Справа № 2-243/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 18.05.2011

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області, в складі:

Головуючого судді - Демиденка І.О.,

при секретарі –Вайвалі Л.В.,

за участю представника позивача, ОСОБА_1 –ОСОБА_2,

за участю представника відповідача, ОСОБА_3 –ОСОБА_4,

за участю представника третьої особи –Управління містобудування та архітектури м. Кременчука –Нештапа В.Г.,

за участю представника третьої особи –ТОВ «ОТП Факторинг Україна»- Козловської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці справу за позовом  фізичної особи –ОСОБА_1 до фізичної особи –ОСОБА_3, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору –Кременчуцької міської ради Полтавської області,Управління містобудування та архітектури м. Кременчука,Комунального підприємства «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», ТОВ «ОТП Факторинг Україна»про визнання права власності на прибудову до приміщення промислового магазину, стягнення компенсації витрат за договором про створення спільної часткової власності,визнання свідоцтва про право власності недійсним та зобов’язання здійснити реєстрацію права власності та позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_3, ОСОБА_1, за участю третіх осіб –ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання нерухомого майна предметом іпотеки та визнання недійсним договору про створення спільної часткової власності,

,

ВСТАНОВИВ:

19.10.2010 року позивач –ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить  визнати за нею право власності на прибудову до приміщення промислового магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з приміщень: 7 – сходової клітки, площею 6,8 кв.м., 8 –підсобного приміщення площею 8,1 кв.м., 9 –торгового залу площею 43,8 кв.м., стягнути на користь ОСОБА_3 компенсацію витрат за договором про створення спільної часткової власності на об’єкт нерухомого майна від 11.03.2008 року в сумі 4413,00 грн. та  визнати недійсним свідоцтво від 11.02.2010 року про право власності на нерухоме майно.

24.01.2011 року позивач –ТОВ «ОТП Факторинг Україна»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, в якому просить  визнати нерухоме майно, яке зареєстроване за ОСОБА_3 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 предметом іпотеки згідно договору наступної іпотеки від 24.04.2008 року та визнати недійсним договір про створення спільної часткової власності укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3. Ухвалою суду від 28.03.2011 року провадження по вищевказаним позовним заяваи об’єднано.

          В судове засідання позивач –ОСОБА_1 не з’явилася про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

          В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, проти задоволення позову «ТОВ «ОТП Факторинг Україна»заперечив та пояснив, що 11 березня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір про створення спільної часткової власності , а саме: прибудови до приміщення промислового магазину, який знаходиться по АДРЕСА_1. Вищезазначений магазин належить на праві власності ОСОБА_3. У договорі про створення спільної часткової власності на майно від 11.03.2008 року сторони домовилися щодо усіх його істотних умов. З метою виконання умов договору 01 травня 2008 року ОСОБА_3 уклала договір з ФОП ОСОБА_9 на  виконання робіт по реконструкції магазину по АДРЕСА_1. Загальна сума договору на виконання робіт по реконструкції магазину складає 25 000 грн. Акт виконаних робіт було підписано сторонами на суму 23396 грн. Робота виконувалась із матеріалів замовника, які були придбані за кошти позивача, що підтверджується відповідною розпискою відповідача. 15.07.2009 року з ПП «Соломон»було укладено договір підряду  на будівництво та  реконструкцію магазину. В результаті виконаних робіт площа магазину збільшилася з 42,1 кв.м. до 101,8 кв.м. до магазину були добудовані приміщення № 7 – сходова клітка площею 6,8 кв.м., № 8 –підсобне приміщення площею 8,1 кв.м., № 9 –торговий зал площею 43,8 кв.м… Вищевказані приміщення було прийнято в експлуатацію, що підтверджується актом готовності об’єкта до експлуатації  від 20.10.2009 року. Відповідно до умов договору про створення спільної часткової власності, прибудова до магазину буде належати сторонам на праві спільної часткової власності. Розмір часток сторін у спільній частковій власності буде визначатися з урахуванням вкладу кожного із співвласників у спорудження майна. Так,згідно договору сторони зобов’язувались на будівництво прибудови залучити по 50 000 грн. кожна, згідно розписки ОСОБА_3 вона по договору про створення спільної часткової власності отримала від ОСОБА_1 84000 грн.. Тобто, вклад ОСОБА_1 у будівництво прибудови становить 95% ,а ОСОБА_3 лише 5%. Однак, незважаючи на викладене, остання зареєструвала право власності на магазин з прибудовою по АДРЕСА_1 лише на себе.  Згідно висновку експерта прибудова до приміщення магазину  по АДРЕСА_1 не є його приналежністю, а є окремим об’єктом, який може функціонувати окремо. Виходячи з викладеного, та враховуючи те, що частка внесена ОСОБА_3 у будівництво спільної часткової власності є незначною, просить визнати за ОСОБА_1 право власності на прибудову до приміщення промислового магазину по АДРЕСА_1,  стягнути на користь ОСОБА_3 компенсацію витрат за договором про створення спільної часткової власності на об’єкт нерухомого майна  в сумі 4413 грн., визнати недійсним свідоцтво від 11.02.2010 року про право власності на нерухоме майно –приміщення магазину по АДРЕСА_1 та зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на прибудову до приміщення промислового магазину, який знаходиться по АДРЕСА_1 та складається з  наступних приміщень № 7 –сходової клітки площею 6,8 кв.м.; № 8 –підсобне приміщення площею 8,1 кв.м., № 9 –торговий зал площею 43,8 кв.м.

Відповідач –ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомила.

Представник відповідача –ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнала, проти задоволення позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна»заперечила.

Представник третьої особи –Кременчуцької міської ради Полтавської області в судове засідання не з’явився, про час там місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи - Управління містобудування та архітектури м. Кременчука проти задоволення позову  ОСОБА_1 не заперечував.

          Третя особа –КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»свого представника в судове засідання не направила, просить справу розглянути без його участі.

          Третя особа –ОСОБА_8 в судовому засіданні проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечував, проти задоволення позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна»заперечив.

          Третя особа –ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомила.

          Представник третьої особи –ТОВ «ОТП Факторинг Україна» Козловська І.В. позов підтримала, проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечила,  та пояснила наступне. 24 квітня 2008 року між ОСОБА_7 та ЗАТ « ОТП Банк», правонаступником якого являється ПАТ «ОТП Банк»було укладено кредитний договір на суму 120 000,00 доларів США. Згідно договору про відступлення права вимоги, всі права і обов’язки за вищевказаним кредитним договором були передані  ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором було укладено договір іпотеки, відповідно до якого надано в іпотеку нерухоме майно, а саме:  приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 42,1 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 яке належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності № 38, виданого 28.02.2001 року.  Відповідно до п. 5.2 договору іпотеки, ОСОБА_3 зобов’язувалась утримуватись і не допускати будь –якою третьою особою дій, які можуть призвести до погіршення технічного чи експлуатаційного стану предмета іпотеки, його пошкодження, руйнування, або втрати чи зниження його вартсоті на ринку нерухомості, а також своєчасно повідомляти іпотеко держателя про будь –які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотеко держателя за договором іпотеки.. Таким чином, при укладенні договору іпотеки ОСОБА_3 свідомо надала недостовірну інформацію, щодо своїх намірів про обтяження предмету іпотеки, та умисно в порушення умов договору іпотеки не надала іпотеко держателю відомості про  свої наміри щодо здійснення обтяжень. Про укладений 11 березня 2008 року договір про створення спільної часткової власності між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 банку на момент підписання кредитного договору і до отримання даного позову нічого відомо не було. Відповідно до п. 5.2 договору іпотеки, іпотекодавцю  забороняється здійснювати будь –яке перепланування чи реконструкцію предмета іпотеки без попередньо отриманої на те письмової згоди іпотекодержателя. Згоди банк на вказані дії не надавав, а іпотекодавець не звертався. Така перебудова несе зміну прав іпотекодержателя.  Крім того, відповідно до норм діючого законодавства, правочини підлягають нотаріальному посвідченню. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договір є нікчемним.  Також слід зазначити, що право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації. Договір який був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 нотаріально посвідчений та зареєстрований не був. Виходячи з викладеного, просить визнати його недійсним та визнати нерухоме майно, яке зареєстроване за ОСОБА_3 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 предметом іпотеки згідно договору наступної іпотеки від 24.04.2008 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне:

11 березня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про створення спільної часткової власності (об'єкту нерухомості), а саме: прибудови до приміщення промислового магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Правочин відповідає вимогам ст. 203 ЦК України  не суперечить чинному законодавству та спрямований на настання реальних наслідків, що підтверджується наступним:

З квітня 2008р. позивач здійснював фінансування будівництва прибудови до приміщення промислового магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується розпискою від 24.04.2008р., виданою ОСОБА_3 на суму 84 000,00 грн. (розписка в матеріалах справи).

01 травня 2008 року між відповідачем та ФО-П ОСОБА_9 було укладено договір № 1/05 на виконання робіт по реконструкції магазину по АДРЕСА_1, в результаті чого площу магазину збільшено. Загальна сума договору на виконання робіт по реконструкції магазину складає 25 000,00 грн., акт виконаних робіт підписано між сторонами на суму 23 396,00 грн. Робота виконувалася з матеріалу замовника, який було придбано за кошти  позивача.

Твердження представника третьої особи ТОВ «ОТП Факторинг Україна»про те, що акт готовності об’єкта до експлуатації містить неправдиві відомості, а саме генеральним підрядником в акті готовності об’єкта до експлуатації зазначено ПП «Соломон», а не ФО П ОСОБА_9, спростовується наступним. На початку виконання робіт по реконструкції магазину по АДРЕСА_1, відповідачем було укладено договір з  ФО П ОСОБА_9, що підтверджується договором № 1/05 на виконання робіт по реконструкції та дозволом на виконання будівельних робіт № 44Р-08 від 12.06.2008р. Проте, на етапі завершення будівництва, генерального підрядника було змінено на ПП «Соломон»(договір підряду № 10 від 15.07.2009р., письмове підтвердження ФО-П ОСОБА_9 про розірвання договору № 1/05 на виконання робіт по реконструкції).

11 лютого 2010р. Кременчуцькою міською радою Полтавської обл. було зареєстровано право власності на спірний об’єкт за відповідачем на підставі рішення виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області № 57 від 05.02.2010р. та було видано свідоцтво про право власності від 11.02.2010р.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що спірний об’єкт збудований на земельній ділянці, що була відведена для будівництва об’єкту, згідно з належно затвердженим проектом та дозволами на будівельні роботи, з дотриманням вимог державних будівельних норм і стандартів.

Представник третьої особи Управління містобудування та архітектури м. Кременчука підтвердив, що будівництво спірного об’єкту відповідає вимогам закону та не є самочинним будівництвом.

Представник третьої особи Кременчуцької міської ради Полтавської обл. також не заперечував, щодо відповідності будівництва вимогам закону.

В п. 13 договору про створення спільної часткової власності на майно від 11 березня 2008р. сторони передбачили, що здійснюють витрати на фінансування будівництва у співвідношенні 50% на 50%. В супереч досягнутим домовленостям сторони здійснили фінансування будівництва у співвідношенні 95% (позивач) на 5% (відповідач).

На момент укладення договору про створення спільної часткової власності на майно від 11 березня 2008р. відповідачу належало приміщення магазину промислових товарів, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 42,1 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності № 38, виданого Кременчуцькою міською радою Полтавської обл. 28.02.2001р.

В результаті прибудови, приміщення промислового магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складається з наступних приміщень (номер приміщення та назва згідно технічного паспорту): 7 - сходова клітка площею 6,8 кв.м.; 8 - підсобне приміщення площею 8,1 кв.м.; 9 - торговий зал площею 43,8 кв.м.; 10 - торговий зал площею 35,4 кв.м.; 11 - теплогенераторна площею 2,9 кв.м.; 12 –коридор площею 3,5 кв.м.; 13 - туалет площею 1,3 кв.м., всього по магазину 101,8 кв.м.

Таким чином, в результаті прибудови до магазину з'явились нові приміщення: 7 - сходова клітка площею 6,8 кв.м.; 8 - підсобне приміщення площею 8,1 кв.м.; 9 - торговий зал площею 43,8 кв.м.

24 квітня 2008р. між ОСОБА_7 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»», назву якого відповідно до Статуту (зареєстрованого Національним Банком України 18.06.2009 року, реєстрований №273, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 30.06.2009 року) та Рішення загальних зборів акціонерів від 23.04.2009р. було змінено на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», який є правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк»був укладений Кредитний договір № СМ 8МЕО03/045/2008 (далі - Кредитний договір). Згідно з Кредитним договором, банком було надано кредит в сумі 120 000,00 доларів США.

Для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором та відповідно до умов Договору наступної іпотеки № РМ-8МЕБ03/045/2008 (майнової поруки) від 24.04.2008р. ОСОБА_3 було надано нерухоме майно, а саме: приміщення магазину промислових товарів, загальною площею 42,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності № 38, виданого Кременчуцькою міською радою Полтавської області 28.02.2001р. на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 2128 від 17.11.2000р.

Таким чином, виконання зобов'язань за Кредитним договором забезпечується за рахунок іпотечного майна.

Твердження представника третьої особи ТОВ «ОТП Факторинг Україна»про те, що останній не був повідомлений про будівництво спірного об’єкту спростовується наступним.

В матеріалах справи міститься акт АТ «ОТП Банк»перевірки застави від 25 листопада 2009р., згідно якого була проведена перевірка наявності та стану предмету застави і зазначено, що стан відповідає умовам Договору наступної іпотеки № РМ-8МЕБ03/045/2008 (майнової поруки) від 24.04.2008р. Натомість, акт готовності об’єкта до експлуатації датований 20 жовтня 2009р. та підтверджує закінчення будівництва та готовність до експлуатації спірного об’єкту.

Твердження третьої особи ТОВ «ОТП Факторинг Україна»про те, що спірний об’єкт є предметом іпотеки згідно договору наступної іпотеки № РМ-8МЕБ03/045/2008 (майнової поруки) від 24.04.2008р. спростовується наступним.

Відповідно до застереження 1, 2 п. 3.2. договору наступної іпотеки № РМ 8МЕБ03/045/2008 (майнової поруки) від 24.04.2008р., проведення реконструкції чи ремонту предмету іпотеки не змінює правовідносин сторін за даним Договором. Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, поліпшеннями, складовими частинами та внутрішніми системами, що існують на момент укладання цього Договору та виникнуть у майбутньому.

В судовому засіданні ОСОБА_8, який безпосередньо здійснював контроль за будівництвом спірного об’єкту, пояснив, що в приміщенні, яке було передано відповідачем в іпотеку було проведено ряд поліпшень: побудована теплогенераторна, коридор, проведена індивідуальна система опалення, предмет іпотеки було відключено від централізованого опалення, встановлена автономна система вентиляції.

Судом встановлено, що вищеперелічені поліпшення, в силу застереження 1, 2 п. 3.2. договору наступної іпотеки № РМ 8МЕБ03/045/2008 (майнової поруки) від 24.04.2008р., передаються в іпотеку АТ «ОТП Банк».

В силу ст. 183 ЦКУ подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Статтею 186 ЦКУ передбачено, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 188 ЦКУ, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження спеціаліста ОСОБА_10 № 42-11 від 21.02.2011р. який має кваліфікацію судового  експерта з  правом  проведення  будівельно-технічних  експертиз  за спеціальністю  10.6. «Дослідження  об’єктів  нерухомості, будівельних  матеріалів, конструкцій та  відповідних  документів»; 10.7. «Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками»; 10.10 «Визначення оціночної вартості будівельних об’єктів та споруд», прибудова до приміщення промислового магазину, розташованого в АДРЕСА_1 не є його приналежністю, а є окремим об’єктом, який може функціонувати окремо.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірний об’єкт не є приналежністю магазину, не є складовою частиною магазину, не є внутрішньою системою магазину, має свої окремі комунікації, своє функціонувальне призначення та може функціонувати окремо, як окремий об’єкт.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Твердження представника третьої особи про фіктивність укладеного між сторонами правочину суд до уваги не бере. Оскільки правочин відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, спрямований на настання реальних правових наслідків та відповідає волі сторін.

Відповідно до ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Оскільки такої домовленості між сторонами не було, а нотаріальне посвідчення договору про створення спільної часткової власності законом не передбачено, підстав для визнання договору недійсним суд не вбачає.

Що стосується державної реєстрації правочину, відповідно до ст.210 ЦК України, договір підлягає державній реєстрації лише у випадках встановлених законом. Пряма норма, яка б передбачала державну реєстрацію договору про створення спільної часткової власності відсутня.

Виходячи з викладеного, підстав для визнання договору про створення спільної часткової власності недійсним суд не вбачає.

Згідно із ст. ст. 355-357 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

Відповідно до ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Ухилення відповідача від реєстрації спірного об’єкту за позивачем перешкоджає останньому у здійсненні повноважень власника у повному обсязі.

Згідно ст. 5 Закону України «Про іпотеку», предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Таким чином слід визнати право власності на спірний об’єкт за ОСОБА_1. В задоволенні позову третьої особи ТОВ «ОТП Факторинг Україна»слід відмовити за безпідставністю вимог.

Керуючись ст. 58 Конституції України, , ст.ст. 183, 186, 188, 3283,  355-357, 358 ЦК України, ст. 5 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10,27,31,60,61, 209 ч.3, 212-215 ЦПК, суд -  

В И Р І Ш И В :

   Позов   ОСОБА_1  - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на прибудову до приміщення промислового магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з наступних приміщень: 7- сходова клітка площею 6,8 кв.мю, 8- підсобне приміщення площею 8,1 кв.м., 9- торговий зал площею 43,8 кв.м..

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, компенсацію витрат за договором про створення спільної часткової власності на об’єкт нерухомого майна від 11 березня 2008 року в сумі 4413,00 грн.

Визнати недійсним свідоцтво від 11.02.2010 року про право власності на нерухоме майно –приміщення магазину, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

   В задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна»- відмовити.

   Рішення підлягає реєстрації в КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації».

    На рішення суду  може бути апеляційна скарга до апеляційного суду полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

    СУДДЯ                                                   І.О. Демиденко