Справа № 11-10/11 Головуючий у І інстанції Паререненко
Категорія - ч. 1 ст. 122 КК України Доповідач Баглай І. П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіБаглая І. П.
суддів Григор’євої В.Ф., Щербакова О.С.,
при секретарі Гой Н.Г.,
з участю прокурора Гапєєвої Н.П.,
потерпілої ОСОБА_2
засудженої ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та житель АДРЕСА_1 громадянка України, з неповною вищою освітою, вдова, працює приватним підприємцем, раніше не судима,
засуджена за ч. 1 ст. 122 КК України до 1 року обмеження волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_3 звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину та буде повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання і періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили, залишений у виді підписки про невиїзд.
Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1500 гривень у відшкодування моральної шкоди.
Місцевим судом ОСОБА_3 засуджена за умисне заподіяння 7 липня 2010 року, близько 8 години, на вулиці Миру в с. Лугове, Менського району Чернігівської області, тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості ОСОБА_2.
Не погоджуючись з вироком суду, потерпіла ОСОБА_2 подала апеляцію. Просить змінити вирок внаслідок м’якості та застосувати більш суворе покарання і стягнути на її користь 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Зазначає, що значно погіршився стан її здоров’я, вона не може працювати по господарству, боїться проживати в селі через погрози ОСОБА_3, оскільки остання висловлює намір її побити. Також вказує, що суд не врахував матеріальний стан ОСОБА_3.
Заслухавши доповідача, прохання потерпілої задовольнити апеляцію, думку прокурора та прохання засудженої про залишення вироку без зміни, провівши судове слідство в частині допиту засудженої, дослідження даних про її особу та цивільного позову, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Із пояснень засудженої та потерпілої в суді видно, що неприязні стосунки між ними існують тривалий час.
Висновок місцевого суду про доведеність вини засудженої у скоєнні інкримінованого злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів, є обґрунтованим та ніким не оспорюється.
Призначене засудженій покарання відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого нею злочину, даним, що характеризують її особу та всім обставинам справи і є справедливим.
Твердження потерпілої, що суд неправильно визначив розмір моральної шкоди не заслуговують на увагу. Потерпілою був заявлений позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн. Суд, розглядаючи справу, прийшов до обґрунтованого висновку, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 1500 грн.. Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд врахував обсяг заподіяних потерпілій моральних та фізичних страждань, характер злочину, обставини його вчинення, тому не має підстав вважати, що він визначив розмір моральної шкоди неправильно.
Всі обставини, на які посилається потерпіла в своїй апеляції, судом були враховані.
Порушень законодавства, які б потягли за собою скасування чи зміну вироку суду першої інстанції, по справі не встановлено.
Керуючись ст. ст. 265, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Менського районного суду Чернігівської області від 21 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_3 – без змін.
СУДДІ:
І.П. Баглай В.Ф. Григор’єва О.С. Щербаков