1Справа № 336/8137/24 2-а/335/189/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року                                                  м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Новасардової І.В., за участі секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України, поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальну Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержанта поліції Монастирського Артема Дмитровича про скасування постанови серії ЕНА № 2788958 від 09.08.2024,

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить визнати протиправними дії поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальну Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержанта поліції Монастирського А.Д. щодо винесення постанови серії ЕНА № 2788958 від 09.08.2024, скасувати постанову серії ЕНА № 2788958 від 09.08.2024, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. за ч. 6 ст. 122 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальну Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержантом поліції ОСОБА_2 серії ЕНА № 2788958 від 09.08.2024 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. за ч. 6 ст. 122 КУпАП за те, що 09.08.2024 о 10 годині в м. Запоріжжя по вул. Іванова, 1А, керуючи транспортним засобом BMW 528І номерний знак НОМЕР_1 (на момент події був встановлений індивідуальний номерний знак «КАБАН», закріплений за автомобілем належним чином) «порушив вимоги дорожньої розмітки 1.35 на якому дозволено зупинку, стоянку лише індивідуальних т.з., яким керують особи з інвалідністю, чим начебто порушив вимоги п. 8.5.1 ПДР – порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки».

Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної за вказане порушення є необґрунтованою та незаконною.

Зазначає, що місце зупинки та стоянки автомобіля яким він керував та в подальшому здійснив зупинку не було позначено жодним відповідним забороняючим знаком або дорожньою розміткою, також не було поруч будь-яких інших знаків, табличок чи горизонтальної розмітки що забороняли б зупинку чи стоянку транспортного засобу в цьому місці. Під час розгляду справи позивач зауважив на це патрульному поліцейському, та здійснив відеозйомку на власний мобільний телефон.

Таким чином, позивач не погоджується із зазначеним рішенням поліцейського, бо вважає себе невинним, постанову серія ЕНА № 27889959 від 09.08.2024 не обґрунтованою, незаконною та такою, що не підлягає скасуванню, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи, та відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 27.09.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, визначеними ст. 286 КАС України для зазначеної категорії термінових справ без повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача надав відзив в якому виклав свої заперечення проти позову посилаючись на те, що вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що 09.08.2024 під час несення служби, поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП було виявлено правопорушення, за адресою: м. Запоріжжя, вул.Іванова, 1А, а саме водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив вимогу дорожньої розмітки 1.35 (розмітка 1.35 позначає місце для паркування індивідуального транспортного осіб з інвалідністю та транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю) та здійснив зупинку в зоні дії даної розмітки, при цьому не мав при собі документів, що підтверджують інвалідність водія або пасажирів, чим порушив п. 8.5.1 ПДР України. В ході розгляду справи, було роз`яснено та дотримано права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Під час опрацювання викладених обставин справи не було встановлено будь-яких порушень працівником УПП в Запорізькій області вимог законодавства, зокрема під час розгляду справи, тобто оскаржувана постанова серії ЕНА № 2788958 від 09.08.2023 винесена з дотриманням ст. 222, 251, 252, 278-280 та 283 КУпАП. Крім того, відповідач звертає увагу, що вимога позивача про визнання дій поліцейського протиправними та незаконними не передбачено ч. 3 ст. 286 КАС України. Тому просив в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України  якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалася сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково з таких мотивів.

Судом встановлено, що 09.08.2024 поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальну Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержантом поліції Монастирським А.Д. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2788958, відповідно до якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн.

Того ж дня копія постанови вручена водію. Позивач оскаржив постанову до суду в строк, передбачений ст. ст. 289 КУпАП, ч. 2 ст. 286 КАС України.

Як вбачається з постанови серії ЕНА № 2788958, 09.08.2024 о 10:03 годині в м.Запоріжжя по вул. Іванова, 1А, водій керуючи транспортним засобом BMW 528І номерний знак НОМЕР_1 (на момент події був встановлений індивідуальний номерний знак «КАБАН», який закріплений за автомобілем належним чином) порушив вимоги дорожньої розмітки 1.35 на якому дозволено зупинку, стоянку лише індивідуальних т.з., яким керують особи з інвалідністю, чим порушив вимоги п. 8.5.1 ПДР – порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 6 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю».

Згідно з приміткою 2 до п. 7.6 Містобудування Планування і забудови міських і сільських поселень ДБН 360-92 на відкритих стоянках автомобілів біля установ культурно-побутового обслуговування, підприємств торгівлі і відпочинку, окремих будинків і споруд масового відвідування слід виділяти місця для особистих автотранспортних засобів інвалідів, визначаючи їх спеціальною розміткою і спеціальними знаками.

Правила дорожнього руху (розділ 34) встановлюють, що горизонтальна розмітка 1.30 позначає місця стоянки транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю чи на яких установлено розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю».

Згідно з пунктом 10.7.35 ДСТУ 4100-2014, знак 5.38 «Місце для стоянки» повинен застосовуватись для позначення в населених пунктах місць, а поза ними - майданчиків, спеціально відведених для стоянки транспортних засобів.

Відповідно пункту 10.9.21 ДСТУ 4100-2014 табличка 7.17 «Інваліди» повинна застосовуватись із знаком 5.38 і зазначає стоянковий майданчик (або спеціально відведену його частину), відведений для стоянки транспортних засобів, якими керують інваліди.

Згідно з пунктом 8.4. «е» розділу 8 ПДР  України, таблички до дорожніх знаків уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.283 КУпАП, зокрема, повинна буди обґрунтованою, в ній має бути викладено обставини порушення, а також докази. У разі заперечень водія - мають містити відомості про його позицію (пояснення, заперечення, тощо).

Відповідно до правил ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

У матеріалах справи містяться надані позивачем фотознімки, зроблені на місці зупинки автомобіля, на яких не видно знаку або дорожньої розмітки, які б вказували на те, що його автомобіль знаходився на місці, відведеному для зупинки інвалідів.   На місці зупинки транспортного засобу позивача були відсутні будь-які розпізнавальні знаки, що б позначали місце зупинки транспортних засобів осіб з інвалідністю.    

Водночас будь-яких належних доказів, які б свідчили про порушення позивачем Правил дорожнього руху України, відповідачем суду не надано. Оскільки відповідач не подав суду доказів, то суд при розгляді даного позову виходить з того, що докази події та докази порушення водієм ПДР України відсутні. Таким чином, при розгляді даного позову суд виходить з того, що посадова особа, яка притягла позивача до адміністративної відповідальності, не виконала вимоги закону щодо збирання доказів, фіксування доказами адміністративного порушення, доведення складу та події адміністративного правопорушення.

У відповідності до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Ураховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, позовні вимоги про визнання протиправними дії поліцейського щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення, не підлягають до задоволення, оскільки при розгляді справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд обмежений повноваженнями, визначеними ч. 3 ст. 286 КАС України. А тому підстав для задоволення вказаних вище вимог, суд не вбачає.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи встановлено, що позивач при зверненні до суду з даним позовом звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як такий що є учасником бойових дій.

На час винесення рішення доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.

На підставі наведеного, та ст. ст. 18, 22, 122, 280, 284, 289 КУпАП, керуючись ст. ст. 12, 19-20, 121, ст. ст. 244-250, 255, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України, поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальну Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержанта поліції Монастирського Артема Дмитровича про скасування постанови серії ЕНА № 2788958 від 09.08.2024 задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 27889958 від 09.08.2024 винесену поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальну Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержантом поліції Монастирським Артемом Дмитровичем, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. за ч. 6 ст. 122 КУпАП скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст.247 КУпАП в зв`язку з відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.

У задоволенні позову   ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дії поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальну Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержанта поліції Монастирського Андрія Дмитровича щодо винесення постанови серії ЕНА № 2788958 відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

Учасники справи:

Позивач:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1:  Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України, ЄДРПОУ 40108646, адреса 69005, м. Запоріжжя, вул.Перемоги, б.96.

Відповідач 2: поліцейський 1 взводу 2 роти 1 батальну Управління патрульної поліції в Запорізькій області сержант поліції Монастирський Артем Дмитрович, адреса 69005, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 96.

Повний текст рішення складено 25.10.2024 року.

Суддя                                                                 І.В. Новасардова