УХВАЛА

іменем України

5 вересня 2006 року.

Апеляційний суд Житомирської області в складі:

суддів: Мельничук Н.М. - головуючої,

Гузовського О.Г. та Широкопояса Ю.В., з участю:

прокурора Селюченко І.І., потерпілої ОСОБА_1, захисника - адвоката ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Корольовського районного суду від 21 червня 2006 року, -

встановив:

Цим вироком ОСОБА_3, працюючого, одруженого, який має на вихованні сина ОСОБА_4, несудимого згідно ст. 89 КК України, -

засуджено за ч.З ст.286 КК України на 7 ( сім ) років позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки.

Запобіжний захід щодо засудженого до набрання вироком законної залишено у виді підписки про невиїзд.

Згідно вироку, 9 грудня 2005 року о 15 годині 05 хвилин на вул. І.Гонти в м. Житомирі ОСОБА_4, керуючи автомобілем ВАЗ-2101 д/н НОМЕР_1

Справа №11-615 Головуючий у 1 Інстанції Побережний В.Й.

Категорія ст.286 ч.З КК України Доповідач Широкопояс Ю.В.

в стані алкогольного сп'яніння, порушив вимоги пп. 1.5; 2.3 "б"; 2.9 "а,б,д,е,є"; 10.1; 12.1; 12.3; 12.4; 12.9 "б"; 13.1 Правил дорожнього руху України виявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перед зміною свого напрямку не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, рухався з перевищенням встановленої швидкості, не дотримався безпечної дистанції та вчинив наїзд на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які рухались по проїзній частині вул. І.Ґонти в попутному напрямку, та залишив місце вчинення ДТП.

Внаслідок вказаної ДТП пішоходи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці пригоди.

В апеляції захисник ОСОБА_2 просить скасувати вирок та закрити справу за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину. Обґрунтовує свої вимоги він тим, що дії засудженого не перебувають у прямому причинному зв'язку зі смертю потерпілих.

Заслухавши доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_2 та засудженого в підтримання апеляції, міркування прокурора та потерпілої, які просив вирок залишити без зміни, перевіривши справу, апеляційний суд визнає доводи апелянта необгрунтованими з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини засудженого у порушенні певних правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель двох осіб, відповідає фактичним обставинам справи.

Ці висновки підтверджуються сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні.

Зокрема, наведеними у вироку фактичними обставинами ДТП, що містяться у показаннях свідка ОСОБА_7 та самого ОСОБА_3, який повністю визнавав себе винним; даними протоколу огляду місця ДТП про розташування слідів гальмування, автомобіля ВАЗ 21011, тіл потерпілих пішоходів, осипу вітрового скла та механічних пошкоджень на автомобілі, яким керував засуджений; висновками судово-медичних експертиз про те, що смерть пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 настала від тупої сполученої травми тіла у вигляді переломів кісток скелету з пошкодженням внутрішніх органів.

Висновками судово-автотехнічних експертиз про те, що причиною виникнення аварійної обстановки і даної ДТП є порушення водієм автомобіля ВАЗ 21011 (ОСОБА_3) вимог пп. 10.1, 13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України; в наведених дорожніх умовах в діях засудженого також вбачаються невідповідності вимогам іншим' пунктам ПДР; наявність технічної можливості у ОСОБА_3 уникнути наїзду на пішоходів полягала лише у чіткому дотриманні ним вимог пп. 10.1, 13.1 та 13.3 ПДР; на момент ДТП автомобіль під керуванням засудженого рухався зі швидкістю 68,1 км/год., що перевищує максимально встановлену швидкість на даній ділянці дороги; безпечна дистанція між автомобілем ВАЗ та переднім вантажним транспортним засобом повинна була становити 40,9м. (а.с.38-41, 42-46, 110-114).

Сукупністю всіх доказів, досліджених в судовому засіданні, в тому числі даних огляду місця ДТП, що свідчать про те, що на момент перестроювання автомобіля ВАЗ вправо пішоходи вже знаходилися на проїзній частині дороги, висновків судово-технічної експертизи та показань свідка ОСОБА_7 про те що в момент перестроювання він побачив попереду двох пішоходів, що знаходились на проїзній частині та лише після його крику ОСОБА_3 почав гальмувати, доведено, що саме порушення ПДР з боку засудженого (а не порушення цих правил пішоходами ОСОБА_5 та ОСОБА_6) перебувають у пряму причинному зв'язку зі смертю двох осіб.

Факт алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 09.12.2005р. о 17год. 15хв. стверджується даними протоколу НОМЕР_2 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння (а.с.35).

Дії засудженого правильно кваліфіковано за ч. З ст. 286 КК України.

Призначене ОСОБА_3 покарання відповідає вимоги ст. 65 КК України. Підстав для його пом'якшення апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

апеляцію захисника - адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 21 червня 2006 року щодо ОСОБА_3, - без зміни.

Судді: