Справа № 2-а-860/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"27" квітня 2011 р.

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого -  судді          Чех Н.А.

при секретарі - Кузьменко А.М.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення  Дніпровського району в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та здійснення виплати щорічної допомоги на оздоровлення,   

                                                       В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (відповідач-1), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (відповідач-2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії; просить визнати діяння Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови у здійсненні  перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного відповідно до ст. 50 Закону "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  до 1 категорії  осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок.

        Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії безстроково, на нього поширюється дія Закону "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки він являється учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

        Він перебуває на обліку у відповідачів та отримує щорічну допомогу  відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте, на думку позивача,  відповідачі невірно обчислюють йому  розмір щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно, сплачують йому ці суми не в повному розмірі, керуючись при цьому постановами КМУ, а не на підставі Закону України, тобто всупереч Конституції України та Законів України.  На письмове звернення до відповідачів, йому було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, тому  відмова в здійсненні перерахунку, на думку позивача, є протиправною, грубо порушує його права та законні інтереси.

       Відповідно до  ст. 48 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", він має право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Нарахування та виплата йому щорічної допомоги на оздоровлення здійснювалася відповідачами-1,2 в розмірі, значно меншому, ніж це встановлено базовим Законом. Розмір мінімальної заробітної плати визначається Законами України "Про Державних бюджет" на відповідні роки і цей розмір береться для розрахунку на момент виплати допомоги. Оскільки відповідачі так і не здійснили перерахунок та виплату щорічної грошової допомоги в розмірі, передбаченому Законом України, позивач просить суд захистити його порушене право та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

        В позовній заяві міститься прохання позивача про можливість розгляду справи у його відсутність, на підставі наявних в справі доказів.

        Представник відповідача  - Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, направив письмові заперечення, посилаючись в них на те, що нарахування та виплата позивачу щорічної грошової допомоги проводилась у повній відповідності з вимогами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Постановами КМУ "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Крім того, представник вказав на пропуск позивачем строку звернення до суду, наполягав на застосуванні судом ст.ст. 99, 100 КАС України та просив в позові відмовити, а справу розглянути у відсутність представника в порядку письмового провадження.

        Представник відповідача Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат  у судове засідання не з'явився,  про час та місце засідання повідомлений належним чином, направив на адресу суду письмові заперечення, просив справу розглянути у відсутність представника з урахуванням письмових заперечень, в позові відмовити.

        Суд  вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача та представників відповідачів, в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ст. 122 КАС України.

        Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

        Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

         Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

          Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

          Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивач –ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується копією посвідчення та  визнається відповідачами.

         Позивач перебуває на обліку відповідачів і має право на отримання  щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".   

       Щодо вимог позивача про здійснення перерахунку і виплати щорічної допомоги на оздоровлення судом встановлено наступне.

          Статтею 48 Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції 06.06.1996р., яка набрала чинності 20.06.1996 року,  передбачено, що учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії мають право на отримання щорічної грошової допомоги в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

            Положення вказаної статті діяли до прийняття Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року, яким дію абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого   частини   першої,   частини  третьої,  абзаців  другого, третього,  четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та   частини  сьомої   48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було зупинено в частині виплати компенсацій і допомоги.

        Законом України від 19.12.2006 року № 489-V "Про Державний бюджет на 2007 рік" дію зазначених вище абзаців та частин ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" також було зупинено в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, проте зупинення визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007р.

         Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, що набрав чинності 01.01.2008 року, текст абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого   частини   першої,   частини  третьої,  абзаців  другого, третього,  четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та   частини  сьомої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено в такій редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".  

         Проте, вказані зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 р.

          Згідно розпоряджень  відповідача-1 за 2010 рік,  на які останній посилається в своїх запереченнях, щорічна допомога на оздоровлення позивачу нарахована та виплачена  в розмірі 120, 00 гривень.

         При цьому, розмір зазначеної допомоги відповідач-2 обґрунтовує тим, що згідно зі ст. 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат у межах асигнувань, передбачених за відповідними цільовими програмами.

         При вирішенні даного спору суд виходить з того, що надання законодавцем - Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок виплат не означає, що останній, встановлюючи  розмір та порядок соціальних виплат, може допустити звуження змісту та обсягу прав громадян, встановлених  Законом.  

        Отже, нарахування і здійснення щорічної допомоги на оздоровлення  на підставі постанови КМУ, а не чинного Закону України, є безперечно, порушенням права особи на отримання допомоги.

       За таких обставин вимоги позивача до відповідачів 2,3 підлягають задоволенню.

       Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про визнання неправомірними діянь відповідачів щодо порушення ними вимог ст. ст. 48, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при нарахуванні позивачу розміру щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.

        Також, суд дійшов до висновку про необхідність зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві за 2010 рік відповідно до ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених позивачеві за цей період виплат, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат зобов'язати виплатити позивачу суми перерахованої щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.

          Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито" за № 7-93 від 21.01.1993 року позивач звільнений від сплати судового збору, тому їх слід віднести на рахунок держави.

          Керуючись ст. 19, 46, 55, 92 Конституції України, ст.ст. 48, 71 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", керуючись ст. 11, 17, 71, 99, 100, 158-163, 167, 186 КАС України суд,  -

                                                      П О С Т А Н О В И В:

         Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення  Дніпровського району в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та здійснення виплати щорічної допомоги на оздоровлення - задовольнити.

         Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення  як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, з порушенням вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

        Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1  щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, враховуючи нараховані та виплачені позивачеві суми допомоги.

       Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня оголошення постанови в повному обсязі, а учасниками судового розгляду, які не були присутні у судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

       Суддя: