Біляївський районний

Кіпенко 1 м. Біляївка Біляївський район Одеська область Україна 67600

                                                                                                                         Справа № 2-а-327/11                                                                                                    

                                                                  П О С Т А Н О В А

                                       І м е н е м            У к р а ї н и

26 травня 2011 року                                                Біляївський районний суд

                                                                                                Одеської області

в складі: головуючого судді  - Крачкової С.В.

                         при секретарі  - Дигуляр А.С.

за участю представника позивача -  ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Біляївка справу за адміністративним позовом  ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі  Одеської області про перерахунок та виплату пенсії                                            ВСТАНОВИВ:

                             Позивач звернувся  до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії  Управління Пенсійного фонду України щодо перерахунку та виплати належної йому щомісячної пенсії, зобов’язати  відповідача  провести перерахунок та виплачувати    йому  основну (державну) пенсію у розмірі не менш 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі не менш 75 % мінімальної пенсії за віком по 2 групі інвалідності з урахуванням здійснених виплат в період   з 01.09.2010 року та в подальшому.   

                            Свої вимоги мотивує тим, що   він  є  пенсіонером за інвалідністю 2-ої групи і потерпілим  1-ої категорії від наслідків Чорнобильської катастрофи та  знаходиться на пенсійному обліку в Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі.

                    З  01.09.2010 року відповідач всупереч вимогам ст.50,54 Закону №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи»нараховує та виплачує йому пенсію в меншому розмірі ніж передбачено вказаним Законом, хоча повинен нараховувати йому  вісім мінімальних пенсій за віком, які мали дорівнювати прожитковому  мінімуму і плюс 75% мінімальної пенсії за віком.

                    В судовому  засіданні представник позивача  адміністративний позов підтримала. При цьому пояснила, що відповідач не здійснив перерахунок призначеної  ОСОБА_2 пенсії згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чим порушив його права.Згідно чинного законодавства перерахунок пенсії відповідач повинен був провести сам без звернення позивача з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

                    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність і направив заперечення на позов, в якому не визнає вимоги позивача посилаючись на відсутність коштів та на положення  постанови Кабінету Міністрів Україн и від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту громадян».

                    Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги заперечення представника  відповідача,  дослідивши  матеріали справи суд вважає, що позов підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

                    В судовому засіданні встановлено, що   ОСОБА_2 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії і є інвалідом ІІ групи із захворювання, пов’язаного з участтю в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.7)

                    На підставі ст. 50,54 Закону України від 28.02.1991 р. «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»( далі Закон №796-ХІІ) йому  було призначено державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю.

                    Судом встановлено, що при обчисленні розміру пенсії позивачу згідно вищезазначених законодавчих норм, відповідач користувався розміром мінімальної пенсії за віком встановленим постановою Кабінету Міністрів України №1 від 3 січня 2002 року «Про підвищення розмірів  пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»і Постановою  №530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту громадян».

                    Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової  втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

                    Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які  постаждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту постраждалого населення визначені та закріплені в Законі №796-ХІІ.

                    Відповідно до ст. 50 вказаного Закону, особам, віднесеним до 1категорії , які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

                    Згідно зі ст. 54 цього ж Закону, в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

                    Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

                    Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

                    Таким чином відповідач повинен був провести нарахування та виплату пенсій позивачу виходячи з розмірів, встановлених Законом №796-ХІІ, а не постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року  «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

                    Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на ст. 62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щодо права Кабінету Міністрів України роз’яснювати  порядок застосування цього Закону, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальних  пенсій за віком.

                    З положень ст.ст. 50,54 Закону №796-ХІІ випливає, що за основу нарахування розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю , береться мінімальна пенсія за віком.

                    Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише положеннями ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  і іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір не має.

                    З огляду на зазначене, не можуть бути взятими до уваги посилання на положення ч.3 ст. 28 вказаного Закону, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом  першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого законодавчо визначеного мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50 та 54 Закону №796-ХІІ.

                    Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком.

                    Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

                    Відповідно до ч.3 ст. 67  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.

                    Таким чином, суд приходить до висновку, що Управління Пенсійного Фонду України у Біляївському районі Одеської області повинно було нарахувати та виплатити позивачу державну та додаткову пенсію, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про  Державний бюджет України» з 01.09.2010 р. , встановлений для осіб, які втратили працездатність.

                    Оскільки відповідачем не виконані вимоги ст.ст.50,54 Закону України № 796-ХІІ, то на нього необхідно покласти обов’язок провести нарахування та виплатити позивачу державну та додаткову пенсію за вказаний період, виходячи з положень вказаних статтей та ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

          Вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача у подальшому здійснювати нарахування йому державної та додаткової пенсії відповідно до ст. 50,54 Закону України №796-ХІІ з урахуванням змін в законодавстві задоволенню не підлягають, оскільки прийняття рішень на майбутнє, як застереження від можливих порушень, суперечить вимогам ч.1 ст. 2 КАС України.

                            Керуючись ст.ст. 2,7-9, 11, 71, 158-163 КАС України, Конституцією України, Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Законом України «Про пенсійне забезпечення», суд, -

                                                    ПОСТАНОВИВ:

    Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі  Одеської області  про перерахунок та виплату пенсії   - задовольнити частково.

           Визнати протиправними дії  Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі  Одеської області щодо відмови в здійсненні  перерахунку належної  ОСОБА_2 пенсії  відповідно до ст.ст.50,54 Закону  України «Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.09.2010 року  

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі  Одеської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2  недоплачену основну (державну) пенсію у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі не менше 75  відсотків мінімальної пенсії за віком по 2 групі інвалідності, що належали позивачу до виплати відповідно до ст.ст. 50, 54  Закону  України «Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.09.2010 року  включно із розрахунку  мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  з урахуванням фактично отриманої суми за цей період.  

           В іншій частині позову відмовити.

         На постанову суду може бути подана апеляційна скарга  протягом 10 діб до Одеського апеляційного адміністративного суду через Біляївський райсуд.