Справа №2-1448/2007

Категорія № 17

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

ІМЕНЕ М  УКРАЇНИ

14 травня 2007 року Нахімовський районний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Луньової С. І.,  при секретарі Сиротенко Т.В.,  за участю позивача ОСОБА_1,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу  за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором,  указує,  що 23.11.2006 роки відповідач узяла у нього у борг 7000 грн.,  що підтверджується розпискою і зобов'язалася повернути йому гроші 23.11.2006 роки. Добровільно борг відповідачка не повертає.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явилася,  про місце і час розгляду справи була повідомлена належним чином,  про що свідчить її письмова заява з проханням припинити виробництво у справі в судовому засіданні,  призначеному на 14.05.2007 роки,  оскільки вона звернулася в УВС р. Севастополя із заявою про перевірку діяльності позивача.

Суд розглядає справу за правилами  ст.  224 ЦПК України.

Ухвалою Нахімовського райсуду р. Севастополя від 14.05.2007 року відповідачу відмовлено в зупиненні провадження по справі.

Суд,  заслухавши пояснення позивача,  вивчивши матеріали справи,  знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено,  що 23.08. 2006 років ОСОБА_3 узяла у ОСОБА_1 у борг 7000 грн.,  що підтверджується розпискою ( а. с. 5) і відповідач зобов'язалася повернути йому гроші 23.11.2006 роки. Проте до теперішнього часу добровільно борг відповідач не повертає.

Згідно  ст.  1046 за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти,  а позичальник зобов' язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики). Догові позики вважається укладеним з моменту передання грошей (абз. 2 ч.1  ст.  1046 ЦК України).

Таким чином,  гроші позивачем передав відповідачу 23.08.2006 року,  але у строк до 23.11.2006 року гроші не повернула відповідачу.

Таким чином,  суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити.

Враховуючи викладене і керуючись статтями 1046,  1047,  1049,  1050, 1051   ГК України,   ст.   ст.  10,  11,  60,  212,  215,  224 ГПК України,  суд

ВИРІШИВ:

 Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму у розмірі 7000 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто в порядку,  передбаченому  ст.   ст.  228-232 ЦПК України.