Справа №  1-73/11

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 травня 2011 рокум. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Гордійчука В.М.

          за участю секретаря Гордійчук Т.О.,

          прокурора Кучера А.А.

          потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1, освіта середня-спеціальна, одруженого, раніше не судимого, приватного підприємця, в злочинах,  передбачених  ст. 172 ч. 1 ст. 366 ч. 1 КК України

                                                в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_3 будучи службовою особою – приватним підприємцем на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи, виконуючи організаційно-розпорядчі обов’язки, здійснюючи вантажопасажирські перевезення, умисно, грубо порушуючи вимоги ст. 43 Конституції України, ст. ст. 21, 24, 24-1, 26 КЗпП України, ст. ст. 1, 3, 21, 23, 24, 30 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 7, 11, 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 2, 4, 17, 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. ст. 6, 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням і похованням», з січня 2009 року по лютий 2011 року використовував працю найманих робітників – потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2, як водіїв маршруту Камінь-Каширський – Нововолинськ, без укладення у письмовій формі трудових договорів та їх реєстрації в органах Державного центру зайнятості, без обліку виплачуваної заробітної плати та без здійснення обов’язкових відрахувань із неї в дохід держави, чим порушив їх трудові та конституційні права на захист і опіку зі сторони держави.

Крім цього, ОСОБА_3 умисно, з метою несплати в дохід держави податкових та інших обов’язкових страхових платежів із заробітної плати вказаних найманих працівників за згаданий період, склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи – звіти фізичної особи – платника єдиного податку, де вказав завідомо неправдиві відомості про відсутність цих найманих працівників у звітних періодах, які подав у Камінь-Каширську міжрайонну державну податкову інспекцію.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 показав, що за сімейними обставинами не мав часу зареєструвати та оформити найманих працівників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 згідно чинного законодавства.

          Потерпілі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 показали суду, що дійсно працювали у ОСОБА_3 водіями на маршруті Камінь-Каширський – Нововолинськ, однак ні трудових ні цивільно-правових договорів на перевезення з підсудним не укладали, заробітну плату отримували без оформлення будь-яких документів.

          Винуватість підсудного доведена зібраними по справі доказами.

Зокрема, про те, що ОСОБА_3 є приватним підприємцем свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 90).

Із листів Камінь-Каширського районного центру зайнятості від 20 квітня 2011 року № 561/03-7 (а.с. 41), відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Камінь-Каширському районі Волинської області від 22 квітня 2011 року № 79 (а.с. 43), Камінь-Каширської міжрайонної виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 квітня 2011 року № 01-9/134 (а.с. 45), управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області від 21 квітня 2011 року № 6734/03-17 (а.с. 47) та Камінь-Каширської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області від 22 квітня 2011 року № 2008/17-114 (а.с. 51-52) вбачається, що за період з січня 2009 року по лютий 2011 року ОСОБА_3 трудових договорів з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не реєстрував, податків та страхових внесків за згаданий період на цих працівників не сплачував.

На підтвердження несплати підсудним в дохід держави податкових та інших обов’язкових страхових платежів із заробітної плати вказаних найманих працівників за згаданий період свідчать звіти суб’єкта малого підприємства - фізичної особи  - платника єдиного податку (а.с. 56-63), де містяться неправдиві відомості про відсутність цих працівників.

З інформації Ковельської кущової автостанції (а.с. 11-36) вбачається, що за період з січня 2009 року по лютий 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали водіями у підприємця ОСОБА_3 на маршруті Камінь-Каширський – Нововолинськ.

          На підставі повного і об’єктивно проведеного дослідження зібраних по справі доказів встановлено що ОСОБА_3 використовуючи працю найманих працівників без укладення трудових договорів грубо порушив законодавство про працю, а тому його дії органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ст.172 ч.1 КК України.

          Суд також вважає доведеним внесення підсудним, як службовою особою до офіційних документів – звітів суб’єкта малого підприємства - фізичної особи – платника єдиного податку, завідомо неправдивих відомостей про відсутність найманих працівників у звітних періодах та видачі цих завідомо неправдивих документів, тому його дії вірно кваліфіковані за ст. 366 ч. 1 КК України, як службове підроблення.

          Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує суспільну небезпечність вчинених злочинів з використанням службового становища.

Як особа підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується.

Із врахуванням всіх обставин справи, тяжкості злочинів та особи винного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе при застосуванні покарання у виді штрафу, який буде достатнім для виправлення підсудного.

          Суд враховує і те, що на даний час найманий працівник ОСОБА_2 оформлений на роботу і з ним укладений трудовий договір.

          Речові докази залишаються при справі.

          Керуючись ст. ст. 323, 324  КПК України, суд,

                                                       з а с у д и в :

          ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 172 ч. 1, ст. 366 ч. 1 КК України та призначити покарання:

          - за ст. 172 ч. 1 КК України у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень;

          - за ст. 366 ч. 1 КК України у  виді  штрафу в розмірі 700 (сімсот) гривень.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

          Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд після вступу вироку в законну  силу скасувати.

Речові докази – звіти фізичної особи – платника єдиного податку за 1-4 квартали 2009 року та 1-4 квартали 2010 року залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до  апеляційного суду Волинської області  протягом 15 діб з дня  проголошення вироку шляхом  подачі апеляцій до Камінь-Каширського районного суду.

Головуючий:                        В. М. Гордійчук