.4) та Державним актом на право власності на земельну ділянку від 27.12.2005 року (а.с.10).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи Чернігівського відділення КНДІСЕ від 30.08.2010 року №737-738-ц (а.с.37) вартість домоволодіння з узаконеними будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 (будинку А-1, прибудови А3-1 (експертами у висновку в таблицях 1 та 2 допущена описка і прибудова «А3-1» зазначена як «А1-1»), гаражів К-1 та К1-1) - становить 351902 грн. Оскільки частки сторін в домоволодіння є рівними, то вартість частки кожного співвласника складає 175 951 грн. (351 902 : 2= 175 951). Експертами  запропоновано два варіанти розподілу домоволодіння на Ѕ та Ѕ частки та розподілу земельної ділянки на Ѕ та Ѕ частки між двома співвласниками.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що даний висновок не приймається до уваги в якості належного доказу, оскільки  експертами враховано самочинно прибудоване приміщення (літ.2-6, площею 24,1 кв.м.), а щодо земельної ділянки, то суд зазначив, що така на 66 кв.м. більше тієї земельної ділянки, що фактично належить сторонам на праві спільної часткової власності. Від оплати призначеної судом повторної судової експертизи позивач відмовилася. Також суд першої інстанції вказав, що позивач не надала суду доказів того, що гараж К-1, К1-1 належить сторонам на праві власності.

З такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд частково не може погодитись, виходячи з наступного.

З наданого суду акту прийому в експлуатацію прибудов на праві приватної власності, що складений компетентною комісією і затверджений  рішенням Деснянського райвиконкому 23.03.2009 р. №84, вбачається, що комісія  постановила, пред’явлену до здачі в експлуатацію прибудову до квартири АДРЕСА_1  вважати прийнятою (а.с.148). Аналогічним актом, що затверджений рішенням Деснянського райвиконкому 24.07.2009 р. №205 були прийняті в експлуатацію гаражі К-1 та К1-1 (а.с.66). В акті стосовно гаражів та прибудови зазначено, що ці споруди пред’явлені забудовниками ОСОБА_8 та ОСОБА_7

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо наявного    самочинного будівництва розташованого по АДРЕСА_1 не відповідає фактичним обставинам справи.

Зазначені споруди включені до технічного паспорту від 05.03.2009 р. на зазначений вище житловий будинок  (а.с.5). Окремого правовстановлюючого документу на прибудову та господарські споруди, що побудовані власниками на власній присадибній ділянці і прийняті у встановленому порядку в експлуатацію, діюче законодавство не передбачає.

Неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про реальний розподіл домоволодіння з  ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.357 та ч.1 ст.367 ЦК України,   частки  у  праві  спільної  часткової власності вважаються рівними,  якщо інше не встановлено за  домовленістю  співвласників або законом. Майно,  що є у спільній  частковій  власності,  може  бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Як зазначалося вище, між сторонами спільної згоди про поділ майна не було досягнуто. Висновком судової будівельно-технічної експертизи Чернігівського відділення КНДІСЕ від 30.08.2010 року №737-738-ц було запропоновано два варіанти розподілу домоволодіння на Ѕ та Ѕ частки. З врахуванням думок сторін, а також того факту, що відхилення від ідеальної частки при першому варіанті розподілу складає 12 405 грн., а по другому 11091 грн., колегія судів дійшла висновку, що розподіл слід проводити саме за другим варіантом, через меншу різницю між вартістю часток домоволодіння. Не узаконені будівлі та споруди, що зазначені у висновку експертів – огорожа, ганок,асфальтобетонне покриття - розподілу не підлягають.

За зазначеним вище варіантом розподілу,слід :

- ОСОБА_7 в житловому будинку А-1 виділити в рахунок Ѕ частки кімнату 2-5 площею 15,4 кв.м., вартістю 22681 грн., кімнату 2-2 площею 23,8, вартістю 35053 грн., коридор 2-1 площею 5,5 кв.м., вартістю 8100 грн.. Всього по квартирі в будинку 44,7 кв.м. на 65 834 грн. В надвірних будівлях виділити гараж К1-1 вартістю 99 026 грн. Всього на суму 164860 грн.

- в житловому будинку А-1 виділити ОСОБА_8 в рахунок Ѕ частки санвузол 2-3 площею 2,7 кв.м., вартістю 3 977 грн., кухню 2-4 площею 14,9 кв.м., вартістю 21 945 грн., у прибудові виділити кімнату 2-6 площею 24,1 кв.м., вартістю 63 408 грн. Всього по квартирі в будинку 41,7 кв.м. на 89330 грн. В  надвірних будівлях виділити гараж К-1 вартістю 97 712 грн. Всього на суму 187042 грн.

За відхилення від ідеальної частки - отримання надлишку при розподілі домоволодіння - ОСОБА_8 повинен сплатити ОСОБА_7 компенсацію в розмірі 11 091 грн. (187042 – 175951 = 11091).

При даному варіанті розподілу сторонам для ізольованого користування приміщеннями необхідно здійснити переобладнання та виконати наступні роботи, що зазначені в таблиці №17 висновку судової будівельно-технічної експертизи Чернігівського відділення КНДІСЕ від 30.08.2010 року №737-738-ц , а саме : закласти дверні прорізи між кімнатою 2-2 та 2-4 (вартість робіт 148 грн.); влаштувати двірні прорізи в стіні між кімнатами 2-2 і 2-5 та 2-4 і 2-6 (вартість робіт 824 грн.), встановити дверні блоки в стіні між кімнатами 2-2 і 2-5 та 2-4 і 2-6 (вартість робіт 226 грн.). Всього загальна кошторисна вартість будівельних робіт становить 1198 грн.

За висновком експертизи, також кожна з сторін повинна облаштувати у виділених їм частках квартири автономні системи опалення, газопостачання, локальної каналізації, вентиляції та електропостачання.

З огляду на наведене, позов ОСОБА_7 в частині проведення реального розподілу спірної квартири підлягає задоволенню.

Доводи відповідача щодо врахування його витрат на ремонт і переобладнання домоволодіння, а також будівництво гаражів не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги, оскільки надані відповідачем довідки, кошториси та акти на ім’я ОСОБА_8 не підтверджують проведення цих робіт виключно за кошти останнього. З наданих суду акту прийому в експлуатацію прибудов на праві приватної власності, що складений компетентною комісією і затверджений  рішенням Деснянського райвиконкому 23.03.2009 р. №84,  та аналогічного акту, що затверджений рішенням Деснянського райвиконкому 24.07.2009 р. №205 щодо прийняття в експлуатацію гаражів К-1 та К1-1 (а.с.66) вбачається, що комісіям ці споруди пред’явлені двома забудовниками – позивачем та відповідачем у справі -  ОСОБА_8 та ОСОБА_7  Таким чином, при здачі зазначених будівель в експлуатацію ОСОБА_8  про своє індивідуальне права на ці споруди не заявив.

Щодо розподілу земельної ділянки між сторонами, то колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог, оскільки визначення варіантів розподілу земельної ділянки потребує спеціальних знань. Висновки експертизи №737/738 – ц від 30.08.2010 р. з цих питань є суперечливими, а від проведення повторної експертизи позивач відмовилася.

З огляду на наведене, в іншій частині рішення суду повністю відповідає матеріалам справи та грунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вирішує питання про судові витрати з врахуванням  наданих  і документально підтверджених даних про судові витрати сторони (а.с.1,2,99)  на користь якої ухвалено рішення, тому з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 апеляційний суд вважає за необхідне стягнути судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 157 грн. (120+37=157). Загальна сума судових витрат, що підлягають відшкодуванню 165,5 грн.

Недоплачені при подачі позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 83 грн. та несплачений при подачі позову і апеляційної скарги позивачем, як інвалідом 2 групи, судовий збір – 2541,5 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави (1700 – 8,5 = 1691,5 грн. – судовий збір несплачений в суді першої інстанції при подачі позову; 850 грн. - суд. збір за подачу апеляційної скарги (1691,5+850= 2541,5 грн. )).

Керуючись ст.ст.355,370 ЦК України,  ст.ст. 88, 303, 307, 309 ч.1 п.1, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України,  апеляційний  суд,

В И Р І Ш И В:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 28 лютого 2011 року в частині відмови в задоволенні позову щодо поділу домоволодіння скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_7 задовольнити частково.

Провести реальний розподіл квартири АДРЕСА_1 з надвірними будівлями між співвласниками ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Виділити ОСОБА_7 у домоволодінні по АДРЕСА_1 Ѕ  її частки, а саме: у житловому будинку А-1 кімнату 2-5 площею 15,4 кв.м., вартістю 22681 грн., кімнату 2-2 площею 23,8, вартістю 35053 грн., коридор 2-1 площею 5,5 кв.м., вартістю 8100 грн. Всього по квартирі – на 65 834 грн. В  надвірних будівлях виділити гараж К1-1 вартістю 99026 грн.

Всього на загальну суму 164 860 грн.

Виділити ОСОБА_8 у домоволодінні по АДРЕСА_1 Ѕ  її частки, а саме: в житловому будинку А-1: санвузол 2-3 площею 2,7 кв.м., вартістю 3977 грн., кухню 2-4 площею 14,9 кв.м., вартістю 21945 грн., у прибудові виділити кімнату 2-6 площею 24,1 кв.м., вартістю 63408 грн. Всього по квартирі на 89 330 грн. В надвірних будівлях виділити гараж К-1 вартістю 97 712 грн.

Всього на загальну суму 187 042 грн.

Зобов’язати  ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здійснити у домоволодінні по АДРЕСА_1 переобладнання та виконати наступні роботи, зазначені у таблиці 17 висновку №737-738-ц судової будівельно-технічної експертизи від 30.08.2010 р., а саме : закласти дверні прорізи між кімнатою 2-2 та 2-4; влаштувати двірні прорізи в стіні між кімнатами 2-2 і 2-5 та 2-4 і 2-6,  встановити дверні блоки в стіні між кімнатами 2-2 і 2-5 та 2-4 і 2-6 (а.с.47).

Зобов’язати  ОСОБА_7 та ОСОБА_8 облаштувати у виділених ним частках у домоволодінні по АДРЕСА_1 автономні системи опалення, газопостачання, локальної каналізації, вентиляції та електропостачання.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 грошову компенсацію за відхилення від ідеальної частки іншого співвласника 11 091 (одинадцять тисяч дев’яносто одну) грн.

Стягнути  з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 понесені судові витрати в сумі 165 (сто шістдесят п’ять) грн.50 коп.

Стягнути  з ОСОБА_8 на користь держави судовий збір в сумі 2541 (дві тисячі п’ятсот сорок одну) 50 коп.

Стягнути  з ОСОБА_8 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 83 (вісімдесят три) грн.  

В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 лютого 2011 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: