ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

____________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.11                                                                                 Справа № 17/51/2011

За позовом:                                        Товариства з обмеженою

відповідальністю «Луганське

енергетичне об’єднання», м. Луганськ

до відповідача:                                        Товариства з обмеженою

відповідальністю "Луганськвода",

м. Луганськ;

про                                                             стягнення 1 850 359 грн. 70 коп.

Суддя                                                   Якушенко Р.Є.;

секретар судового засідання:            Скрипник М.С.;

в присутності представників

сторін:

від позивача:                                         Смоляренко О.В., начальник юридичного

відділу департаменту правової роботи по

обслуговуванню Північного регіону

Товариства, довіреність № 61

від 01.01.2011;

від відповідача:                                        ОСОБА_1, провідний юрисконсульт,

довіреність № 466 від 20.04.2011.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України дана справа розглядалась у судовому засіданні 17.05.2011 було оголошено перерву на 23.05.2011 о 10 год. 30 хвил.

Обставини справи: Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»(далі – ТОВ "ЛЕО", позивач у справі) заявлені вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ «Луганськвода», відповідача у справі) заборгованості за спожиту активну електроенергію за договором про постачання електричної енергії            № 1В від 01.08.2008 у березні - квітні 2009 року та квітні –жовтні 2010 року у сумі 1636192 грн. 25 коп., пені за прострочення платежу у сумі             85451 грн.  66 коп., 29025 грн. 81 коп. - 3 % річних, 99689 грн. 98 коп. - інфляційні нарахування.

Позивач посилаючись на норми частини 1 статті 173, 174, 193, 224, 225, 230, 231, 232 статей  Господарського кодексу України (далі –ГК України) та статті 625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем умов вказаного договору по розрахунках за спожиту електроенергію.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у справі надав відзив від 23.05.2011 № 20, в якому визнав позов повністю та подав клопотання про зменшення суми неустойки на 50 %.

При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд

                                                  В С Т А Н О В И В:

01.08.2008 між сторонами у справі був укладений договір про постачання електричної енергії  № 1В (далі –договір) (а.с.7-11).

Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник (позивач) постачає електричну енергію Споживачу (відповідачеві) для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною приєднаною потужністю 3240,0 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно додатком до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача»та «Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

За умовами договору Споживач зобов’язаний:

-  для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно 1-ого числа, згідно з Додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку «Форма «Звіт про використану електроенергію»та направляти уповноваженого представника до Постачальника для подання Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором… (пункт 2.3.3);

- оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та ПКЕЕ здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатку "Порядок розрахунків" (пункт 2.3.4).

Відповідно до пункту 7.9 договору розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються Споживачем у порядку, передбаченому додатком «Порядок розрахунків».

Пунктом 3 Додатку до договору «Порядок розрахунків»передбачено, що величина коштів, яку необхідно оплатити за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається наступним чином: обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів розрахункових засобів обліку множиться на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду (а.с.12,13).

За умовами договору остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків            протягом 10 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання (пункт 9 Додатку «Порядок розрахунків»до договору).

 У відповідності з пунктом 4.4.1 договору у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії … споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожний день прострочення. На суму нарахованої пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань Споживачу надаються окремі рахунки.

На підтвердження виконання свого обов’язку щодо постачання електричної енергії позивачем надані акти про використану електричну енергію відповідачем за березень-квітень 2009 року та за квітень-жовтень 2010 року, які підписані сторонами за позовом (а.с.25-33).   

За результатами надання обумовлених договором послуг за                        період з грудня 2010 року по лютий 2011 року позивачем відповідачеві нарочним надавалися відповідні рахунки за спожиту активну електроенергію та за перетоки реактивної електроенергії (а.с.24-29).

Відповідач в порушення умов договору своєчасно та у повному обсязі оплату не здійснював, у зв’язку з чим, за даними позивача, утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 1636192 грн. 25 коп.

На підставі умов пункту 4.4.1 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення строків оплати поставленої електроенергії у сумі 85451 грн. 66 коп. На суму нарахованої пені відповідачу надавалися окремі рахунки (а.с.43-49).

Крім того, на підставі статті 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу інфляційні нарахування у сумі 99689 грн. 98 коп. та 3% річних у сумі 29025 грн. 81  коп. На суму 3 % річних та інфляційних нарахувань, згідно пункту 4.1.1 договору, відповідачу надані окремі рахунки (а.с.50,51).

Оскільки споживачем повну оплату електроенергії не було проведено після одержання рахунків у встановлений договором строк,  позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

З метою повного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, для перевірки основного боргу, розрахунків суми пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних з урахуванням умов пункту 9 додатку "Порядок розрахунків" до договору, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 17.05.2011 було оголошено перерву на 23.05.2011 о 10 год. 30 хвил.

Після перерви сторони здійснили звірення розрахунків та склали акт звірки взаємних розрахунків від 13.05.2011, в якому заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту активну електроенергію за березень –квітень 2009 року та за квітень - жовтень 2010 року складає                      1636192 грн. 25 коп., який залучено до матеріалів справи.

Відповідач після перевірки розрахунку вимог позивача надав відзив по даній справі від 23.05.2011 № 20, визнав заборгованість з активної електроенергії у сумі 1636192 грн. 25 коп. та зазначив, що розрахунок пені,  3 % річних та інфляційних нарахувань здійснено позивачем вірно. Крім того, подав клопотання про зменшення неустойки на 50 %, що підлягає до стягнення.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими,  що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору  про постачання електричної енергії № 1В від 01.08.2008, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються, як загальні положення про договір купівлі-продажу, так і положення   глави 54 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та                              параграф 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі –ГК України).

Згідно частини 1 статті 173 ГК України господарським  визнається зобов’язання, що виникає  між суб’єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб’єкт (зобов’язана  сторона,  у  тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати  роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею   629    ЦК   України   встановлено,   що   договір  є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору постачав відповідачу електроенергію, претензій щодо постачання електроенергії у відповідача немає.

Обсяги спожитої електроенергії у березні-квітні 2009 року та квітні–жовтні 2010 року позивач підтверджує відповідними актами про використану електроенергію та рахунками.

Втім, відповідач в порушення умов пункту 7.9 договору № 1В від 01.08.2008 та пункту 3 додатку до нього не оплатив спожиту березні-квітні 2009 року та квітні–жовтні 2010 року електроенергію у строк визначений пунктом 9 Додатку до договору «Порядок розрахунків», у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість за вказаний період за активну електроенергію в сумі 1636192 грн. 25 коп., яка підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем, підлягає до стягнення з відповідача.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.   

Позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 85451 грн. 66 коп. за період прострочення розрахунку за спожиту електроенергію.

Перевіривши розрахунок заявленої суми пені, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано, на підставі пункту 4.4.1 договору та з урахуванням вимог частини 6 статті 232 ГК України, нараховано та заявлено до стягнення пеню за період прострочення оплати за спожиту електроенергію у сумі             85451 грн. 66 коп. з 22.01.2010 по 01.01.2011.

Отже, вимоги позивача про стягнення пені у заявленій сумі підлягають задоволенню.

  Відповідачем заявлено клопотання про зменшення пені на 50% з посиланням на скрутне фінансове становище підприємства та не затвердження Луганською обласною радою економічно обґрунтованих тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, а також з причин не виконання боржниками - вугільними та теплопостачаючими підприємствами зобов'язань по розрахунках за спожиту електроенергію навіть у примусовому порядку, оскільки знаходяться під правовим захистом Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

На підтвердження обставин, викладених у клопотанні відповідач подав звіти про фінансові результати за 2010 рік.

Позивач проти зменшення пені на 50% у судовому засіданні заперечував.

Оцінивши надані докази в обґрунтування клопотання суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до пункту 3 статті 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Враховуючи вказані у клопотанні обставини, скрутне фінансове становище відповідача, відсутність прибутку та наявність збитків, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 50%, що складає                          42725 грн. 83 коп.

Отже, до стягнення підлягає пеня у сумі 42725 грн. 83 коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.   

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування у сумі             99689 грн. 98 коп. за період з березня 2009 року по жовтень 2010 року та 3% річних у сумі 29025 грн. 81 коп. за період прострочення з квітня 2009 року по грудень 2010 року.

Відповідач погодився з розрахунком інфляційних нарахувань та 3 % річних.

Судом перевірено розрахунки здійснені позивачем, порушень законодавства та помилок не встановлено.

Отже, інфляційні нарахування у сумі 99689 грн. 98 коп. та 3% річних у сумі 29025 грн. 81 коп. підлягають до стягнення з відповідача.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню у загальній сумі   1807633 грн. 87 коп., з них: 1636192 грн. 25 коп. - борг за спожиту активну електроенергію, 42725 грн. 83 коп. - пеня, 99689 грн. 98 коп. - інфляційні нарахування, 29025 грн. 81 коп. - 3 % річних.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу) позивача покладаються на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача у справі.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

 1.  Позов задовольнити повністю.    

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», кв. Пролетаріату Донбасу, буд.166, м. Луганськ, 91047, ідентифікаційний код 35554719, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», кв. Гайового, буд.35А, м. Луганськ, 91021 ідентифікаційний код 31443937:

- на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання                        № 2603533499060 у філії ЛОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 304665, код 31443937  борг за активну електроенергію у сумі 1636192 грн. 25 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;

- на поточний рахунок № 2600518469 у ЛОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, код 31443937 пеню у сумі 42725 грн. 83 коп., інфляційні нарахування у сумі 99689 грн. 98 коп., 3 % річних у сумі               29025 грн. 81 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі                  18503 грн. 60 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –27.05.2011.

Суддя                                                                                Р.Є. Якушенко