ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-а-50/11

07.04.2011  року                                                                                          м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя  АР Крим  у складі:

головуючого судді           -          Іванова С.С.,

при секретарі                     -           Левчик О.В., Шарапової К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за абз.3 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та закриття провадження. Вимоги мотивовані тим, що 30.08.10 р. отримала постанову про застосування фінансових санкцій №091215 від 17.08.10 р. за підписом Сулейманова Т.Р. За вказаною постановою її, до неї як фізичної особи-підприємця  застосована санкція у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн., в зв’язку з тим, що ОСОБА_3, 6.07.10 р., керуючи транспортним засобом ГАЗ 3302, н.з. НОМЕР_2, допустив порушення абз.3 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», перевозив вантаж без наявності ліцензійної картки.   Під час проведення перевірки транспортного засобу під керуванням її чоловіка ОСОБА_3 як фізичної особи, останній пояснював, що не здійснював комерційної діяльності, їхав  за особистими потребами до родичів, вантаж перевозив безкоштовно за проханням друзів. Але, головним спеціалістом ВДК Клифоренко П.А.  був складений акт, на підставі якого відносно неї, як фізичної особи-підприємця  винесена постанова та притягнуто до відповідальності.  З вказаною постановою вона не згодилася та надіслала скаргу до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим. Однак, отримала відповідь, що  рішення по акту  не переглянуто в зв’язку  з тим, що вона не була при розгляді справи, в зв’язку з чим змушена звернутися до суду.  У заяві від 16.11.10 р. просила поновити строк для оскарження постанови №091215 від 17.08.10 р. , посилаючись на те, що оскаржувану постанову отримала лише 23.10.10 р.  та спробою врегулювати  спір у досудовому порядку, не мала можливості своєчасно звернутися до суду.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Також пояснила, що автомобілем керував її чоловік ОСОБА_3, вона в автомобілі при перевезенні морозильної камери не була присутня. Постанову про притягнення до відповідальності отримала поштою 26.08.10р.

У судовому засіданні представник відповідача за довіреністю ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивачка зареєстрована як фізична особа- підприємець. Після складання акту позивачу направлено повідомлення про час і місце розгляду акту від 6.07.10 р., яке вона отримала, але не з’явилася в зв’язку з чим справа розглянута без її участі та винесена постанова від 17.08.10 р.  

          Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.   

          Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести суду обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що позивачка знаходиться у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 (а.с.10) є фізичною особою-підприємцемь, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію від 27.10.00 р. серії НОМЕР_3 (а.с.21).  Згідно свідоцтва про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_4, позивачці, як фізичній особі,  належить транспортний засіб ГАЗ-3302, бортовий тентований вантажний, білого коліру, р.н.НОМЕР_2 (а.с.9).

Згідно акту від 6.07.10 р. про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено, що о 10-20 год. 6.07.10 р., ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом  ГАЗ-3302, р.н.НОМЕР_2, порушив  ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», що виразилося в наданні послуг з перевезення вантажу (морозильної камери) без наявності ліцензійної картки (а.с.5).  В поясненнях у акті ОСОБА_3 пояснив, що вантажоперевезеннями не займається, морозильну камеру везе за проханням друзів.

Заступником начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим Сулеймановим Т.Р. розглянутий  акт перевірки від 6.07.10 р. та 17.08.10 р. винесена постанова №091215 про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за порушення абз.3 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн., як на юридичну особу (а.с.4). Вказана постанова направлена позивачці по пошті 20.08.10 р. за вих. №01/03-16/4506 та отримана нею  26.08.10 р., про що свідчить копія конверту (а.с.3, 14).

21.09.10 р. позивачкою на адресу відповідача направлена заява  про скасування  постанови №091215 від 17.08.10 р., посилаючись на те, що необґрунтованість винесеного рішення, вказуючи, що її чоловік керував транспортним засобом як фізична особа, по своєму бажанню, про мету  поїздки якого  дізналася з винесеної постанови. Просила прийняти вказані обставини до уваги та скасувати постанову про накладення на неї стягнення (а.с.6).

Листом від 21.10.10 р. за №01/03-16/6271  позивачці роз’яснено, що  3.08.10 р.  на її адресу направлено повідомлення про час та місце розгляду акту №189545 від 6.07.10 р. В зв’язку з нехтуванням позивачкою права на надання пояснень по акту, в зв’язку з її неявкою, акт розглянутий без її участі, тому на було підстав для скасування оскаржуваної постанови (а.с.7).  

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення ,дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В зв’язку з тим, що відповідачем не надані докази, що підтверджують направлення позивачці повідомлення про час та місця призначення розгляду акту, на  підставі якого винесена оскаржувана постанова, суд вважає вимоги позивача щодо визнання неправомірності дій відповідача щодо порядку  розгляду акту законними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які  фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, а також і поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а також свідків правопорушення.   

Згідно ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», фізичним особам, які  здійснюють вантажні перевезення для власних потреб, необхідно мати: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.         

  При винесенні постанови про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за порушення нею, як фізичної особою –підприємцем абз. 3 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», в порушення ст.283 КУпАП,  не враховані усі обставини по справі, а саме: відсутність позивачки в салоні автомобілю під час перевезення вантажу,  пояснення її чоловіка ОСОБА_3, якій керував на законних підставах автомобілем та вказував, що не займається  наданням послуг по перевезенню вантажів.

Крім того, наявність ліцензійної картки обов’язкова  лише для фізичних осіб, при які  здійснюють перевезення вантажів  на договірних умовах.  Наявність договору між ОСОБА_3 та іншої особою не встановлена.   

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивачки є обґрунтованими та постанову про застосування фінансових санкцій №091215 від 17 серпня 2010 р., винесена заступником начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим  Сулеймановим Т.Р. про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення абз.3 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» підлягає скасуванню, а строк на оскарження постанови підлягає поновленню.

В задоволенні вимог щодо закриття провадження по справі суд вважає необхідним  відмовити.

Керуючись ст.48, 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт»ст.ст. 126, 287-289 КУпАП, ст.ст. 1-4, 11, 17-20, 94, 104, 159-163, 167, 186 КАС України,  суд-

     ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим – задовольнити частково.

Визнати дії заступника начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим Сулейманова Т.Р. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення абз.3 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» неправомірними.

Скасувати постанову про застосування фінансових санкцій №091215 від 17 серпня 2010 р., винесену заступником начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим  Сулеймановим Т.Р. відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення абз.3 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

В інший частині позовних вимог – відмовити.

    Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: __________________