Справа № 2-1957/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"24" травня 2011 р.

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого –судді Чех Н.А.

при секретарі –Кузьменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що відповідачем по даній справі є її колишній чоловік. Їх шлюб був розірваний 22.03.2005 року. Дітей від шлюбу немає. Спірна квартира АДРЕСА_1 є службовою та була надана їй і члену її сім'ї - відповідачу на підставі ордеру № 00952 від 12.05.1998 року, виданого згідно розпорядження Дарницької районної державної адміністрації м. Києва від 27.04.1998 року № 222 в зв'язку із її роботою доглядачем будинку в Дарницькому ДКП по УЖХ ЖЕК-906. Спірна квартира - однокімнатна, житловою пл.17,4 кв.м. На даний час в ній зареєстровані дві особи: вона і відповідач. Відповідач з 02.02.2006 року на спірній житловій площі не проживає без поважних на те причин, спірною квартирою не цікавиться, не намагається вселитися до неї. Він не сплачує квартплату і комунальні послуги, чим ставить її в скрутне матеріальне становище. Вона (позивачка) являється інвалідом 2 групи, та зі своєї пенсії по інвалідності змушена сплачувати нараховані на відповідача витрати за квартиру, що нараховуються ЖРЕО по кількості зареєстрованих в квартирі осіб. В квартирі немає речей, що належать відповідачу на праві власності. Але з реєстрації в спірній квартирі колишній чоловік добровільно знятися не бажає, адресу свого фактичного місця проживання їй повідомити відмовився. Так як відповідач не проживає на спірній житловій площі більше ніж шість місяців без поважних на те причин, то він може бути визнаний судом таким, що втратив право користування нею. В судове засідання позивач не з’явилася, надала суду заяву з проханням щодо розгляду справи у її відсутність, не заперечувала проти  постановлення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи сповіщався належним чином, за останньою відомою адресою.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В суді встановлено, що відповідно до ордеру № 00952 від 12.05.1998 року позивачка ОСОБА_1 отримала квартиру АДРЕСА_1. З довідки № 249 від 16.03.2011 року, виданої ЖРЕО № 416 слідує, що в спірній квартирі зареєстровані –позивачка –ОСОБА_1 та відповідач –ОСОБА_2 Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу  НОМЕР_1 від 22.03.2005 року, виданого Відділом РАЦС Дніпровського РУЮ у м. Києві, шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано. З акту від 12.03.2011 року, підписаного сусідами позивачки, майстром т/д, затвердженого начальником ЖРЕО № 416, встановлено, що відповідач не проживає в спірній квартирі з 02.02.2006 року.  Згідно довідки № 67 від 16.03.2011 року, виданої ЖРЕО № 416, відповідач ОСОБА_2 з заявами в період з 28.07.1998 року по 2011 рік про його не виписку зі спірної квартири до ЖРЕО № 416 не звертався. Відповідно до листа МВС України ГУ в м. Києві Дніпровське відділення від 25.03.2011 року № 48/3820вх. ОСОБА_2 з приводу перешкоджання проживання в АДРЕСА_1 іншими члена сім»ї в період часу з 02.02.2006 року по теперішній час в обліках Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві не зареєстровано.       

Відповідно до ст. ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору –судом. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. По даній справи було встановлено, що відповідач за місцем свої реєстрації не проживає без поважних на те причин з 02.02.2006 року, тобто більше п’яти років.  

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 71,72 ЖК України, ст.ст. 60, 212-215, 218, 223,224-228, 233, 294 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням –квартирою АДРЕСА_1

Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо  апеляційної скарги не було подано.

Суддя: