Справа №2-2404\15. 2007 р.
РІШЕННЯ
Іменем України
07 травня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
при секретарі Мащенко СП.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання . шлюбу,
встановив:
сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14 червня 1991 року. Від шлюбу мають двох синів - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, посилаючись на те, що їх спільне з відповідачем сімейне життя не склалося і з березня місяця 2006 року кожен із них перебуває в іншому цивільному шлюбі. Спорів з приводу спільного майна не буде, матеріальну допомогу на утримання дітей відповідач надає у добровільному порядку. Просила розірвати їх шлюб.
У судовому засіданні позивач підтримала заявлений нею позов, просила шлюб розірвати.
Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти розірвання шлюбу, посилаючись на те, що їх з позивачем шлюб необхідно розірвати з наведених позивачем підстав, які відповідають дійсності.
Суд вислухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що сторони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть сумісного господарства, не мають загального бюджету. Подальше перебування у шлюбі сторін у справі буде суперечити їхнім інтересам та інтересам їх дітей.
Відповідно до вимог ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що дальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
З огляду на викладене, суд вважає встановленим, що за зазначених вище обставин збереження сім'ї буде суперечити інтересам сторін у справі, шлюб існує формально і може бути розірваний.
Суд вважає можливим, покласти витрати по сплаті державного мита на відповідача, а позивача від таких витрат звільнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 104, 110, 112 СК України, ст. ст. 27, 31, 208, 213 ЦПК України, -
вирішив:
позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 14 червня 1991 року у відділі ЗАГСу Московського РВК у м. Києві, актовий запис № 791, розірвати.
При реєстрації розірвання шлюбу стягнути зі ОСОБА_2. 17грн. 00 коп. державного мита, звільнивши ОСОБА_1 від сплати державного мита.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції необхідно подати до цього ж суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.