Судове рішення #1545073
Справа № 2-5 2007р

Справа № 2-5 2007р.

      РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29 травня 2007 року             Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді:                     Могили Р.Г.

з участю секретаря                                    Матасової Н.М.

позивача-відповідача     представника     ЗАТ'ПриватБанку"     в     особі     Івано-Франківської

філії                                                            Лисенко В.В.

відповідача- позивача                              ОСОБА_2

представника відповідача -позивача     адвоката  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рогатині цивільну справу за позовною заявою Івано-Франківської філії ПриватБанку Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Івано-Франківської філії Приватбанку Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

Івано-Франківська філія ПриватБанку Закритого акціонерного товариства комерційний банк, ДриватБанк" звернулась до суду із позовною заявою про стягнення із ОСОБА_2 матеріальної шкодив сумі2393,47 грн.

ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення із Івано-Франківської філії ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк" в її користь одержані від неї без достатньої правової підстави гроші із врахуванням індексу інфляції та річних в сумі 1613 грн., витрати на надання юридичної допомоги в розмірі 600 грн. та 5000 грн. моральної шкоди, а всього 7213 грн.

В судовому засіданні позивач - відповідач заявлену позовну вимогу змінив та суду пояснив, що 16 квітня 2003 року, згідно наказу №109-к від 15 квітня 2003 року ОСОБА_2 було прийнято на посаду касира - операціоніста Рогатинського відділення №1 Івано-Франківської філії ПриватБанку.

16 квітня 2003 року із ОСОБА_2 було укладено договір по повну матеріальну відповідальність, згідно з яким працівник, що займає посаду касира - операціоніста бере на себе повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених йому установою банку цінностей.

2       жовтня 2003 року в Рогатинському відділенні №1 Івано-Франківської філії ПриватБанку була проведена перевірка по факту втрати пенсійних карток мешканців Рогатинського району, про що було складено відповідний Акт.

3       листопада 2003 року в тому ж відділенні Івано-Франківської філії ПриватБанку працівниками служби безпеки Банку було проведено додаткову перевірку по факту втрати пенсійних карток, під час якої було встановлено зняття коштів з втраченої картки пенсіонера та внесення готівки в касу касиром - операціоністом ОСОБА_2 в сумі  1100 гривень.

У відповідності до ст.130 Кодексу законів про працю України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

 

А згідно п.6 ст. 134 КЗпП України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків.

В результаті перевірки встановлено, що завдані Івано-Франківській філії ПриватБанку збитки становлять 2393,47 грн.

Зустрічного позову не визнав повністю.

Відповідач -позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позову не визнала повністю, а зустрічний позов підтримала повністю та суду пояснила, що згідного наказу №109-к від 15 квітня 2003 року її з 16 квітня 2003 року було прийнято на роботу в Рогатинське відділення №1 Івано-Франківської філії ПриватБанку на посаду касира-операціоніста, де вона пропрацювала до 07 листопада 2003 року.

В цей період службою безпеки Банку було виявлено втрату пластикових карток, в яких містились кошти на загальну суму 3493,47 грн. та зобов'язано її сплатити вказану суму з умовою, що матеріали службового розслідування не будуть передані в правоохоронні органи.

Перебуваючи під психологічним тиском з боку працівників служби безпеки Банку, вона внесла на рахунок Банку кошти в сумі 1100 грн., що підтверджується копією платіжного документа, який знаходиться в матеріалах кримінальної справи №235140.

В подальшому відносно неї було порушено кримінальну справу за ст.191 КК України ( привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) таза ст.366 КК України (службове підроблення).

Під час судового розгляду кримінальної справи було встановлено, що в її діях відсутній склад злочину, передбачений ст.191 КК України.

Таким чином, кошти в сумі 1100 грн. набуті Івано-Франківською філією ПриватБанку без достатньої правової підстави.

У відповідності до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правої підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Також частиною 2 статті 1214 ЦК України передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу) в розмірі, встановленому законом.

Законом встановлено, а саме : ч.2 ст.625 ЦК України, що боржник зобов'язаний сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки , відповідач-позивач отримав від неї без достатньої правової підстави кошти в сумі 1100 грн. в жовтні 2003 року, то він повинен повернути їй три проценти річних за три роки, що становить: 1100 : 100% х 3% = 33 грн. х 3 роки = 99 грн. та суму боргу з врахуванням індексу інфляції, що становить: 1100 грн. х 108,2% х 112,3% х 110,3% х 102,7%- 1514 гра, а всього 1613 грн.

Окрім того, статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Такими збитками є витрати, яких особа зробила для відновлення свого порушеного права, нею витрачено на отримання юридичної допомоги   кошти в сумі 600 грн.

Також особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав(ст.23 ЦК України).

Завдана їй моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача щодо неї та незаконним отриманням її коштів. Просить стягнути з Івано-Франківської філії ПриватБанку  5000 грн. моральної шкоди, а всього 7213 грн.

Заслухавши пояснення сторін, представників сторін, свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову Івано-Франківської філії ПриватБанку Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_2 про відшкодування збитків необхідно відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити частково з наступних підстав.

 

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно матеріалів кримінальної справи №1- 40/2006 p., які були оглянуті в судовому засіданні та з постанови Рогатинського районного суду від 22 березня 2006 року вбачається, що ОСОБА_2 вчинила злочин передбачений ч. 1 ст.366 КК України, а саме: працюючи касиром-операціоністом Рогатинського відділення №1 Івано-Франківської філії ПриватБанку склала завідомо неправдивий реєстр від 15 липня 2003 року про видачу з каси неіснуючих пенсійних карток з ГПН -кодами на вигаданих осіб та використала вказаний фіктивний реєстр, скривиш недостачу в касі викрадених карток. ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності було звільнено за зміною обстановки ( ст.48 КК України), а кримінальну справу відносно неї закрито. Постанова суду в законному порядку не оскаржувалась та не скасовувалась. Предстанйком Івано-Франківської філії ПриватБанку не представлено суду доказів про те, що саме ОСОБА_2 вчинила викрадення з пенсійних карток коштів на суму 2393,47 грн. Посилання на постанову Рогатинського районного суду від 22 березня 2006 року, акти перевірки від 02 жовтня 2003 року та 03 листопада 2003 рокує безпідставними, оскільки в жодному із цих документів не вказано, що саме ОСОБА_2 винна у викраденні з пенсійних карток коштів на суму 2393,47 грн.

Також, за договором про повну матеріальну відповідальність від 16 квітня 2003 року на ОСОБА_2 покладені були обов'язки по збереженню карток, а не грошей, які знаходились на даних пенсійних картках..

Згідно п.6 ст.134 КЗпПУ, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків.

А також відповідно до п.4 Договору №349 про повну матеріальну відповідальність, працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо шкода заподіяна не з його вини.

Представник позивача по первісному позову не представив суду належних та допустимих доказів про те, що саме з вини ОСОБА_2 були втрачені пластикові, крім цього, як пояснив свідок ОСОБА_3, керуючий Рогатинським відділенням ПриватБанку, матеріально відповідальними особами за зберігання матеріальних цінностей Банку були три особи: він, як керуючий Банку, головний бухгалтер та касир - операціоніст.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов Івано-Франківської філії ПриватБанку Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_2 про відшкодування збитків на суму 2397,47 грн. є не­обгрунтований та недоведений належними та допустимими доказами.

У відповідності до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правої підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала

03 жовтня 2003 року ОСОБА_2 було внесено на рахунок Івано-Франківської філії ПриватБанку кошти в сумі 1100 грн., що підтверджується копією платіжного документу, що знаходиться в матеріалах кримінальної справи № 1- 40/2006 р.

Дані кошти були використані для повернення грошей в сумі 1100 грн, які були зняті із пластикової картки ОСОБА_4, даний факт в судовому засіданні підтвердили свідки : ОСОБА_5, який є працівником департаменту безпеки по Івано-Франківській філії ПриватБанку та керуючий Рогатинським відділенням №1 Івано-Франківської філії ПриватБанку ОСОБА_3

Оскільки, вина ОСОБА_2 у викраденні коштів із пластикових карток не доведена під час розгляду кримінальної справи та під час розгляду цивільної справи, тому суд приходить до висновку, що Івано-Франківська філія ПриватБанку отримала від ОСОБА_2 кошти в сумі 1100 грн. без достатньої правової підстави.

Також частиною 2 статті 1214 ЦК України передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу) .

Однак в ч.2 СТ.536 ЦК України зазначено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

 

Оскільки, закону або іншого акту цивільного законодавста , яким би визначався розмір процентів за користування чужими коштами немає, тому позовні вимоги позивача по зустрічному позові в частині стягнення трьох процентів річних за три роки та суми боргу з врахуванням індексу інфляції є необгрунтовані.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди , яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Однак, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки постановою Рогатинського районного суду від 22 березня 2006 року встановлено, що ОСОБА_2 вчинила неправомірні дії, коли працювала касиром- операціоністом Рогатинського відділення №1 Івано-Франківської філії ПриватБанку .

Витрати, які пов'язані з оплатою правової допомоги адвокату, суд вирішує відповідно до вимог ч.2 СТ.84 ЦГЖ України та вважає , що Івано-Франківська філія ПриватБанку повинна компенсувати ОСОБА_2  витрати на правову допомогу в сумі 200 грн.

На підставі ст. 16,22,23,1212 ЦК України, керуючись ст.ст.84, 88,209,212,214,215,218 ЦПК України, суд,

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову Івано-Франківської філії ПриватБанку Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Івано-Франківської філії Приватбанку Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із Івано-Франківської філії Приватбанку Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 1100 грн. набутих без достатньої правої підстави та 200 грн. витрат на надання юридичної допомоги, а всього -1300 грн.

В решті вимог по зустрічному позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Рогатинський районний суд.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація