КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2011 № 59/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1 (дов. б/н від 12.08.2010 р.)
від відповідача - ОСОБА_2 (дов. б/н від 05.08.2010 р.)
третя особа - не з’явилась
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Скорпіо”
на рішення Господарського суду міста Києва
від 18.03.2011 р.
у справі №59/14 (суддя Картавцева Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Скорпіо”
до Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача: ОСОБА_3
про визнання договору поруки припиненим
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Скорпіо” (далі за текстом – ТОВ “Скорпіо”, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк” (ПАТ „Ерсте Банк”, відповідач) про визнання Договору поруки №014/0398/95/03933 від 30.05.2008 р. припиненим з 20.11.2009 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2011 р. залучено до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2011 р. у справі №59/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Скорпіо” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2011 р. у справі №59/14, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ „Скорпіо” задовольнити повністю.
Підставою для скасування рішення суду апелянт зазначив неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційна скарга мотивована тим, що на думку позивача, місцевим господарським судом, при винесенні рішення не взято до уваги, що ТОВ „Скорпіо”, який є поручителем за кредитним договором, не надавалось попередньої згоди на укладення Додаткової угоди №4 до Кредитного договору, що тягне за собою застосування правових наслідків, встановлених ст. 559 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Зубець Л.П., суддів: Лосєва А.М., Мартюк А.І.) від 19.04.2011 р. у справі №59/14 було прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Скорпіо” на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2011 р. у справі №59/14 до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.05.2011 р.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 р. №01-23/3/1 змінено склад колегії суддів.
В судове засідання апеляційної інстанції 18.05.2011 р. третя особа не з’явилась.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі третьої особи.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 18.05.2011 р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2011 р. у справі №59/14, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 18.05.2011 р. представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2011 р. у справі №59/14 – без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством „Ерсте Банк”, як кредитором, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Ерсте Банк”, та ОСОБА_3, як позичальником, було укладено Кредитний договір з фізичною особою №014/0398/95/03933 (далі за текстом - Кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор, на положеннях та умовах цього Договору, відкриває позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію у сумі 900000,00 (дев'ятсот тисяч) дол. США, зі строком користування кредитними коштами (кредитом) до "09" серпня 2014 року (включно), із сплатою 13,5 (тринадцять цілих п'ять десятих) відсотків річних (п.1.1 Кредитного договору).
Відповідно до підп. 1, п. 5.2 Кредитного договору погашення отриманого кредиту згідно з графіком платежів, наведеним в додатку №1 до цього та остаточне погашення до 09 серпня 2014р. на рахунок, зазначений в п.4.1 договору.
На виконання зобов'язань, передбачених Кредитним договором, 30.05.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством „Ерсте Банк”, як кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю „Скорпіо”, як поручителем, та ОСОБА_3, як позичальником, було укладено Договір поруки №014/0398/95/03933 (далі за текстом – Договір поруки).
Виходячи зі змісту п.1.2 Договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань, що випливають з укладеного між кредитором та позичальником Кредитного договору № 014/0398/95/03933 від 10.08.2007 року та всіх додаткових угод, що були укладені до нього, в тому числі, але не виключно, зобов'язань щодо повернення у встановлений Кредитним договором строк суми кредиту, сплати в порядку та строки, визначені Кредитним договором, процентів за користування кредитом та/або комісій, можливої неустойки (пені, штрафів), а також зобов'язань щодо відшкодування позичальником витрат кредитора, пов'язаних з пред'явленням вимог і отриманням виконання за Кредитним договором, та збитків кредитора, завданих порушенням позичальником своїх обов'язків за Кредитним договором.
На виконання Кредитного договору, між відповідачем та третьою особою було укладено ряд додаткових угод, зокрема, Додаткова угода № 1 до Кредитного договору від 28.09.2007 року; Додаткова угода № 2 до Кредитного договору від 24.02.2008 року; Додаткова угода № 3 до Кредитного договору від 30.05.2008 року і Додаткова угода № 4 до Кредитного договору від 20.11.2009 р.
Відповідно до умов додаткової угоди №3 до Кредитного договору від 30.05.2008 р., було внесено ряд змін до умов Кредитного договору, зокрема:
- Пунктом 1 Додаткової угоди № 3 внесено зміни у п. 1.1 Кредитного договору, відповідно до якого кредитор відкриває позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію в сумі 1 720 000,00 (один мільйон сімсот двадцять тисяч) доларів США зі строком користування кредитними коштами до 09 серпня 2014 року (включно), зі сплатою 13,5 (тринадцять цілих п'ять десятих) відсотків річних.
Відповідно до умов додаткової угод №4 до Кредитного договору від 20.11.2009 р., було внесено такі зміни:
- Відповідно до п. 1 фактична заборгованість за кредитом (1 720 000,00 доларів США станом на дату підписання даної Додаткової Угоди) збільшується на суму прострочених платежів за відсотками (на 118 501 доларів США 74 центи станом на дату підписання даної Додаткової угоди) та становить 1 838 501,74 (один мільйон вісімсот тридцять вісім тисяч п'ятсот один) долар США 74 центи. Таке збільшення проводиться шляхом приєднання суми прострочених платежів за відсотками до заборгованості за кредитом та не супроводжується видачею кредитних коштів Позичальнику.
- Згідно п. 2 Додаткової Угоди № 4 змінено режим кредитної лінії з відновлювальної на разовий кредит.
- У п. 4 цієї Угоди визначено, що кінцевий строк користування кредитними коштами до 23 грудня 2010 р. включно.
20.11.2009 р. між ПАТ „Ерсте Банк”, ОСОБА_3 та ТОВ „Скорпіо” було укладено Додаткову угоду №1 до Договору поруки №014/0398/95/03933 від 30.05.2008 р.
Відповідно до цієї угоди, вносились зміни в положення Договору поруки, зокрема, пункт 2.1. викладено в новій редакції:
Зміст забезпеченого зобов'язання, його розмір, строк та порядок виконання:
2.1.1. повернення кредиту в сумі 1 838 501,74 (один мільйон вісімсот тридцять вісім тисяч п'ятсот один долар США сімдесят чотири центи) доларів США, з наступним порядком погашення:
- до 31.12.2009 р. - 550 000,00 доларів США;
- до 23.12.2010 р.- 1 288 501,74 доларів США.
2.1.2. сплата процентів за користування кредитом у розмірі 13,5 процентів до “20” листопада 2009 року, а починаючи з “20” листопада 2009 року до “23” грудня 2010 року – у розмірі 12,5 процентів річних та/або комісій в строки та в порядку, що визначені Кредитним договором;
2.1.3. відшкодування витрат кредитора, пов'язаних з пред'явленням вимог і отриманням виконання за Кредитним договором, за збитків кредитора, завданих порушенням позичальником своїх обов'язків за Кредитним договором.”
Також, доповнено Договір поруки пунктом 2.2 в наступній редакції:
"Поручитель засвідчує та гарантує, що він ознайомився з усіма умовами Кредитного договору, а також зі змістом Додаткової угоди №1 до Кредитного договору від 28.09.2007 року, Додаткової угоди №2 до Кредитного договору від 24.02.2008 року, Додаткової угоди №3 до Кредитного договору від 30.05.2008 року і Додаткової угоди №4 до Кредитного договору від 20.11.2009 р. і не має жодних заперечень та непорозумінь до змісту вказаних документів та обсягу обов'язків поручителя."
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що відповідач та третя особа без попередньої письмової згоди на те позивача уклали додаткову угоду №4, чим збільшили відповідальність третьої особи перед відповідачем за Кредитним договором №014/0398/95/03933 від 10.08.2007 р., у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, Договір поруки №014/0398/95/03933 від 30.05.2008р. є припиненим з моменту збільшення зобов'язання, тобто з 20.11.2009 р.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
В позовній заяві позивач посилається на п.3.3.1. Договору поруки, відповідно до якого, Кредитор зобов'язаний до припинення цього договору не змінювати умов кредитного договору без попередньої письмової згоди поручителя, якщо внаслідок цього збільшується обсяг його відповідальності.
Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання припиняється повністю або частково на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Проте, як вірно встановлено місцевим господарським судом, на момент підписання Додаткової угоди №1 від 20.11.2009 р. до Договору поруки №014/0398/95/03933 від 30.05.2008 р., позивач був ознайомлений з усіма умовами Кредитного договору, а також зі змістом Додаткової угоди №1 до Кредитного договору від 28.09.2007 року, Додаткової угоди №2 до Кредитного договору від 24.02.2008 року, Додаткової угоди №3 до Кредитного договору від 30.05.2008 року і Додаткової угоди №4 до Кредитного договору від 20.11.2009 р. та не мав жодних заперечень та непорозумінь до змісту вказаних документів та обсягу обов'язків поручителя.
За таких обставин, колегія суддів вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Скорпіо” про визнання Договору поруки №014/0398/95/03933 від 30.05.2008 р. припиненим з 20.11.2009 року необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.
Враховуючи викладені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2011 р. у справі №59/14 прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення необхідно залишити без змін.
У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Скорпіо” на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2011 року у справі №59/14 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2011 року у справі №59/14 залишити без змін.
Матеріали справи №37/568 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.
Головуючий суддя
Судді
26.05.11 (відправлено)