Справа № 2-47/11

РІШЕННЯ  

іменем України

11 квітня 2011  року Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

                              головуючого судді Крапівіна О.О.

                              при секретарі          Охонько Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеську справу за позовом ОСОБА_1 до  КП «Азовкомунсервіс»про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому посилається на те, що він є власником плавзасобу - катера_еа Rау»регістровий номер 3-601055 ВИЛ 0131 ОСОБА_2 забезпечений підвісним човновим мотором імпортного виробництва марки «Yamaha», вартість якого складає 17200 гривень. За цією ціною він придбав мотор в торгівельній організації 24 грудня 2008 року. Щорік, в літній період, він користуюся послугами бази стоянки плавзасобів (причалу) Генічеського комунального підприємства «Азовкомунсервіс», що знаходиться на березі протоки Тонкий Азовського моря, за адресою - місто Генічеськ, спуск Фрунзе, 1. У зв'язку з тим, що місто Генічеськ і прилегла акваторія моря знаходяться в пограничній зоні, його катер зареєстрований в органах пограничної охорони і приписаний до причалу що є єдиним місцем стоянки плавзасобів в місті Генічеське. Зберігати катер в іншому місці стоянки він не має права, оскільки вихід плавзасобу в морі, його прихід і вміст на стоянці строго фіксується з внесенням записів до облікових документів.  28 травня 2010 року, він перевіз катер з мотором і човен, що належить йому, «Крим»на територію причалу, встановив їх в закріпленому за ним місці стоянки і виробив реєстрацію про це у відповідального працівника причалу. 8 червня 2010 року, в касу підприємства, він виробив оплату у розмірі 100 гривень за два місяці (у тому числі авансом) за послуги за змістом і зберіганню плавзасобів на причалі. 15 червня 2010 року, протягом дня він знаходився на причалі, виробляв роботи по обслуговуванню мотора. Біля Близько 18 годин він закріпив мотор на човні "Крим" ланцюгом із замком, здав плавзасоби під охорону черговому охоронцеві причалу і пішов додому. Ранком 16 червня 2010 року  повідомили про крадіжку човнового мотора, що йому належать. Прибувши на причал він переконався, що мотор дійсно був викрадений шляхом злому замку на запобіжному ланцюзі. Працівники причалу не змогли пояснити, яким чином могла статися крадіжка майна з території, що охороняється. Ним було подано заяву в органи міліції і за фактом крадіжки човнового мотора, слідчим відділенням Генічеського РО УМВС 8 липня 2010 року було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 УК України. Вважає, що відповідач, надаючи платні послуги за змістом і охороні майна, і не виконавши цих зобов'язань, тим самим грубо порушив вимоги законодавства про охорону прав споживача. Так, відповідно до ст.ст. 15, 17 і 18 Закону України від 12 травня 1991 року "Про захист прав споживача" виконавець надання послуг зобов'язаний робити такі послуги таким чином, що б це не спричинило спричинення майнової шкоди споживачеві послуг, представляти споживачеві повну інформацію відносно послуг, що надаються. У разі спричинення майнової шкоди споживачеві, виконавець послуг несе повну матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду.  Надаючи послуги у вигляді зберігання на причалі плавзасобів, і мотора, відповідач зобов'язаний був укласти зі ним договір зберігання, в якому помістити в повному об'ємі інформацію по цьому виду послуг. Фактично такий договір був укладений шляхом внесення ним оплати і видачі йому чеків в отриманні грошей, що передбачено ч. 1 ст. 937 ПС України. Проте, письмово текст договору йому наданий не був. Заподіяний йому матеріальний збиток складає 17200 гривен. Проте, в результаті порушення його законних прав споживача йому було нанесено і моральну шкоду, що виразилася в глибоких моральних переживаннях з приводу матеріальних втрат, практично зірваного літнього відпочинку як його, так і членів його сім'ї, зневажливим відношенням відповідача до загладжування своєї прямої провини. Завданої йому моральної шкоди він оцінює в 5 тисяч гривен. Просить, винести рішення , яким в порядку захисту прав споживача стягнути з Генічеського комунального підприємства "Азовкомунсервіс" в його користь в порядку відшкодування матеріального збитку 17200 гривен і відшкодування моральної шкоди - 5000 гривен, а також понесені ним судові витрати, розмір яких буде встановлений в судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач підтримав позов, просить стягнути з відповідача збитки:  моральні збитки в розмірі 5000 грн., матеріальні збитки в розмірі 17200грн.

Представники відповідача в суді позов не визнали, пояснили, що не згодні з позовом , позивач не укладав з підприємством договір на зберігання, гроші брали тільки за розміщення катерів на території причалу.           Суд, вислухавши позивача, дослідивши письмові докази та оцінивши досліджені докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про придатність малого судна до плавання ОСОБА_1 є власником катеру, який оснащений підвісним двигуном YAMAHA684KS1072781 , вартість такого двигуна підтверджується накладною №4-09 від 24.12.2008  року 17 200 гривень.

В червні місяці катер позивача знаходивася на причалі в м.Генічеську спуск Фрунзе,1 , що підтверджується фіскальним чеком , який виданий КП»Азовкомунсервіс»08.06.2010 року.

Відповідно до постанови про порушення кримінальної справи від 08.07.2010 року виконуючим обов»язки слідчого Генічеського РВ УМВС в ніч на 16.006.2010 року невстановлена особа викрала з охороняє мого причалу в м.Генічеську підвісний двигун YAMAHA, який належить ОСОБА_1 Згідно довідки РВ УМВС винну в крадіжки особу не виявлено , справа зупинена до встановлення особи, яка скоїла злочин.

Підприємство відповідача володіє (використовує ) причал для своєї підприємницької діяльності, про що не заперечували представники , також це підтверджується відповідю Генічеського міського голови. Законність цього володіння не є предметом розгляду даної справи.

Згідно зі ст. 11 ЦК цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші юридичні факти. Відповідно до статей 949, 951 ЦК на зберігача покладається обов’язок зберегти та повернути річ, яка передавалось на зберігання, а в разі неможливості —сплатити її вартість.

          За договором схову одна сторона (охоронець) зобов'язана зберігати майно, передане їй другою стороною, і повернути його у цілості. Суть договору схову полягає в тому, що одна особа передає іншій особі майно, яка приймає його для зберігання на певний строк, тобто мета даного зобов'язання зберегти річ і повернути в схоронності.

Договір схову є реальним, тобто він вважається укладеним з моменту передачі речі на зберігання, а не з часу досягнення про це згоди. Це має місце у договорах, де однією стороною виступає громадянин. В данному випадку договір укладений з моменту передачі позивачем катеру та двигуна на причал, що підтверджується чеком.

ЦК встановлює правило про форму договорів зберігання, які є єдиними для громадян та інших осіб (ст. 955). Так, за ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених ст. 209 цього кодексу (наприклад, правочини між юридичними особами, певні правочини між юридичними і фізичними особами, правочини між фізичними особами на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян). Однак договір про прийняття речі на зберігання в майбутньому має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. При цьому письмова форма вважатиметься дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією, іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно зі ст. 957 ЦК якщо строк зберігання у договорі не встановлений, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, а у разі визначення строку моментом пред'явлення вимоги про повернення речі, зберігач має право вимагати від поклажодавця забрати цю річ у розумний строк .

За таких умов суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково  , пояснення представників відповідача про те , що підприємство надавало місце для розміщення, розташування плавзасобів та не надавало послуг зберігання не ґрунтуються на законі. В разі постановлення вироку з доведенням вини особи , яка скоїла злочин-викрадення , підприємство може звернутись з регресною вимогою відповідно до ЦК України.

          Що стосується моральної шкоди суд вважає, що в данному випадку моральна шкода спричинена втратою майна, але відповідно до ст..23, 1167 ЦК України стягненню підлягає моральна шкода з винної особи, в данному випадку безпосередньо винна особа у викраденні власності позивача не встановлена , в  діях відповідача є вина за неналежне збереження ввіреного майна , за таких умов моральна шкода відшкодовується за правилами Закону України «Про захист прав споживача»- Споживачі  під час придбання,  замовлення або використання

продукції,  яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:           відшкодування   шкоди  (збитків),  завданих  дефектною  чи фальсифікованою продукцією або  продукцією  неналежної  якості,  а також   майнової   та  моральної  (немайнової)  шкоди,  заподіяної небезпечною для життя і  здоров'я  людей  продукцією  у  випадках, передбачених законодавством; В даному випадку такого не вбачається, тому вимоги в частині стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ЦПК України, ст. ЦК України,  суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 до  КП «Азовкомунсервіс»про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Генічеського комунального підприємства  «Азовкомунсервіс»на користь ОСОБА_1, який мешкає м.Генічеськ , вул. Гоголя,196 збитки в сумі 17 200) сімнадцять тисяч двісті) гривень, судові витрати –витрати на правову допомогу 3200 гривень ., на користь держави судові витрати в розмірі 302 гривні.  В іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення Генічеського районного суду Херсонської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:ОСОБА_3