№  2-223/11             

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                                           І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И                                        

16.05.2011  дата розгляду справи

Володимирецький районний суд Рівненської області

під головуванням  судді  Іванків О.В.

при секретарі Соболевському Т.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадщину за законом, -  

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання права власності  на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після смерті її бабці ОСОБА_3 відкрилась спадщина - житловий будинок в смт.Володимирець. За життя бабця була одинокою, чоловіка та дітей, які могли б бути спадкоємцями першої черги, не мала, спадкоємців інших черг, крім сторін по справі, немає. Єдиними спадкоємцями є вона та відповідач. Оскільки ОСОБА_2 спадщини не приймав, вона повністю прийняла спадщину, однак спадкові права оформити не змогла через втрату правовстановлюючих документів на будинок. В даний час у оформленні спадщини в органах державного нотаріату та ОБТІ їй відмовлено. Просить визнати за нею право власності, оскільки  підтвердити свої спадкові права не має можливості, окрім як в судовому порядку. В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, надала пояснення в межах позову.

Відповідач визнав позов, пояснив, що він майнових претензій до спадщини немає, не заперечує проти визнання спадкових прав позивачки.  

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши інші докази приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, у відповідності до змісту ст.328 Цивільного Кодексу України право власності набувається з підстав, що визначені законом.

У відповідності до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв’язку з його смертю.

Як вбачається з пояснень позивача та письмових доказів, наданих сторонами, зокрема свідоцтва про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, зареєстрований за ОСОБА_3.

Як вбачається зі змісту ст.177, 178 ЦК України, об’єктами цивільних прав є речі, у тому  числі  гроші  та цінні   папери,  інше  майно,  майнові  права,  результати  робіт, послуги, результати  інтелектуальної,    творчої    діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Об'єкти  цивільних  прав  можуть  вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в  порядку  правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту,  або не обмежені в обороті,  або не  є  невід'ємними  від фізичної чи юридичної особи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що житловий будинок АДРЕСА_1 наділений ознаками нерухомої неспоживної речі та майна, як це вбачається зі змісту ст.ст.179,181, 185, 190 ЦК України, і в силу цього  є об’єктом цивільних прав.  

Оскільки вказаний житловий будинок до часу відкриття спадщини належав померлій ОСОБА_3 на праві власності, він входить до складу спадщини, яка відкрилась з часу її смерті 12.03.1987 р..

Як вбачається з ч.2 ст.1223 ЦК України, в разі відсутності заповіту, відмови від прийняття спадщини спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують спадкоємці, вказані у законі, згідно встановленої черговості.   

Сторони по справі у відповідності до ст.1265 ЦК є спадкоємцями майна, яка залишилась незаповіданою, при цьому позивач, як родич ближчого ступеню споріднення, набуває права спадкування перед відповідачем. Вказані обставини підтверджуються оглянутими в судовому засіданні свідоцтвами про народження сторін, довідками відділу РАЦСу та Володимирецької ДНК.       

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є законним спадкоємцем житлового будинку, і набула право власності на цей будинок правомірно, внаслідок прийняття спадщини.

У відповідності до ст.391 ЦК України власник вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, хоча б ці перешкоди і не були пов’язані з позбавленням володіння. Власник також вправі пред’явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншими особами, як це передбачено ст.392 ЦК України, в тому числі і у зв’язку із втратою правовстановлюючих документів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15, 130, 174, 208, 209 ЦПК України,  ст.ст.328, 331, 1218, 1258, 1262  ЦК України суд, -                                                         

в  и  р  і  ш  и  в :

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3.

Звільнити сторони від сплати судового збору на підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені нею при подачі позовної заяви, в сумі 120 (сто двадцять) грн.   

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через районний суд. Апеляцію може бути подано сторонами протягом десяти днів після проголошення рішення.

С У Д Д Я :  

Іванків О.В.