Справа № 2а-1838/2011
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2011 року м. Бахчисарай
Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі: судді Яніна І.А.,
при секретарі Саттаровій Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисарай адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК до ОСОБА_1, треті особи –ОСОБА_2, відділ державної виконавчої служби Бахчисарайського РУЮ про стягнення грошових коштів ,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду адміністративним позовом до відповідача про стягнення отриманої суми тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів за підставами, викладеними в позові. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що третій особі - ОСОБА_2, як матері малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч.6 ст.181 СК України, «Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року №189 (надалі –Порядку…), була призначена відповідна державна допомога, у зв’язку із неможливістю виконувати аліментні зобов’язання з боку відповідача ОСОБА_1 У відповідності до п.10 зазначеного Порядку… виплата тимчасової допомоги припиняється у випадку виявлення обставин, що свідчать про можливість одного із батьків утримувати свою дитину. Оскільки відповідач ОСОБА_1 перебуває з 18 січня 2007 року на обліку в УПСЗН, як отримувач державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, у нього є можливість виконувати аліментні зобов’язання. Згідно п.12 Порядку … якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги. Розрахунок виплаченої ОСОБА_2 з 18 січня 2007 року по 31 жовтня 2010 року допомоги склав 13339 грн. 20 коп. Оскільки відповідач у встановлений до 31 грудня 2010 рік строк визначену суму не відшкодував, то позивач змушений був звернутися до суду.
У судовому засіданні представник позивача на підставі довіреності ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, пославшись на обставини, викладені у позові, просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача на підставі довіреності ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав та пояснив, що доказів ухилення відповідача від сплати аліментів суду не надано, відповідач не просив сплачувати ОСОБА_2 замість аліментів тимчасову державну допомогу, тому не має законних та обґрунтованих підстав для стягнення такої суму допомоги, яка з вини позивача та відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського РУЮ накопичувалась декілька років.
Третя особа - ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що вона дійсно отримувала тимчасову державну допомогу дітям, оскільки відповідач ухилявся від сплати аліментів.
Представник відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського РУЮ Булдакова В.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що матеріали виконавчого провадження свідчать про те, що відповідач ухилявся від сплати аліментів на утримання дітей, при цьому з часу призначення ОСОБА_2 тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, зокрема з 1 травня 2006 року по 1 листопада 2009 року, нарахування заборгованості за аліментами припинилося, надала суду відповідний розрахунок заборгованості відповідача за аліментами, показала, що подвійного стягнення грошей з відповідача не відбудеться.
Вислухавши учасників судового розгляду, розглянувши надані сторонами докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно до п.5 ч.2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів розповсюджується на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що третій особі - ОСОБА_2, як матері малолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч.6 ст.181 СК України, «Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року №189, була призначена відповідна державна допомога, у зв’язку із неможливістю виконувати аліментні зобов’язання з боку відповідача ОСОБА_1
У відповідності до п.10 зазначеного Порядку… виплата тимчасової допомоги припиняється у випадку виявлення обставин, що свідчать про можливість одного із батьків утримувати свою дитину.
Відповідач ОСОБА_1 перебуває з 18 січня 2007 року на обліку в УПСЗН, як отримувач державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, у нього є можливість виконувати аліментні зобов’язання.
Доказів виконання ОСОБА_1 аліментних зобов’язань суду не надано.
У відповідності до ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції закону на час виникнення правовідносин) боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах;
Згідно п.12 Порядку … якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.
Розрахунок виплаченої ОСОБА_2 з 18 січня 2007 року по 31 жовтня 2010 року допомоги склав 13339 грн. 20 коп.
На підставі рішення позивача від 20 січня 2011 року відповідачу було запропоновано у добровільному порядку відшкодувати виплачену ОСОБА_2 з 18 січня 2007 року по 31 жовтня 2010 року допомогу у розмірі 13339 грн. 20 коп. (а.с.17).
Вимоги щодо повернення державної допомоги у розмірі 13339 грн. 20 коп. відповідачем у добровільному порядку не виконані.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, у зв’язку із чим вони підлягають задоволенню.
На підставі п.7 ст.4 Декрету КМУ України «Про державне мито»органи соціального забезпечення звільняються від сплати державного мита звільняються за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7-11,15,70,ст.159-161,163 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК 13339 (тринадцять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 20 коп. на р/р 35413062000529, ОКПО 03193962 УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.186 КАС України.
Суддя: