Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22ц-1336/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Ковальчук С.Я.

46                         Доповідач Франко  В. А.   

РІШЕННЯ

Іменем України

25 травня 2011 року                    

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

Головуючого : судді Бєлінської І.М.

суддів : Франко В.А.,. Гайсюка О.В

при секретарі Ткач І.В

розглянула  у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3  на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області  від 28 березня 2011 року,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :

В березні 2011 року  ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.

На обґрунтування позову зазначила, що з відповідачем перебувала в шлюбі з 20 січня 1995 року по 5 лютого 2008 року.

Під час шлюбу сторонами по справі було придбано майно, а саме приміщення магазину „А-1” залізне, обкладене цеглою, крите шифером площею 58,9 кв.м.,  вартість якого згідно з договором купівлі-продажу від 30 жовтня 1998 року, посвідченого приватним нотаріусом, становить 6000 грн., що розташоване на прилеглій до нього земельній ділянці по АДРЕСА_1

Оскільки в договорі зазначено, що приміщення магазину належить на праві власності відповідачу ОСОБА_4, ця обставина унеможливлює їй, позивачу, належним чином здійснювати право користування даним приміщенням магазину.

Просила здійснити поділ спільного майна подружжя. Виділити їй та відповідачу у власність по Ѕ  частини приміщення магазину „А-1” площею 58,9 кв.м., вартістю по 3000 грн., що розташоване на прилеглій до нього земельній ділянці по АДРЕСА_1 і належить сторонам на праві спільної сумісної власності.

Ухвалою Гайворонського районного суду від 18 лютого 2011 року було залучено до участі у справі  у якості зацікавлених осіб дирекцію ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_6 (а.с32).

         Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області  від 28 березня 2011року в задоволенні позову  ОСОБА_3 було відмовлено.

         Відмовляючи в позові суд зазначив, що на майно, яке бажає поділити позивачка, накладено обтяження - вищезазначений магазин знаходиться у заставі ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”. Крім того, ОСОБА_6 оспорює в судовому порядку право власності на вище зазначений магазин.

Не погоджуючись з рішенням суду в своїй апеляційній скарзі  скаржник просила рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Перевіривши за матеріалами справи законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст..303 ЦПК України, заслухавши доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частовому задоволенню а рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до частин 1і 2 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Згідно з вимогами ст.214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Суд дійшов висновку, що в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що спірне приміщення, яке було придбане відповідачем під час шлюбу з позивачкой, відповідач з відома позивача наприкінці 2007 року фактично продав ОСОБА_7

Суд зазначив, що у зв’язку з відсутністю коштів у ОСОБА_6, на придбання магазину, вона оформила кредит на суму 15000 дол. США в ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” згідно договору №014-09.5-81361 від 21.12.2007 року. В якості забезпечення позову відповідач передав у заставу вище зазначене приміщення магазину за згодою  з позивачем. В свою чергу ОСОБА_7 передала ОСОБА_4 кошти за приміщення магазину в розмірі 14000 дол. США  

Проте з такими доводами погодитись не можна.

Обставини, щодо купівлі ОСОБА_6 спірного приміщення магазину, факт передачі  коштів за дане приміщення, отримання споживчого кредиту у банківській установі  саме на купівлю приміщення магазину, не підтверджені жодними доказами.

Вбачається, що судом також не досліджувався кредитний договір №014-09.5-81361 від 21.12.2007 року, укладений між банком та ОСОБА_6

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 20 січня 1995 року по 5 лютого 2008 року.(а.с.5,7(зворотна сторона).

Вбачається, що під час шлюбу ними було придбано приміщення магазину „А-1” площею, 58,9 кв.м., вартістю 6000 грн., що розташоване на прилеглій до нього земельній ділянці в АДРЕСА_1. Правоустановчі документи було оформлено на ОСОБА_4.(а.с.6, 21).

Відповідно до ст.60 СК України  майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині, та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не  мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку і доходу.       Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної власності подружжя.

Стаття 70 СК України передбачає, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними та шлюбним договором.

Позивачка звернулась до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя. Проте в задоволенні позову їй слід відмовити з тих підстав, що оскільки нею не заявлявся позов про визнання права власності на Ѕ частину приміщення магазину, позов про поділ майна є передчасним.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.п.1,3 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, або зміни рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи.

       Керуючись ст.ст.303,307, 309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И  Л  А :

          Апеляційну скаргу ОСОБА_3   задовольнити частково.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області  від 28 березня 2011 року  скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3    до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя відмовити.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом  двадцяти днів з дня набрання ним  законної сили.

                                                             Головуючий-

                                                                           Судді -