Справа № 2-1527/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"15" квітня 2011 р.Дніпровський районний суд м. Києва

у складі:   головуючого судді                              Гончарука В.П.

при секретарі                                                      Кошовій Я.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  суд,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду  з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, мотивуючи тим, що спільне життя з відповідачем не склалось, у зв’язку з тим, що під час спільного подружнього життя виявилась несумісність їх характерів, принципова відмінність поглядів на спільне життя в побутових питаннях, звичках, внаслідок чого погіршились взаємовідносини,   на протязі 12 років сімейно-шлюбні відносини між ними припинено, вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, тому просить розірвати шлюб.

Позивач ОСОБА_1 в  судовому  засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити зазначивши обставини, що викладені в позовній заяві.

Відповідач  ОСОБА_2 в судовому засіданні позов  визнав, просив його задовольнити та не заперечував обставини, що викладені в позовній заяві та в поясненнях позивача а також зазначив, що на даний час у нього є фактично інша  сім»я.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, з 23серпня  1997 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, в шлюбі  народили  сина  ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1,  сімейне життя  позивача та відповідача не склалось, у зв’язку з тим, що вони мають різні погляди на життя, не в змозі дійти  до єдиної думки при вирішенні сімейних та побутових проблем,  з 2000 року сімейно-шлюбні відносини  подружжям не підтримуються, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, клопотань щодо   надання строку на примирення не заявляли, за склавшихся обставин поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторона позивача бажання не має.

За взаємною згодою син до повноліття буде проживати з ОСОБА_1

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім’ї стали не можливим, оскільки тривалий час сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, тому позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10,58,88,  158, 208,209,212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Шлюб між  ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2.. та ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_3   зареєстрований  Лівобережним  відділом реєстрації шлюбів м. Києва  з державним Центром розвитку сім»ї   23 серпня 1997 року  (актовий запис № 1029) -  розірвати.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

С у д д я