Справа № 2-а-28 2007р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2007 p.

Камінь-Каширський    районний    суд    Волинської    області в складі: головуючого - судді Борсука П.П. при секретарі - Антонкж Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства Внутрішніх справ України (далі УМВС) у Волинській області про визнання дій неправомірними та поновлення на службі

Особи, які беруть участь у справі

позивач - ОСОБА_1

відповідач - УМВС України у Волинській області та його представник Забожчук Оксана Володимирівна,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання дій УМВС України у Волинській області неправомірними та поновлення на службі.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що працював оперуповноваженим ВДСБЕЗ Камінь-Каширського РВ УМВС України у Волинській області.

В 2005 році відносно нього та ОСОБА_2 була порушена кримінальна справа за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.367 КК України, яка постановою Камінь-Каширського районного суду від 16 січня 2006 року провадженням закрита, та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року.

Наказом УМВС України у Волинській області за №31 від 04 квітня 2006 року його звільнено з органів внутрішніх справ за ст.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу).

Вважає, що його було звільнено зі служби незаконно, оскільки порушено порядок звільнення, а саме пропущено місячний строк, встановлений для накладення стягнення.

Просить визнати нечинним наказ УМВС України у Волинській області №31 о/с від 04 квітня 2006 року про звільнення його з органів внутрішніх справ та поновити на посаді оперуповноваженого ВДСБЕЗ   Камінь-Каширського РВ 

УМВС України у Волинській області.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених в заяві та суду пояснив, що його звільнення проведено порушенням законодавства, оскільки пропущено місячний строк встановлений для накладення стягнення. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала та суду пояснила, постановою суду від 16 січня 2007 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинений під час проходження служби злочин передбачений ч.2 ст.367 КК України відповідно до Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року. 15 лютого 2006 року проведено службове розслідування та направлено начальнику УМВС України у Волинській області для вирішення питання про перебування на службі. Звільнення позивача проведено з дотриманням чинного законодавства в місячний строк з часу проведення службового розслідування, оскільки в даний строк не враховано час перебування позивача на лікарняному з 02 по 10 березня 2006 року та перебування у відпустці з 09 по 28 березня 2006 року. Вважає, що позивачем пропущено трьохмісячний строк звернення до суду оскарження наказу про звільнення. Просить в позові відмовити.

Позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 26.10.2004 року працював на посаді оперуповноваженого групи ДСБЕЗ Камінь-Каширського РВ УМВС України у Волинській області.

Постановою Камінь-Каширського районного суду від 16 січня 2005 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за злочин передбачений ч.2 ст.367 КК України на підставі п «б» ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року.

Наказом начальника управління МВС України у Волинській області №31 о/с від 04 квітня 2006 року позивача звільнено з органів МВС України за п.66 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу).

Суд приходить до висновку, що звільнення позивача проведено з порушенням п.28 « Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України» затвердженого Указом Президії Верховної Ради України від 29 липня 1991 року, який передбачає, що дисциплінарне стягнення повинно бути накладено в строк до одного місяця з того дня, як про проступок стало відомо начальнику, а вразі проведення по цьому проступку перевірки чи порушення кримінальної справи не пізніше одного місяця з дня закінчення службової перевірки чи провадження по кримінальній справі, не рахуючи часу хвороби винного або перебування його у відпустці.

Постанова суду набрала законної сили 24 січня 2006 року. Отже, строк застосування дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_1 закінчився 24

лютого 2006 року. В період з 24 січня по 24 лютого 2006 року позивач на лікарняному або у відпустці не перебував.

В силу ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Про своє звільнення ОСОБА_1 дізнався в день видачі наказу, тобто 04 квітня 2006 року.

Як передбачає ст. 21 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460-IV дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом, на яку воно накладено.

Наказ про звільнення ОСОБА_1 оскаржив до суду 02 квітня 2007 року. Поважних причин для поновлення пропущеного строку позивач суду не навів.

Хоча звільнення ОСОБА_1 проведено з порушенням чинного законодавства, однак суд приходить до висновку, що в позові останньому слід відмовити, оскільки він без поважних причин пропустив трьохмісячний строк звернення до суду для оскарження дисциплінарного стягнення.

Керуючись ст.ст.9,11,86,159,161,163 КАС України, Законом України «Про міліцію», «Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України» затверджених постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29 липня 1991 року, «Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України» затверджених Указом Президії Верховної Ради України від 29 липня 1991р., Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», суд

постановив:

В задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання наказу начальника управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області №31 від 04 квітня 2006 року про його звільнення з органів внутрішніх справ нечинним та поновлення на службі відмовити у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Львівської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та наступної подачі після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги до Камінь-Каширського районного суду.