Справа № 2-356/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"20" січня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого –судді                                            Гончарука В.П.

при секретарі                                                        Мацкевич Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

в с т а н о в и в:

ЗАТ «ЄСА»звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 збитків, завданих внаслідок ДТП в порядку регресу, мотивуючи свої вимоги тим, що в результаті ДТП, що мало місце 08.06.2010 року позивач виплатив страхувальнику, який зазнав збитків, суму страхового відшкодування в розмірі 9 150,52 грн., для визначення розміру якого позивач додатково поніс витрати по проведенню автотоварознавчого дослідження в розмірі 200 грн.

Оскільки ДТП сталось через порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху України, позивач просить стягнути з відповідача в порядку регресу вказані суми страхового відшкодування та вартості автотоварознавчого дослідження, поклавши на нього судові витрати.

Представник позивача в судове засідання  надав суду заяву в якій позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, розглянувши справу у його відсутність та винести по справі заочне рішення.

Відповідач до суду не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином причини неявки суду невідомі.

На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 червня 2010 року в місті Києві по вул. Борщагівській сталась дорожньо –транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Шкода»д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2

ДТП сталось внаслідок порушення відповідачем ПДР України. Вказане підтверджується постановою Солом»янського районного суду м. Києва від 25.06.2010 року по адміністративній справі № 3-2356-1/10 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до частини третьої ст.61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В результаті вказаної ДТП автомобіль «Шкода»д/н НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень, вартість яких виходячи з висновку автотоварознавчого дослідження СПД ОСОБА_3 від 29.06.2010р. № 92/10 становить 14 428,74 грн., на підставі чого позивачем було розраховано розмір страхового відшкодування, яке склало 9150,52 грн.

Вказану суму було виплачено ОСОБА_2 в рамках виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 27426 від 27.08.2000р., укладеного між ним та ЗАТ «ЄСА»за яким об»єктом страхування є автомобіль «Шкода»д/н НОМЕР_2.

Таким чином, враховуючи вартість замовленого позивачем для визначення збитків, завданих автомобілю страхувальника в наслідок настання страхового випадку автотоварознавчого дослідження в розмірі 200 грн., сума витрат, понесених позивачем в наслідок даного ДТП становить 9 350,52 грн.

Згідно вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи з ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідної за завдані збитки.

За нормою ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку, визначеному ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 58, 88, 130, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»в порядку регресу суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 9 350,52  грн., суму сплаченого державного мита в розмірі 93,51 грн. та збору на інформаційно –технічне забезпечення слухання справи в розмірі 120 грн., всього стягнувши 9 564 (дев»ять тисяч п»ятсот шістдесят чотири) грн. 03 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з моменту його проголошення.

Заочне рішення  може бути переглянуто  судом, що його ухвалив за письмовою  заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного  рішення  може бути подана протягом  десяти  днів з моменту отримання його копії.

С у д д я