Справа № 22-ц-1248/2011 Головуючий у I інстанції –Майборода С.М.
Категорія –цивільна Доповідач - Шевченко В. М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 травня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШевченка В.М.,
суддів:Бобрової І.О., Лакізи Г.П.,
при секретарі:Марченко О.О.,
за участю:: позивачки- ОСОБА_6, її представника адвоката- ОСОБА_5, відповідача- ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Чернігівського районного суду від 28 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні будинком,
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.
Рішенням Чернігівського районного суду від 28 березня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Так, апелянт зазначає, що судом не враховано, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 22.06.2010 року вона користується земельною ділянкою площею 0,0908 га, що на 0,0592 га менше, ніж повинна, а відповідач користується земельною ділянкою площею, 0,2066 га, що на 0,1266 га більше, ніж вказано в земельно-кадастровій книзі Седнівської селищної ради. Крім того, паркан та межа земельних ділянок знаходиться на території її земельної ділянки і межа проходить повз стіну її будинку та сараю на відстані меншій за 1 м, що перешкоджає їй здійснювати догляд за будинком та здійснювати його поточний ремонт. Судом не взято до уваги положення ст.ст. 29, 30, 67 ЗК України, та п.3.25 Державних будівельних норм 360-92. за яким відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни потрібно приймати не менше 1м.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, з таких підстав.
Судом по справі встановлено, що ОСОБА_6 є власницею будинку з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 та області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого після смерті її чоловіка ОСОБА_8, зазначене домоволодіння було придбано її чоловіком у 1996 році у ОСОБА_9 і знаходиться на землях АДРЕСА_1
ОСОБА_7 є власником житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться по АДРЕСА_1, та розташований на земельній ділянці, яка межує із земельною ділянкою, якою користується ОСОБА_6
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 15 жовтня 2010 року встановлено, що межі земельної ділянки позивачки ОСОБА_6 не були встановлені і нею не було отримано документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,15 га. Тобто, позивачкою жодним чином не доведено, що межі її земельної ділянки були порушені відповідачем після відведення їх в натурі, та встановлення межових знаків, та що паркан був перенесений відповідачем в бік її земельної ділянки.
Виходячи з положень п.3ст.61 ЦПК зазначена обставина, а саме що позивачкою не доведено те що, межі її земельної ділянки були порушені відповідачем, та що паркан був перенесений відповідачем в бік її земельної ділянки, має преюдиційне значення, і не потребує доказуванню при розгляді даного спору з приводу суміжного землекористування.
Згідно зі ст.125 ЗК право власності на земельну ділянку чи право користування нею, яке підлягає судовому захисту, виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі( на місцевості) та одержання документа, що посвідчує це право.
Розглядаючи дану справу, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом не встановлено, що після винесення 24 жовтня 1996 року рішення Седнівською селищною радою, встановлювались межові знаки, проводився обмір земельних ділянок та остання виділялась в натурі позивачці, і те, що межова споруда (паркан) фактично обмежує права ОСОБА_6 на земельну ділянку та є перешкодою в користуванні останній житловим будинком.
Посилання позивачки на порушення відповідачем правил ДБН 360-92, у зв”язку з тим, що межа між суміжними земельними ділянками проходить повз стіну її( позивачки) будинку є безпідставними. Оскільки як вбачається з дослідницької та заключної частин висновку експерта № С-88 судової будівельно- технічної експертизи від 22 червня 2010 року, межа між земельними ділянками проходить по стіні прибудованого гаражу до житлового будинку АДРЕСА_1, ніяких даних, що межа проходить повз стіну будинку позивачки останній суду не надано. Як вбачається з матеріалів справи зазначений гараж самовільно збудований ОСОБА_6, у зв”язку з чим винесено постанову про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, перевіривши доводи сторін та надані ними докази і зокрема наявні у сторін документи, що посвідчують їхні права на земельні ділянки як суміжних землекористувачів, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому необхідно відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Чернігівського районного суду від 28 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: