Справа № 22ц-1263/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої –судді Варвус Ю.Д.,
суддів: Купельського А.В., Пастощука М.М.,
при секретарі: Басюр А.М.
з участю: ОСОБА_1 та його представника
ОСОБА_2, представників позивача ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1263 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду від 29 грудня 2010 року за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1, виконавчого комітету Славутської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, про визнання будівництва самочинним та таким, що порушує права інших осіб, знесення самочинних будівель, про визнання частки у земельній ділянці.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В квітні 2008 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відновлення меж земельної ділянки та усунення самовільно збудованих споруд. В обґрунтування позову вказував, що згідно договору купівлі-продажу від 09 липня 1974 року він є власником 67,82 частини житлового будинку АДРЕСА_1, що знаходиться на земельній ділянці площею 1380 кв.м. Власником іншої 32,18 частини даного житлового будинку є відповідач, в користуванні якого знаходиться земельна ділянка площею 699 кв.м. Між ним та ОСОБА_1 виник спір щодо порядку користування земельною ділянкою, вважає, що відповідач порушив, встановлені попередніми співвласниками будинку, межі земельної ділянки. Крім того, вказував, що ОСОБА_1 самовільно побудував гараж, котельню, санвузол, кладову, що створює перешкоди для обслуговування житлового будинку та нормального проживання. Просив відновити межі земельної ділянки та усунути самовільно побудовані споруди.
Ухвалою Славутського міськрайонного суду від 18 серпня 2008 року до участі у _________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Янішевська О.С. Справа № 22ц-1263
Доповідач –Варвус Ю.Д. Категорія: 45
справі в якості третьої особи без самостійних вимог притягнуто Славутську міську раду. управління Держкомзему в м. Славута, Славутське МБТІ.
В ході розгляду справи позивач та його представник, після неодноразових уточнень позовних вимог, заявили позовні вимоги до Славутської міської ради, управління Держкомзему в м. Славута, Славутське МБТІ та просили визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Славутської міської ради від 26 вересня 1996 року № 293 „Про земельні питання”; визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Славутської міської ради від 19 червня 2008 року № 254 „Про вирішення земельного спору щодо відновлення меж земельної ділянки”; визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Славутської міської ради від 20 листопада 2008 року №524 „Про вирішення земельного спору щодо відновлення межі земельної ділянки”; визнати самочинним будівництвом та таким, що порушує права ОСОБА_6 наступні об’єкти: прибудову до житлового будинку розмірами 3,28х4,38 м, що складається з коридору площею 4,2 кв.м, паливної - площею 3,6 кв.м, санвузла –площею 1,7 кв.м, прибудову до літньої кухні розміром 3,98х2,87м; гараж розміром 4,36х6,58м, тимчасову споруду –господарський блок, яка зблокована із гаражем та зобов’язати відповідача знести їх.
Зобов’язати ОСОБА_1 або за його рахунок усунути перешкоди в користуванні житловим будинком, який належить йому, в частині демонтажу кладової у зовнішній стіні житлового будинку; визнати за ОСОБА_6 право на частку у земельній ділянці по АДРЕСА_1 площею 1022,76 кв.м, а за ОСОБА_1 право на частку у земельній ділянці по АДРЕСА_1, площею –329,24 кв.м.
Ухвалою Ізяславського районного суду від 29 грудня 2010 року замінено неналежних відповідачів Славутську міську раду, управління Держкомзему у м. Славута, Славутське МБТІ належним відповідачем –виконавчим комітетом Славутської міської ради.
Ухвалою Ізяславського районного суду від 29 грудня 2010 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1, виконавчого комітету Славутської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Славутської міської ради, про визнання будівництва самочинним та таким, що порушує права інших осіб, про визнання частки у земельній ділянці в частині визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Славутської міської ради народних депутатів від 26 вересня 1996 року № 293 „Про земельні питання” та визнання за ОСОБА_6 права на частку у земельній ділянці по АДРЕСА_1 площею 1022,76 кв.м, за ОСОБА_1 –права на частку у земельній ділянці по АДРЕСА_1 площею 329,24 кв.м. залишено без розгляду згідно поданої ОСОБА_6 заяви.
Рішенням Ізяславського районного суду від 29 грудня 2010 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Славутської міської ради №254 від 19 червня 2008 року „Про вирішення земельного спору щодо відновлення меж земельної ділянки” та №524 від 20 листопада 2008 року „Про вирішення земельного спору щодо відновлення межі земельної ділянки”.
Зобов’язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_6 належним на праві приватної власності житловим будинком АДРЕСА_1, шляхом знесення самочинно збудованих прибудови до літньої кухні, розміром 3,98х2,87м., гаража розміром 4,36х6,58м., тимчасової споруди –господарського блоку, зблокованої з гаражем; демонтажу самочинно збудованої кладової у зовнішній стіні житлового будинку АДРЕСА_1; відновлення розмірів прибудови до житлового будинку розміром 3,28х4,38м, до розмірів 3,11м х 4,04м.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з рішенням суду не погоджується, просить його скасувати і закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та зазначаючи, що судом не встановлювалась давність спірних відносин між сторонами та порушення прав позивача. Зокрема, суд визнав встановленим факт, що позивач у березні 2007 року дізнався про наявність порушень його прав при будівництві спірних будівель, поклавши доведеність чи спростування даного факту, в порушення вимог ст.ст. 10,11 ЦПК України, на відповідача. Також відповідачем неодноразово заявлялось про порушення позивачем предметної підсудності спору згідно ст.ст. 17,18 КАС України. Крім того, безпідставним є посилання суду у рішенні на порушення Державних будівельних норм України при будівництві будівель і споруд, без конкретизації, самих норм, які були порушені.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 і ОСОБА_1 є співвласниками будинку АДРЕСА_1. Позивачу належить 63,82 % житлового будинку з надвірними будівлями на підставі договору купівлі-продажу від 09 липня 1974 року, а ОСОБА_1- 36,18% даного домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18 липня 1974 року.
Рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради від 26 вересня 1996 року №293 „Про земельні питання” було передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки для обслуговування житлових будинків ОСОБА_6 –площею 1243 кв.м, ОСОБА_1 –площею 699 кв.м. В зв’язку з виникненням між сторонами спору щодо порядку користування земельною ділянкою, питання приватизації земельних ділянок в зазначених розмірах ними не вирішувалося і державні акти на землю не виготовлялися і їм не видавалися.
При вирішені скарг сторін, рішенням виконкому Славутської міської ради від 19 серпня 2008 року №254 були встановлені межі земельних ділянок між співвласниками будинку АДРЕСА_1. 20 листопада 2008 року виконком Славутської міської ради рішенням №524 переглянув вищезазначене рішення, визнав його таким, що втратило чинність, та встановив межу земельних ділянок між землекористувачами ОСОБА_6 та ОСОБА_1 по фактичному користуванню землею відповідно до виготовленої 05 листопада 2008 року схеми.
Визнаючи незаконними та скасовуючи зазначені рішення виконкому, суд виходив з того, що при вирішенні питання про встановлення та відновлення меж спірної земельної ділянки не було встановлено розмірів земельних ділянок, що виділені кожному із землекористувачів та співвласників будинку, не вирішено питання щодо земельної ділянки, по якій розташована канава, яка проходить через двір сторін.
Даний висновок суду є правильним, підтверджується матеріалами справи, схематичним планом, даними обміру спірної земельної ділянки та відповідає вимогам ст.ст.152, 158 Земельного кодексу України.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом підсудності вирішення питання щодо незаконності рішень Славутського міськвиконкому про вирішення земельного спору між сторонами є безпідставним. Даний спір направлений на захист прав та інтересів, що виникають з земельних правовідносин: з приводу відновлення меж земельних ділянок, що знаходилися в користуванні співвласників будинку, який попередньо вирішувався Славутським міськвиконкомом. Тому даний спір, відповідно до ст.15 ЦПК України, обґрунтовано розглянутий судом у порядку цивільного судочинства.
В процесу розгляду спору, судом також встановлено, що ОСОБА_1 самовільно, без наявності відповідних дозволів, будівельних проектів, збільшив прибудову до житлового будинку, де облаштував коридор площею 4,2 кв.м, паливну площею 3,6 кв.м, санвузол площею 1,7 кв.м; побудував прибудову до літньої кухні розміром 3,98х2,87 м; побудував гараж розміром 4,36х6,58 м та зблоковану з ним тимчасову господарську споруду; облаштував кладову у зовнішній стіні частини житлового будинку, що належить ОСОБА_6 Згідно висновку судової будівельно-технічної та земельної експертизи №123 від 23 листопада 2010 року дані побудови проведені відповідачем з порушенням Державних будівельних норм України, порушенням встановлених відстаней між житловим будинком та гаражем, між житловим будинком та прибудовою до літньої кухні.
При таких обставинах суд прийшов до обґрунтованого висновку, що самочинним здійсненням прибудов до житлового будинку, літньої кухні, будівництвом гаража та господарського блоку, облаштуванням кладової до частини будинку позивача, ОСОБА_1 порушив право власності ОСОБА_6 на житловий будинок та право користування земельною ділянкою і дані права підлягають захисту, в зв’язку з чим задовольнив позов в частині знесення самовільних побудов.
Доводи апеляційної скарги на відсутність посилань на конкретні Державні будівельні норми України, що були порушенні ОСОБА_1 при здійсненні будівництва надвірних будівель і добудов спростовуються дослідженим судом висновком судової будівельно-технічної та земельної експертизи №123 від 23 листопада 2010 року, в якому зазначені порушення конкретних норм ДБН по кожній самовільній побудові.
Не можна погодитися і з доводами щодо залишення поза увагою суду вимог про застосування строку давності щодо спірних правовідносин, оскільки ОСОБА_1 заява про застосування позовної давності, в установленому ч.3 ст.267 ЦК України, до суду, в процесі розгляду даної справи, не була подана.
Не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на законність оскаржуваного рішення суду і інші доводи апеляційної скарги.
При вирішенні спору суд правильно визначив характер взаємовідносин, що виникли між сторонами, його рішення ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи, постановлене з дотриманням вимог закону і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявленого позову не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315,319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ізяславського районного суду від 29 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус