Справа № 2-1381/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "24" травня 2011 р. року  Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

          Головуючого, судді –Холкіна Г. І.,

          при секретарі –Дживановій Е.Р.                                                       

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення боргу за договором займу         

                                                                                встановив:

          ОСОБА_3  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, мотивуючи позовні вимоги тим, що в період з 06 травня  по 28 травня 2008 відповідач по справі зайняв у позивача 58 600 гривень під 26 % річних, які зобов’язався повернути протягом 2 днів після вимоги повернення, але не раніше ніж через рік. У період з 25.06.2009 року по 06.07.2009 року, відповідач – ОСОБА_2 повернув 20 000 боргу, проте частину боргу, яка залишилась - 38 600 гривень та проценти за користування грошима не віддав по теперішній час. 11 листопада 2010 року позивачем був направлений на адресу відповідача лист, в якому він прохав його протягом 2 днів з дня отримання листа повернути йому борг. Проте надісланий позивачем до відповідача лист залишився без належного реагування, та борг відповідач не віддав. На підставі викладеного, просив суд стягнути з відповідача борг за договором позики в сумі 73546,27, та судові витрати.

Ухвалою суду від 11.05.2011 року провадження по справі було відкрито та призначене попереднє судове засідання.

У попереднє судове засідання сторони не з’явились. Позивач надав суду заяву, якою підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти розгляду справи у попередньому судовому засіданні.

Відповідач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, визнав позовні вимоги у повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення у попередньому судовому засіданні.

Вивчивши матеріали цивільної справ у сукупності,  дослідивши вимоги позивача, думку відповідача стосовно визнання позовних вимог про стягнення заборгованості за договором позики, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.   

Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.   

            Зі змісту вищевказаної правової норми випливає, що договір позики відноситься до категорії реальних договорів, отже, вважається цей договір є укладеним, виключно,  з моменту передання грошей або речей.   

Як встановлено судом при розгляді позову, 30 квітня 2008 року  між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2  був укладений договір позики на суму 75 000 гривень із виплатою 26 % річних, із зобов’язанням, покладеним на відповідача повернути борг протягом 2 днів після вимоги про повернення, але не раніше ніж через рік.   

Факт укладення 30.04.2008 року договору позики і отримання відповідачем згідно з його умовами суми у розмірі 75 000 гривень, матеріалами цивільної справи не спростовується, а навпаки, підтверджується копією боргової розписки позичальника (а.с.4), яка посвідчує передання позичальникові – відповідачу позикодавцем визначеної грошової суми.   

З урахуванням викладеного, наявністю у позичальника, позивача по справі боргового документа, суд дійшов до висновку про доведеність позивачем боргових зобов’язань за розпискою від 30.04.2008 року, з обов’язком повернення  позичальником боргу, а також відсотків за користування грошима, у визначений сторонами строк.   

Як зазначає сам позивач, частину боргу – 20 00 гривень, позивач отримав від відповідача в період з 25.06.2009 року по 06.07.2009 року, тобто відповідач заборгував позивачу залишені 38600 гривень та суму нарахованих процентів, які передбачені умовами договору позики та складають на день звернення до суду – 34946,27 гривень. Зважаючи на той факт, що відповідач визнав умови договору позики при його укладенні, а також факт визнання відповідачем вимог, викладених у позові, суд доходить висновку, що вимоги щодо стягнення відсотків за договором позики є визнаними та не спростовуються будь якою зі сторін.

Крім того, позивач ОСОБА_3 просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати, понесені ним при розгляді справи у суді, а саме суму судового збору в розмірі 735,46 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді в розмірі 120,00 грн.   

Згідно з положеннями статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені останнім судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 735,46 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді у розмірі 120,00грн.   

У відповідності до вимог частини 4 статті 130 ЦПК України, ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову  провадиться в порядку, встановленому статтями 174-175 ЦПК України. Згідно вимог частини 4 статті 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

         Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню у повному обсязі в наслідку їх визнання з боку відповідача – ОСОБА_2

          На підставі статей 625, 1046, 1051 ЦК України, керуючись статтями 10, 11,  60, 88, 209, 212-215, 218, 169, 224-226,  294  Цивільного процесуального кодексу України, суд, –   

в и р і ш и в :

            Позовні вимоги ОСОБА_3 – задовольнити.   

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Армавір Краснодарського краю на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Тюмень, - суму боргу за договором позики в розмірі 73546 гривень 27  копійок, з яких 38600 гривень 00 копійок – сума основного боргу, 34946 гривень 27 копійок – сума відсотків за договором позики; судовий збір у розмірі 735 гривень 46 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді у розмірі 120 гривень 00 копійок, а всього стягнути 74 401 гривню (сімдесят чотири тисячі чотириста одну) гривню 73 копійки.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Джанкойський  міськрайонний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії  рішення,  апеляційної скарги.

СуддяГ. І. Холкіна