справа № 2-331/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 травня 2007 року           Кременецький районний суд  Тернопільської області в

складі: головуючого суду: Білосевич Г.С.

при секретарі: Шкодюк І.С. розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Кременець справу за позовом ОСОБА_1 до Кременецької міської ради,  третя особа - редакція газети "Кременецький вісник" про стягнення заборгованості по заробітній платі,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Кременецької міської ради заборгованості по заробітній платі,  яка виникла у зв'язку із невиплатою зарплати під час виконання позивачем обов'язків редактора газети "Кременецький вісник",  засновником якої є Кременецька міська рада.

У судовому засіданні позивач пояснив,  що він працював редактором газети,  засновником якої є Кременецька міська рада. Рішенням сесії Кременецької міської ради від 31 жовтня 2006 року №217 він звільнений з роботи. Згідно наказу (розпорядження) про припинення трудового договору від 31.10.2006 року,  підписаного міським головою,  заборгованість по оплаті праці перед позивачем становить 32885.73 грн.. Оскільки рішенням сесії Кременецької міської ради від 11 липня 2006 року №9 припинено випуск газети,  фактично редакція не здійснює свою діяльність,  то просить стягнути вказану заборгованість з Кременецької міської ради,  яка є засновником і,  відповідно до Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" надає державну підтримку засобу масової інформації,  засновником якого являється,  а саме: бере на себе відповідальність за несплату редакцією державного чи комунального друкованого засобу інформації орендної плати та плати за комунальні послуги,  створює сприятливі умови розвитку,  методики і порядку регулювання заробітної плати,  охорони праці та інше.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив,  що позивач перебував у трудових стосунках з редакцією газети "Кременецький вісник",  а не з міською радою,  а тому відповідно виплачувати заборговану заробітну плату зобов'язана редакція газети,  яка самостійно здійснює свою фінансово-господарську діяльність та самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Кременецька міська рада є засновником редакції,  призначає головного редактора,  затверджує штатний розпис,  здійснює управління редакцією,  відповідно та в межах визначених Статутом редакції,  однак за зобов'язання редакції не відповідає.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи,  встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

13 вересня 1999 року рішенням сесії Кременецької міської ради заснований друкований засіб масової інформації - міська газета "Кременецький вісник" та

2

головним редактором призначено ОСОБА_1,  затверджено Статут,  кошторис та штатний розпис редакції газети "Кременецький вісник".

Рішенням сесії Кременецької міської ради 31 жовтня 2006 року №217 звільнено ОСОБА_1 з роботи газети "Кременецький вісник" та відповідно до наказу (розпорядження) про припинення трудового договору від 31.10.2006 року,  підписаного міським головою,  заборгованість по оплаті праці перед позивачем становить 32885.73 грн.

Рішенням сесії Кременецької міської ради від 11 липня 2006 року №19 припинено випуск газети "Кременецький вісник".

Судом встановлено,  що порушене право позивача на оплату праці,  яке передбачене ст..43 Конституції,  захищається законом,  і не являється зобов'язанням по цивільному зобов'язальному праву.

Пунктом 4 Статуту передбачено,  що управління редакцією здійснюється засновником газети та обласним комітетом у справах преси та інформації. Пункт 5.3 Статуту вказує,  що редакція визначає форми оплати праці її розміри та інше,  однак в суді встановлено,  що в подальшому кошторис та штатний розпис затверджується засновником.

Судом встановлено,  а також представник відповідача не заперечував,  що діяльність редакції припинена,  усі працівники звільнені,  випуск газети не проводиться.

Відповідно до ст.ст.2, 6, 13, 14 Законом України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" дано визначення,  що комунальним засобом масової інформації є друкований засіб масової інформації,  створений органом місцевого самоврядування,  як засновником,  н базі чи за участю комунальної власності та відповідного фінансування з місцевого бюджету і статутом редакції якого передбачається,  зокрема інформування громадян про діяльність цього органу та вищих органів державної влади. Забезпечення реалізації норм цього закону,  запровадження з цією метою відповідних тарифів і створення сприятливих умов розвитку,  методики і порядку регулювання заробітної плати,  охорони праці і соціального захисту журналістів покладається на Кабінет Міністрів України. Окрім того вказаними статтями передбачено,  що дотримання законодавства щодо заробітної плати та охорони праці журналістів забезпечується власниками (засновниками,  співзасновниками) засобу масової інформації.

Суд вважає,  що право позивача на своєчасне отримання заробітної плати порушено,  а тому воно підлягає поновленню шляхом стягнення із відповідача - Кременецької міської ради - засновника комунального ЗМІ газети "Кременецький вісник".

Оскільки позивач та відповідач звільнені від сплати державного мита,  то суд вважає,  що його слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст,  10, 60, 212, 214, 215, 218, 221, 223 ЦПК України,  ст.ст.116, 117, 118 КЗпП України,  законом України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Кременецької міської ради в користь ОСОБА_1 32885.73 (тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) гривень заборгованості по заробітній платі,  та стягнути 30 грн. збору за інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільних справ.

3

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Заява на апеляційне оскарження подається до апеляційного суду Тернопільської області через Кременецький районний суд на протязі 10 днів з дня проголошення рішення,  а апеляційна скарга після двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,  або без попереднього подання такої заяви в строк встановлений для її подання.