Справа № 2а-2020/11

І інстанція

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді Кравченко В.Є.,

при секретарі –Пронкіній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду Україні в Нахімовському районі м. Севастополя про перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя, в якому просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком та сплачувати пенсію з 09.04.2010 року, застосувавши при перерахунку її пенсії показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за  2009 рік, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона, перебуваючи на пенсії, продовжує працювати.  У квітні 2010 року позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі того, що вона після призначення пенсії пропрацювала 2 календарних роки. 03.02.2011 р. відповідач письмово повідомив позивача про проведення перерахунку пенсії, при цьому заробітна плата була розрахована із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік –1197 грн. 91 коп.

Позивач вважає дії відповідача з приводу перерахунку пенсії неправомірними, оскільки відповідач мав здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка враховується за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік.

В судове засідання представник позивача не з’явився, однак надав письмову заяву, у якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі, розглянути справу у його відсутність.

Відповідач –представник Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя у судове засідання також не з’явився, однак надав письмові заперечення (вих. № 2842/11 від 18.03.2011 року), в яких зазначає  про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки, за його думкою, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 визнані неконституційними зміни, внесені до ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі –Закон), у зв’язку з чим з 22.05.2008р. відновилася попередня редакція частини 4 цієї норми, яка передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати(доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Частина 1 статті 42 Закону передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата(дохід) за будь-яки 60 календарних місяців страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Положення щодо застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії міститься у частині 2 статті 40 Закону, на яку 42 стаття Закону не посилається, а також відповідач вказує, що згаданий показник застосовується при призначенні пенсії, а не при її перерахунку. Крім того, додатково вказує, що перерахунки пенсій на території України всім пенсіонерам проводяться з використанням уніфікованого програмного забезпечення, яким також передбачено застосування показника середньої заробітної плати –1197,91 грн. Також зазначає, що позивач порушила строк подачі позовної заяви до суду, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України, оскільки з заявою до УПФУ про перерахунок пенсії звернулась 09.04.2010 року, згідно якої їй проведено перерахунок пенсії з 01.04.2010 року, при цьому позовна заява позивачем подана до суду лише 16.02.2010 року, тобто до подачі позивачем адміністративного позову закінчився шестимісячний строк для звернення до суду за захистом прав. Крім того, в позовній заяві позивач просить суд стягнути з УПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя заборгованість по пенсії з моменту подачі заяви. Законних підстав для врахування цього не має, оскільки нараховані суми по проведеному перерахунку пенсії позивачеві виплачувалися щомісячно без затримки, заборгованості по нарахованої суми пенсії відповідача перед ОСОБА_1 не має. Тому відповідач просить розглянути справу у його відсутність, у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.  

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи  з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини адміністративної справи.

З 2003 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком.

У квітні 2010 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя з заявою, в якій просила здійснити перерахунок пенсії у порядку, встановленому абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надав відповідачу всі необхідні документи.

Відповідачем за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1, здійснено перерахунок пенсії за віком у зв'язку зі змінами заробітку й виробничого стажу, тому що після призначення пенсії за віком позивач продовжує працювати й сплачувати страхові внески до Пенсійного фонд України та з моменту призначення пенсії пройшло 24 місяця.

Перерахунок пенсії відповідач здійснив з 01.04.2010 року. При перерахунку пенсії Управління ПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя у якості вихідних даних про середній заробіток за рік, який передує перерахунку, застосував показник про середній заробіток за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн., в той час, коли рік, який передує перерахунку є 2009 та розмір середнього заробітку за 2009 рік по Україні склав 1650,43 грн.

Не погодившись з таким перерахунком пенсії, позивач у подальшому звернувся до відповідача з заявою, у якій просив зробити перерахунок пенсії із застосуванням показника середнього заробітку по Україні за 2009 рік.

Однак, у листі № 60-П/1181/07 від 03.02.2011 р. відповідач свої дії з вищевказаного перерахунку обґрунтував тим, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зміни, які були внесені в статті 40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у частині визначення показника заробітної плати й порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними, а рішення щодо поновлення дії зазначених норм у попередній редакції не приймалися. У зв'язку із цим існує «правова колізія»за цим питанням. Додатково відповідач вказав, що перерахунки пенсій на території України всім пенсіонерам проводяться з використанням уніфікованого програмного забезпечення, яким також передбачено застосування показника середньої заробітної плати –1197,91 грн.

З такою позицією органу пенсійного фонду суд погодитися не може, оскільки вона не ґрунтується на чинному законодавстві України, а також не відповідає і підпункту третьому пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до якого: «За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески і яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії».

Задовольняючи заявлений адміністративний позов суд також виходив з загальних підстав адміністративного судочинства та норм спеціального пенсійного законодавства.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Стаття 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначає, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Частиною 4 статті 45 цього Закону встановлена можливість перерахунку призначеної пенсії.

    Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008    № 530, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

Крім того, ця постанова Кабінету Міністрів України була прийнята пізніше за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 та відповідачем  невірно розтлумачено наслідки, які  виникли після його ухвалення.

Для обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону використовується середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.  

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Державним комітетом статистики, Міністерством економіки, Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів.

   Статтею 1 Конституції України проголошено демократичною, соціальною, правовою державою.

    Статтею 2 Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави

    Відповідно до ст. 21 Конституції України, зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.

    Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати щомісячної пенсії у  встановленому законом розмірі та порядку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді і вирішенні адміністративній справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, та відповідно до ч.1,2 ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Аналізуючи сукупність встановлених обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання пенсії у встановленому законом розмірі основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказів та їх нормативно-правового обґрунтування стосовно здійснення перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.), відповідачем не надано, інші доводи відповідача не можуть бути підставою для здійснення перерахунку з порушенням норм діючого законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється зі дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод і інтересів.

Згідно зі матеріалами справи позивач дізнався про порушення своїх прав 03.02.2011 року з листа відповідача.  

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, неодержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

За таких обставин, виходячи з вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, слід зазначити, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, в свою чергу відповідач не довів правомірність своїх дій та прийнятого ним рішення, оскільки судом достовірно встановлено, що він діяв не на підставі та не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Отже позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, в зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 69-72, 99, 100, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 11 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 № 530, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя щодо обмеження при перерахунку розміру пенсії за 2009 рік за заявою ОСОБА_1, яке виразилось у застосуванні показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2007 рік в розмірі - 1197,91 грн. замість показника середньої заробітної плати робітників по Україні за 2009 рік в розмірі –1650,43 грн., встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до вимог ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік, починаючи з 09 квітня 2010 року, та забезпечити її виплату позивачу.

Стягнути  з державного  бюджету України  на користь  ОСОБА_1 державне  мито  в розмірі  3,40 грн.   

Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Нахімовський районний суд м. Севастополя протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Нахімовського

районного суду м. Севастополя                    Кравченко В.Є.