Справа 22ц-1424                                        Головуючий у першій інстанції - Вжещ С.І.

Категорія-18                                         Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2006 року                                                                      м.Миколаїв

Колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого    Лисенка П.П.

суддів                Данилової О.О., Довжук ТС.

при секретарі           Негрун І.О.

прокурора        Круш Т.О представника позивача Бережкова В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1 на ухвалу судді Казанківського районного суду Миколаївської області від 5 червня 2006 року по цивільній справі за позовом

Прокурора Казанківського району Миколаївської області в інтересах ВАТ

"Державний Ощадний банк України" / далі Ощадбанк/

до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про виконання договірних зобов'язань

УСТАНОВИЛА:

У травні 2005 року прокурор, Казанківського району Миколаївської області в інтересах Ощадбанку звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення 12909 грн.66 коп. боргу за кредитним договором від 3 червня 2004 року на суму 20 000 грн., укладеним з ОСОБА_2 під заставу майна останнього та відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

У порядку забезпечення позову ухвалою судді Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 травня 2006 року накладено арешт на частину заставного майна, виходячи з ціни позову. Через відсутність цього майна ухвалою того ж судді від 5 червня 2006 року додатково накладено арешт на сівалку кукурудзяну СУПМ-8А 2003 року випуску, яка також є предметом застави та належить ОСОБА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати ухвалу від 5 червня 2006 року, посилаючись на те, що позивач не вжив усіх заходів щодо забезпечення виконання зобов'язань самим позичальником, а тому арешт його майна є незаконним.

Перевіривши законність оскарджуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія не вбачає підстав для її скасування, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України підставою забезпечення позову є можливість утруднення чи неможливості у майбутньому виконання рішення суду.

У позовній заяві прокурор посилається на те, що за договором застави НОМЕР_1 ОСОБА_1 є майновим поручителем виконання зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором НОМЕР_2. Предметом застави за цим договором є сівалка кукурудзяна СУПН-8А вартістю 26120 грн. Прокурор ставить питання про стягнення 12 909грн. 66 коп. боргу з позичальника та майнових поручителів та звернення стягнення на заставлене майно, у тому числі і сівалку кукурудзяну.

За такого вжиття судом заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на сівалку не можна вважати передчасним та не співмірним.

Крім того, арешт майна, насамперед, передбачає обмеження у розпорядженні цим майном та заборону його відчуження. Такі ж обмеження встановлено і договором застави від 3 червня 2004 року, укладеного ОСОБА_1. Яких-небудь додаткових обмежень ухвала суду не містить.

Таким чином, відсутні і підстави вважати, що права апелянта порушено заходами забезпечення позову.

Доводи ОСОБА_1, викладені у апеляційній скарзі, стосуються меж його відповідальності за позовними вимогами про звернення стягнення на заставлене майно і можуть бути досліджені при розгляді справи по суті.

Враховуючи наведене, колегія не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 312,315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу судді Казанківського районного суду Миклаївської області від 5 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.