ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.05.11 р.                                                                                 Справа № 7/73                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом  Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка

до відповідача Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк

про стягнення боргу  51 862,84 грн.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 –за довіреністю

від відповідача ОСОБА_2 – за довіреністю

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк про стягнення 51 862,84 грн., у тому числі заборгованість за активну електроенергію у сумі 47 223,58 грн., реактивну електроенергію у сумі 2 388,07 грн., а також суми річних у розмірі 237,76 грн., інфляційних у розмірі 784,95 грн., пені у сумі 1 228,48 грн., крім того, судові витрати.

На підтвердження таких обставин позивач надав договір на постачання електроенергії № 647В від 19.09.2003р., акти приймання-передачі енергії, рахунки за електроенергіюї, та інш.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав частково лише суму основного боргу у розмірі 49 611,65 грн.-Посилаючись на тяжкий фінансовий стан та збитковість підприємства, відповідач просить відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення 3% річних, пені, та інфляційних.

В обгрунтування таких доводів надав баланс підприємства на 01.01.2011 р., звіт про фінансові результати за 12 місяців 2010 року, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, лист-повідомлення Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку  від 21.07.2010 р. № 14710.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та заперечив проти доводів відповідача про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, а також зменшення розміру пені на 50%, про що надав відповідні заперечення, до яких додав договір № 4863/01 від 19.08.2008 р., укладений між ВАТ «Донецькобленерго» та ДП «Енергоринок», додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2004 р. № 794 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 р. № 1010), постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 09.04.2009 р. № 409, від 23.12.2008 р. № 1403, постанову Горлівського Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби про арешт коштів боржника від 03.06.2008 р., претензії Державного підприємства «Енергоринок», постанови Вищого господарського суду України від 05.11.2009 р. у справі № 15/94 та від 23.02.2010 р. у справі № 37/134-09.

Також представник позивача повідомив про зміну назви підприємства з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, у зв’язку з чим, просив суд замінити позивача у справі, про що через канцелярію суду надав клопотання №03-юр/11 від 28.04.2011р. та додав відповідні документи, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Згідно статті 5 Закону України № 514-VI від 17.09.2008 р. "Про акціонерні товариства" зміна найменування підприємства з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” не є його перетворенням.

Враховуючи, що після порушення провадження у справі найменування сторони змінилося і цю зміну зареєстровано в установленому порядку, господарський суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача шляхом зміни його найменування на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”

Розпорядженням в.о. голови господарського суду від 12.04.2011р. справу було передано на повторний автоматичний розподіл та призначено на розгляд судді Н.В. Величко.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2003р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” в особі Краматорських електричних мереж (далі - постачальник) та Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці «Костянтинівкатепломережа» (далі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 647В (а.с.8).

Відповідно до п.1 Договору, Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

За умовами п.2.1.2 постачальник зобов’язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в межах 50 кВт приєднаної потужності в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (Додаток 13 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”), а споживач згідно п.2.2.3 договору  оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та №6 „Графік зняття показів  засобів обліку електроенергії”, а також здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії (додаток до договору №10) (п.2.2.4 договору).

Пунктом 4.2.1 Договору встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 – 2.2.4. цього договору, з порушення термінів, визначених Додатком №5 „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 4.5 Додатку №5 споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Пунктом 5 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, не визначено строк оплати отриманого споживачем рахунку. Отже суд дійшов висновку, що при вирішенні цього спору слід керуватись ч.2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до п.9.4 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.20045. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.

Договір про постачання електричної енергії № 647В від 19.09.2003р. разом з протоколом розбіжностей та додатками до нього, підписаний обома сторонами.

З пояснень представників обох сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами прийому-передачі за жовтень 2010р.- січень 2011р.

Отримання відповідачем актів прийому-передачі електроенергії підтверджено підписами його представника, скріпленими печатками відповідача на кожному акті.

Крім того, у матеріалах справи наявні копії рахунків за електроенергію, що були вручені представнику відповідача під особистий розпис (а.с27-29).

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спожитої електричної енергії за спірний період, а відповідач визнає наявність цього боргу.

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.       Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюють Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. N 28 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за N 417/1442 (з наступними змінами та доповненнями). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відтак, оскільки сторони визначили умовами договору обсяг споживання електричної енергії та розмір її оплати за цей період, то відповідно до наведених приписів норм права зобов'язання у відповідача щодо оплати отриманої за актами приймання-передачі енергії існує в межах і обсягах договірних відносин.

Посилаючись на те, що відповідач свої зобов’язання по сплаті електричної енергії не виконує, своєчасно не сплачує спожиту електричну енергію, Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” звернулося до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованість за активну електроенергію за жовтень 2010р., грудень 2010р. та січень 2011р. у  сумі 47 223,58 грн, та за реактивну електроенергію за період з жовтня 2010р по січень 2011р. у сумі 2 388,07 грн.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” про стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 47 223,58 грн. та реактивну електроенергію у сумі 2 388,07 грн., підтверджені матеріалами справи, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 784,95 грн. та річні у сумі 237,76 грн.

Суд дослідив наданий позивачем розрахунок 3% річних та дійшов до висновку, що період нарахування річних позивачем визначено невірно. Оскільки строк виконання зобов*язання договором не встановлено, то згідно приписів ч.2 ст. 530 ЦК України право вимагати виконання зобов’язання щодо сплати енергії у позивача настає через 7 днів після пред’явлення боржнику вимоги. Позивач у своїх розрахунках визначив початок нарахування річних не з 8 дня після пред’явлення рахунку на сплату енергії, а через 10 банківських днів з дня пред’явлення такого рахунку. Отже суд дійшов висновку, що позивач врахував менший період для розрахунку річних, ніж передбачено законодавством. Оскільки позивач має право самостійно визначати період нарахування річних і цей період відповідає приписам законодавства, а розрахунок є арифметично вірним, то суд задовольняє вимоги у цій частині позову та стягує з відповідача 3% річних у сумі 237,76 грн.

Розглянувши розрахунок інфляційних, суд дійшов висновку, що період нарахування позивачем визначено вірно і правильність нарахування перевірено за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, тому інфляційні підлягають стягненню у повному обсязі у розмірі 784,95 грн.

Господарський суд відхиляє доводи відповідача про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки відповідачем не доведено належними доказами своїх заперечень. До того ж, суд зазначає, що інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3 % річних - платою за користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником і право стягувача нараховувати інфляційні та 3% річних законодавець не ставить у залежність від фінансового стану боржника.   

Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3– 2.2.4 цього договору, з порушення термінів, визначених Додатком №5 „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1 228,48 грн. Оскільки період нарахування пені позивачем визначено менше ніж це передбачено законодавством, а розрахунок є арифметично вірним та обґрунтованим, суд задовольняє вимоги позивача в цій частині позову та стягує з відповідача пеню у розмірі 1 228,48 .

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 50%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, надав суду баланс станом на 01.01.2011р., витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, лист-повідомлення ВДВС Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку №14710 від 21.07.2010р. про те, що загальна сума заборгованості ОКП „Донецьктеплокомуненерго” та його структурних підрозділів  складає 92022021,42 грн.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, враховуючи майнові інтереси обох сторін і те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів суду винятковість обставин, які б стали підставою для зменшення суми пені, тому клопотання відповідача відхиляється.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,  керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Замінити найменування позивача з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» м. Донецьк про стягнення 47 223,58 грн. боргу за активну електроенергію, боргу за реактивну енергію у сумі 2 388,07 грн., пені в розмірі 1 228,48 грн., 3% в розмірі 237,76 грн., інфляційних в розмірі 784,95 грн. задовольнити.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086 м. Донецьк, вул. Донецька, 38 код за ЄДРПОУ 03337119, р/р 26006980266, МФО 334668, ЗКПО 05540860 в УСБ м. Костянтинівки)  на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131127, на п/р 260323031295 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ «Ощадний банк», МФО 335106) борг за активну електроенергію у сумі 47 223,58 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086 м. Донецьк, вул. Донецька, 38 код за ЄДРПОУ 03337119, р/р 26006980266, МФО 334668, ЗКПО 05540860 в УСБ м. Костянтинівки) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131127, на п/р 26002301551830 в філії відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівна Дон. Обл., МФО 334550) борг за реактивну енергію у сумі 2 388,07 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086 м. Донецьк, вул. Донецька, 38 код за ЄДРПОУ 03337119, р/р 26006980266, МФО 334668, ЗКПО 05540860 в УСБ м. Костянтинівки) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131127, на п/р 26002301551830 в філії відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка Дон. Обл., МФО 334550) 3% річних у сумі 237,76 грн., інфляційні у розмірі 784,95 грн., пені у сумі 1 228,48 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086 м. Донецьк, вул. Донецька, 38 код за ЄДРПОУ 03337119, р/р 26006980266, МФО 334668, ЗКПО 05540860 в УСБ м. Костянтинівки) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464) – витрати на сплату державного мита у сумі 518,63 грн (або при зменшенні пені)., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 19.05.2011р.

Повний текст рішення буде підписано 24.05.2011 р.

Суддя                                                               Величко Н.В.