Справа № 22ц-1658/11Головуючий в суді першої інстанції:КАЛЕНЯК Р.А.
Категорія: 79 Доповідач: Матківська М. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2011 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Матківської М.В.
Суддів : Медяного В.М., Сопруна В.М.
При секретарі : Сніжко О.А.
За участю : позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 22 квітня 2011 року по справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Івано-Франківськ Вінницям'ясо", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору –Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці та Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі, про визнання дій неправомірними, -
В с т а н о в и л а :
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 3 лютого 2011 року задоволено позов ОСОБА_2 до ПАТ "Івано-Франківськ Вінницям'ясо", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору –Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці і Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі, про визнання дій неправомірними.
Зобов'язано ПАТ "Івано-Франківськ Вінницям'ясо" сплатити на користь Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м.Вінниці відносно ОСОБА_2 помісячні страхові внески загальною сумою 12 925,18 гр.
Стягнуто з ПАТ "Івано-Франківськ Вінницям'ясо" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 2 000 гр.
Стягнуто з ПАТ "Івано-Франківськ Вінницям'ясо" 1 000 гр. витрат на правову допомогу і 13,70 гр. витрат за послуги пошти.
21 лютого 2011 року Замостянським районним судом м. Вінниці видано виконавчий лист № 2-81-2011 р. про зобов'язання ПАТ "Івано-Франківськ Вінницям'ясо" сплатити на користь Управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці відносно ОСОБА_2 помісячні страхові внески загальною сумою 12 925,18 гр.
Постановою Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ від 28 лютого 2011 року відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-81-2011, виданого 21.02.2011 року.
В квітні 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення суду.
Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 22 квітня 2011 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду і постановити нову, якою встановити належного стягувача за виконавчим листом № 2-81-2011, виданого Замостянським райсудом м. Вінниці від 21.02.2011 року.
Зазначив, що ухвалу суду вважає незаконною, оскільки вона винесена з порушенням норм процесуального права.
У судовому засіданні заявник підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.
Представники заінтересованих осіб надавши заперечення, у яких просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, просили розглянути справу у їх відсутність.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення суду виходив із того, що суд за наявності певних обставин вправі змінити встановлений ним же або законом спосіб і порядок виконання рішення на інші способи і порядок, передбачений законодавством, проте при цьому суд не може встановлювати новий спосіб захисту порушеного права. А також заявник не зазначив який саме новий спосіб і порядок виконання рішення повинен встановити суд.
При цьому суд посилався на вимоги статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", яка визначає види заходів примусового виконання рішення, у редакції, що діяла до 9 березня 2011 року. На момент подачі заяви ОСОБА_2 та постановлення оскаржуваної ухвали даний Закон України діє у новій редакції, що чинна з 9 березня 2011 року.
Стаття 4 Закону України "Про виконавче провадження" у чинній редакції регулює інформаційне забезпечення виконавчого провадження, що не стосується заявлених ОСОБА_2 вимог.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Порядок виконання рішення –визначена цивільним процесуальним законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Спосіб виконання рішення визначається змістом статті 16 ЦК України, яка передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів. Такими являються: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; інше, що встановлено договором або законом.
Зі змісту статті 217 ЦПК України вбачається, що суд, який ухвалив рішення, одночасно із ухваленням рішення може вжити заходів, що стосуються його виконання, а саме: визначити порядок його виконання; надати відстрочку виконання; розстрочити виконання; вжити заходів для забезпечення його виконання.
Визначення порядку виконання рішення –це встановлення у судовому рішенні конкретних заходів та дій, які слід вчинити державному виконавцю у разі, якщо рішення не буде виконано добровільно.
Порядок виконання включає в себе визначення заходів виконання, строку вчинення дій або утримання від них, покладення обов'язку вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до чинної з 9 березня 2011 року, на час постановлення ухвали суду, редакції ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішення є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням. Такий перелік заходів примусового виконання, які може застосувати суд, є невичерпним.
Крім цього, із матеріалів справи вбачається, що відділом державної виконавчої служби Замостянського району Вінницького МУЮ відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постановленого Замостянським районним судом м. Вінниці 3 лютого 2011 року рішення суду, із чого слідує, що рішення суду у цій частині залишається невиконаним (а. с. 124).
Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
По справі заявником ОСОБА_2 поставлено питання про виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
При вирішенні судом цього питання суд зобов'язаний з'ясувати обставини, що свідчать про неможливість виконання набувшого законної сили рішення суду і відповідно до положень цивільного процесуального закону прийняти залежні від суду міри для виконання рішення суду.
Суд першої інстанції не взяв до уваги вимоги цивільного процесуального закону, що стосуються питання виконання рішення суду, та поверхового розглянувши заяву ОСОБА_2, постановив не законну ухвалу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, скасовує її і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Враховуючи наведене та положення п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням встановленого цивільним процесуальним і матеріальним законом порядок, тому вона підлягає до скасування.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 22 квітня 2011 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/
Копія вірна :