Судове рішення #15434820

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.05.11 р.                                                                                 Справа № 20/16                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом  Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» м. Київ

до відповідача Комунального підприємства «Тепломережа» м. Донецьк

про стягнення боргу 10 975 333, 21 коп.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю № 6/10 від 11.01.2011р.

від відповідача:ОСОБА_2 – за довіреністю№ б/н від 07.09.2010р.


в судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.04.2011 р. по 18.05.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» м. Київ звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Тепломережа» м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором про постачання природного газу №06//09-2383-БО-7 від 31.12.2009р. у сумі 10 975 333,21 грн., з яких 9 375 858,33 грн. заборгованість за поставлений газ, а також 3% річних у розмірі 269 960,71 грн., інфляційні у сумі 610 003,17 грн., пеня  у сумі 719 511 грн., крім того, судові витрати.

На підтвердження таких обставин позивач надав договір на постачання природного газу № №06//09-2383-БО-7 від 31.12.2009р., акти прийому-передачі природного газу, акти звірки розрахунків та інш.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду від 26.04.2011р. справу було передано на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого справу передано на розгляд судді Величко Н.В.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.

31 грудня 2009р. між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» м. Київ (постачальник) та Комунальним підприємством «Тепломережа» м. Донецьк (покупець) укладено договір про постачання природного газу №06//09-2383-БО-7 (а.с.13).

Відповідно до п.1 Договору, Постачальник зобов’язується передати у власність покупцю природний газ, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його в обсязі, встановленому цим договором.

За умовами п. 4.4 договору приймання-передача газу оформлюється актом прийому-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги  спожитого газу, його фактична ціна та вартість. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки покупець зобов*язується надати постачальнику для підпису два примірника акту-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.

Згідно із п.5.1 договору ціна за 1000 куб. м природного газу становить 2 020,25 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. До сплати за 1000 куб. м природного газу 2 619,19 грн. разом з ПДВ.

Згідно з п.5.2 сторони домовились, що ціна за 1000 куб м газу у відповідному періоді споживання газу та вартість його транспортування територією України встановлюється на рівні граничної ціни та тарифу, затверджених уповноваженим державним органом. Граничний рівень ціни на газ, що встановлюється НКРЕ підлягає коригуванню у наступному місяці реалізації природного газу у разі зміни середньомісячного курсу гривні до долара США установленого Національним банком України у місяці реалізації газу до офіційного курсу гривні до долару США установленого Національним банком України. Скоригована таким чином ціна є обов*язковою для сторін за цим договором і зазначається в акті приймання-передачі, згідно п.4.4 цього договору.

Оплата вартості газу проводиться грошовими коштами у такому порядку:

-          Перша оплата в розмірі 34% вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування  газу проводиться на пізніше 10 числа поточного місяця

-          Подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання- передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. (п. 6.1 договору).

Відповідно до п.7.2  Договору, за невиконання покупцем умов п.6.1 цого договору покупець зобов’язується сплатити постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п.11.1 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 30.04.2010р.

Додатковою угодою №1 до договору строк дії договору було продовжено до 30.09.2010р.

Договір про постачання природного газу №06//09-2383-БО-7 від 31.12.2009р . разом з додатками до нього, підписаний обома сторонами без розбіжностей.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві природний газ , що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами прийому-передачі за період з січня по вересень 2010р. (а.с. 23-30)

Отримання відповідачем цих актів підтверджено підписами його представника, скріпленими печатками відповідача на кожному акті.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спожитого газу за спірний період.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 7 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання. Відповідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона – продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні - покупцеві, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов’язаний оплатити повну ціну товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відтак, оскільки сторони визначили умовами договору обсяг постачання природного газу та порядок і розмір його оплати за цей період, то відповідно до наведених приписів норм права зобов'язання у відповідача щодо оплати отриманого за актами приймання-передачі природного газу існує в межах і обсягах договірних відносин.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спожитого природного газу за спірний період, а відповідач визнає наявність цього боргу.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» м. Київ до Комунального підприємства «Тепломережа» м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором про постачання природного газу №06/09-2383-БО-7 від 31.12.2009р. у сумі 9 375 858,33 грн., підтверджені матеріалами справи, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 610 003 грн. та річні у сумі 269 960,71 грн.

Судом здійснено перерахунок вищевказаних сум за допомогою програмного комплексу «Законодавство”, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що суми 3% річних та інфляційних нараховані позивачем арифметично вірно, та підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони у п.7.2 Договору встановили, що за несвоєчасну оплату спожитого газу відповідач зобов*язаний сплатити на користь ДК «Газ України» пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі  719 511грн.

Перевіривши правильність нарахування позивачем розміру пені, суд дійшов висновку, що розрахунок пені є арифметично вірним та обґрунтованим, тому підлягає стягненню в повному обсязі, а саме, в сумі  719 511грн.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» м. Київ до Комунального підприємства «Тепломережа» м. Донецьк про стягнення заборгованості за договором про постачання природного газу у сумі 10 975 333,21 грн., з яких 9 375 858,33 грн. заборгованість за поставлений газ, а також 3% річних – 269 960,71 грн., інфляційні – 610 003,17 грн., пеня – 719 511 грн. задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Тепломережа» ( 83096 м. Донецьк, вул.. Куйбишева,109 код ЄДРПОУ 05473192) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» ( 04116, м. Київ, вул.. Шолуденка.1 р/р 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк”. МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) – заборгованість за природний газ у сумі 9 375 858,33 грн., пеню у розмірі 719 511 грн., інфляційних у сумі 610 003,17 грн.,3%річних у сумі 269 960,71 грн.,  витрати на сплату державного мита у сумі     25 500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.


Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 18.05.2011р.

Повний текст рішення підписано 23.05.2011р.


          

Суддя                                                               Величко Н.В.           

                                                                       

                                                                      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація