Справа № 2 а- 554

             2011р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

4 травня 2011 року Суддя Кіровського міського суду Луганської області Харченко Г.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області про бездіяльність та стягнення недосплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд,-                                                                                          

                                                           в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»як дитині війни за період з 01.01.2006 року і в подальшому довічно.   

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни»у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»та «Про Державний бюджет України на 2007 рік»в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вважає неможливе їх застосування з 01.01.2008 року. Вважає, що оскільки дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік»та Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»не зупинено, вона підлягає застосуванню.   

До початку судового засідання від сторін надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, у зв»язку з чим судом постановлена ухвала про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.   

Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що    

 підтверджується посвідченням. (а.с.9)

20.04.2010 року відповідачем було повністю відмовлено позивачу у перерахунку та виплаті доплати до пенсії, як дитині війни (а.с. 11).

Суд вважає, що така відмова частково не відповідає вимогам закону.

    Відповідно до ст. ст.16, 267  Цивільного Кодексу України  одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути  визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або  органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

     У судовому засіданні встановлено, що позивач є особою похилого віку,   звернувся до  відповідача із заявою про поновлення його прав і отримав відмову 20.04.2010р.,  тому суд дійшов висновку про те, що причини пропуску строку звернення до адміністративного суду слід визнати поважними  і поновити, передбачений ст. 99 КАС України пропущений строк звернення до адміністративного суду.

    Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була зупинена.

          Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -  20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

    Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19  грудня 2006 року, що набрав чинності з 01 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 квітня – 406 грн., з 01 липня 2007 року –410,06 грн., з 01 жовтня 2007 року –415,11 грн.

    Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

   Однак, рішення Конституційного Суду України № 10-рп2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані такими, що не відповідають Конституції України.

   Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 01 січня –470 грн., з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня –482 грн., з 01 жовтня –498 грн.

Вимоги щодо виплати підвищення з 01.01.2006 року не підлягають задоволенню, так як Законом України № 3235 –ІV (3235-15) від 20.12.2005р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік», дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була зупинена на 2006 рік і до теперішнього часу Закон України № 3235 –ІV (3235-15) від 20.12.2005р. не визнаний неконституційним Конституційним Судом України.

Що стосується посилання відповідача на те, що розмір мінімальної пенсії, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, застосовується лише для розрахунку пенсій, призначених на підставі Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», а не спеціальних законів, що передбачено ст. 28 вказаного закону, то суд вбачає помилковість такого тлумачення, оскільки відповідно до ст.ст. 1 та 5 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»мінімальна пенсія –це державна гарантія, розмір якої визначається законом і цей закон регулює відносини, що виникають між суб»єктами загальнообов»язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених вказаним законом або в частині, що не суперечить вказаному закону. Виключно вказаним законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

          Сторони є суб»єктами загальнообов»язкового державного пенсійного страхування відповідно до ст.ст. 3,5 та 11 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,  тому при вирішенні питання щодо застосування  розміру мінімальної пенсії для непрацездатних осіб при розрахунку підвищення пенсії позивачеві,   слід застосовувати норми Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», оскільки Законом України «Про соціальний захист дійтей війни»ці питання не передбачені.  

     При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.

Таким чином, відповідач мав виплачувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни, починаючи з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 1.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 1.01.2010 року по 31.12.2010 року та з 1.01.2011 року по 4.05.2011 року (день винесення постанови).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області у виплаті підвищення до пенсії позивачці за віком, як дитині війни у період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 1.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 1.01.2010 року по 31.12.2010 року та з 1.01.2011 року по 4.05.2011 року (день винесення постанови) протиправною та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області здійснити виплату позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війн з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 1.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 1.01.2010 року по 31.12.2010 року та з 1.01.2011 року по 4.05.2011 року (день винесення постанови).

 Що ж стосується стягнення конкретної суми підвищення до пенсії на користь позивача з відповідача, то суд дійшов висновку про те, що оскільки питання призначення та перерахунку пенсій відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного Фонду України, виходячи із змісту Положення про Пенсійний фонд України, то суд не має підстав щодо стягнення з відповідача конкретної суми пенсії, а лише можливо усунути порушення прав шляхом зобов»язання відповідача провести відповідний перерахунок доплати до пенсії.   

      Тому в цій частині позов є необгрунтованим.

            В іншій частині позовних вимог слід позивачу відмовити за  необґрунтованістю  позовних вимог.

           Керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-

п о с т а н о в и в :

Позовні  вимоги ОСОБА_1 задовольнити  частково.   

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду за захистом порушених прав, визнавши причину пропуску строку поважною.   

        Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги у вигляді надбавки до пенсії, як дитині війни.

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за періоди: з 09 липня до 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня  2010 року, та з 01 січня 2011 року по 4 травня 2011 року, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-1V від 18 листопада 2004 року з урахуванням виплачених сум за цей період.   

             В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.   

     Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного  суду через Кіровський міський суд Луганської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови   апеляційної скарги.

    Суддя: