Справа №2а-85/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2007 року Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:
головуючого - судді Шамової Т.В.
при секретарі Черевик Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради м.Черкаси, Придніпровської районної ради м.Черкаси про визнання дій неправомірними та стягнення моральної (немайнової) шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради м.Черкаси, Придніпровської районної ради м.Черкаси про визнання дій неправомірними та стягнення моральних (немайнових) збитків.
Позивач ОСОБА_1та її представникОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали вимоги. Пояснили, що за періоди з березня 2002 року по лютий 2003 року та з листопада 2003 року по квітень 2004 року Управлінням праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради м.ЧеркасиОСОБА_1. було надміру виплачено субсидії в розмірі 278.79 грн.. Після проведеної в лютому 2005 року перевірки її було зобов»язано повернути переплачені кошти в подвійному розмірі, тобто 557.58 грн. і встановлено термін повернення боргу-до 01.06.06 p.. He зважаючи на те, що борг Управлінням висувався незаконно, ОСОБА_1одноразово 04.04.06 р. перерахувала гроші на розрахунковий рахунок стягувача, щоб судові тяганини та неприємності з Державною виконавчою службою не заважали здавати сесію, яка припадала саме на кінцевий термін добровільного погашення боргу - червень 2006 року. Фактично кошти були внесені добровільно з метою плати за свій спокій, хоча ОСОБА_1не була згодна з існуванням боргу. Проте, 29 травня 2006 року Управління праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради м.Черкаси, навіть не дочекавшись закінчення встановленого ним же строку, і не зважаючи на повне його погашення ОСОБА_1, умисно подало позов до Придніпровського райсуду м.Черкаси про стягнення 557.58 грн. надміру сплачених житлових субсидій. На той час предмету спору вже не існувало, а отже і законних підстав для звернення до суду також. Вважає, що така «помилка» була невипадкова, бо жоден з численних працівників Управління, які відповідають за роботу з боржниками, належним чином не перевірив факт добровільного внесення нею коштів у подвійному розмірі. Такі дії свідчать про умисел з боку працівників Управління праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради м.Черкаси. З приводу цього факту за зверненням ОСОБА_1. Придніпровська районна прокуратура м.Черкаси здійснила перевірку, за результатами якої ОСОБА_3, яка на той час обіймала посаду юрисконсульта Управління, було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов»язків при здійсненні підготовки позовної заяви та передачі її до суду-оголошено догану. Предъявления вищезгаданого позову потягло за собою винесення Придніпровським райсудом м.Черкаси (головуючий-суддя Клочко О.В.) ухвали від 07.08.06 р. про закриття провадження в справі в зв»язку з відмовою позивача від позову зі стягненням з ОСОБА_1. судових витрат: 51.00 грн.-держмита та 30.00
грн.-витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Випадково довідавшись про існування цієї ухвали, була вимушена поновляти терміни її оскарження в частині покладення обов»язку відшкодування судових витрат. Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 24 квітня 2007 року ухвала Придніпровського райсуду м.Черкаси (головуючий-суддя Клочко О.В.) від 07 серпня 2006 року в частині стягнення з ОСОБА_1. в дохід держави держмита в сумі 51.00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн. скасована, в решті-залишена без змін. Але до цього ОСОБА_1була вимушена з»ясовувати стосунки з Державною виконавчою службою, весь час нервуючись та відчуваючи приниження через пред»явлення Управлінням необгрунтованого позову. Окрім того, після сплати незаконно накладених 557.58 грн., не було ще зайвих 81.00 грн., бо сім»я весь час перебуває в скрутному матеріальному становищі. Тому просить визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради м.Черкаси щодо пред»явлення до неї-ОСОБА_1. позову на суму 557.58 грн., та стягнути з Придніпровської райради м.Черкаси, бо Управління не є юридичною особою, на її користь моральні (немайнові) збитки в сумі 1000.00 грн..
Представник Управління праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради м.Черкаси адміністративний позов ОСОБА_1. не визнала. Пояснила, що ОСОБА_1ще 21.02.05 р. була повідомлена про надміру виплачені їй субсидії зі встановленням терміну погашення боргу до 01 червня 2006 року. Проте, ОСОБА_1категорично відмовилася відшкодовувати 557.58 грн. - кошти в подвійному розмірі, заявивши про це й на засіданні адмінкомісії Придніпровської райради м.Черкаси в січні 2006 року. Тому був підготовлений та переданий до суду позов, хоча через велику завантаженість та непогодженість в роботі працівники Управління не прослідкували внесення боржницею коштів на розрахунковий рахунок Управління. За це ОСОБА_3 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а інших працівників попереджено. Проте, коли стало відомо про повне погашення боргу, представник Управління 01 серпня 2006 року подав заяву до суду з проханням закрити провадження в справі в зв»язку з відмовою від позову. Оскільки дії працівників Управління були не умисними, тому немає підстав для визнання їх неправомірними. Більш того, судові витрати з ОСОБА_1. були стягнуті ухвалою Придніпровського райсуду м.Черкаси (головуючий - суддя Клочко О.В.) від 07.08.06 р. вже після написання заяви про відмову від позову в зв»язку з повною сплатою боргу ОСОБА_1. Отже, це не вина Управління, ніяких моральних збитківОСОБА_1. не завдано. Тому не має сенсу в даному адміністративному позові; просить залишити його без задоволення.
Представник Придніпровської районної ради м.Черкаси позовні вимоги ОСОБА_1. не визнала. Пояснила, що згідно положень ЦПК України кожна особа (фізична, юридична) має право звернутися до суду з позовом. Його обґрунтованість доводиться в судовому засіданні. Виявивши повну сплату боргу ОСОБА_1, представник Управління відмовився від пред»явленого позову і просив закрити провадження в справі. Тому дії Управління праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради м.Черкаси по зверненню до суду з позовною заявою не можна вважати неправомірними. Тим більше не їх провина, що суд всупереч вимог ЦПК України стягнув з ОСОБА_1. судові витрати. Також пояснила, що Управління є самостійною юридичною особою, тому Придніпровська районна рада м.Черкаси є неналежним відповідачем. Тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1..
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи № 2а-85/07 та цивільної справи № 2-1851/06, суд приходить до висновку, що цей позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд погоджується з твердженнями представника Придніпровської районної ради м.Черкаси, що відповідно ст.З ЦПК України кожна особа має право в порядку,
встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
Проте, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України (ст.ст. 10, 60 ЦПК України).
Більш того, згідно вимог СТ.119 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Якщо б Управління праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради м.Черкаси при підготовці позову до ОСОБА_1. про стягнення надміру сплачених житлових субсидій в сумі 557.58 грн. дотрималося всіх вищезгаданих вимог ЦПК України, то з»ясували б, що вже взагалі не існувало спору. Тому не було б сенсу звертатися до суду з цим позовом.
Адже відповідно ч.І ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, а також інших правовідносин.
Окрім того, накладення дисциплінарного стягнення на відповідального працівника Управління праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради м.Черкаси, який готував та предъявляв позов про стягнення з ОСОБА_1. 557.58 грн. до суду, також свідчить про визнання самим Управлінням неправомірності таких дій. Хоча й неможливо їх вважати умисними.
Отже, в цій частині адміністративний позов ОСОБА_1. підлягає задоволенню.
Статтею 105 ч.З п.4 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про стягнення з відповідача - суб»єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
Проте, позивачка не довела, що неправомірними діями працівників Управління праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради м.Черкаси їй спричинено моральну (немайнову) шкоду, яку до того ж вона просила стягнути з іншої юридичної особи - Придніпровської районної ради м.Черкаси.
Згідно ч.7 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
В цивільному праві розрізняються поняття збитки, тобто майнова шкода, і моральна шкода. Стаття 22 ЦК України розкриває, що є збитками; а ст.23 ЦК України перелічує підстави та способи відшкодування моральної шкоди.
Але ОСОБА_1чомусь в своєму позові змішує ці два поняття і просить стягнути моральні (немайнові) збитки.
Моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).
По-перше, Придніпровська районна рада м.Черкаси, з якої ОСОБА_1просить стягнути 1000.00 грн. на відшкодування «моральних збитків», ніяким чином не приймала участі в підготовці та пред»явленні до суду вищезгаданого позову про стягнення з ОСОБА_1. 557.58 грн., тобто ніякі їх дії чи бездіяльність з цього приводу не можуть бути неправомірними.
По-друге, відсутня вина як Придніпровської районної ради м.Черкаси так і Управління праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради
м.Черкаси в стягненні з ОСОБА_1. судових витрат. А саме цей факт позивачка називає як підставу спричинення їй моральної шкоди.
Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред"явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.
Проте, з заяви представника Управління праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради м.Черкаси від 01.08.06 p., яка надійшла до канцелярії суду 02.08.06 p., випливає, що позивач лише просив закрити провадження в справі № 2-1851/06 в зв"язку з відмовою від позову; про стягнення судових витрат в ній не йдеться.
Суд з власної ініциативи помилково стягнув з ОСОБА_1. судові витрати, що доводиться й ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 24.04.07 p., якою скасовано ухвалу Придніпровського райсуду м.Черкаси (головуючий-суддя Клочко О.В.) від 07.08.06 р. в частині стягнення з ОСОБА_1. держмита в сумі 51.00 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30.00 грн..
По-третє, ніхто не заважавОСОБА_1., отримавши ухвалу про відкриття провадження в справі, надати Придніпровському районному суду м.Черкаси (головуючий-суддя Клочко О.В.) до попереднього судового засідання письмові заперечення на позов і докази сплати нею 557.58 грн., тобто ксерокопію квитанції. Це не змушувало б її потім поновляти терміни оскарження вищезгаданої ухвали Придніпровського райсуду м.Черкаси (головуючий-суддя Клочко О.В.) від 07.08.06 p., вирішувати питання з виконавчою службою.
Тому суд приходить до висновку про недоцільність задоволення позовних вимог ОСОБА_1. в частині стягнення "моральних (немайнових) збитків" з Придніпровської районної ради м.Черкаси.
Керуючись ст.ст. 23, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 22, 23, 1167 ЦК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради м.Черкаси, Придніпровської районної ради м.Черкаси про визнання дій неправомірними та стягнення моральної (немайнової) шкоди задоволити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Придніпровської районної ради м.Черкаси щодо подання до суду позову про стягнення з ОСОБА_1. надміру вплачених житлових субсидій на суму 557.58 грн..
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, а апеляційна скарга - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.