КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.05.2011 № 03-12/1688
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
від позивача - не з’явився
від відповідача - ОСОБА_1 (дов. б/н від 14.12.2010 р.)
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Черкаській області
на рішення Господарського суду Черкаської області
від 22.03.2011 р.
у справі №03-12/1688 (суддя Єфіменко В.В.)
за позовом Державної екологічної інспекції у Черкаській області
до Хацьківської сільської ради
про стягнення 15253,22 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державна екологічна інспекція у Черкаській області (далі за текстом – позивач) звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Хацьківської сільської ради (далі за текстом – відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної відповідачем державі внаслідок самовільного водокористування на землях водного фонду за період 2008-2009 р.р. та з 01.01.2010 р. по 15.03.2010 р., у розмірі 15253,22 грн. без спеціального дозволу.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.11.2010 року у справі №12/1688 позов задоволено частково; стягнуто з Хацьківської сільської ради на користь бюджету із зарахуванням на р/р Хацьківської сільської ради 1837,09 грн. відшкодування збитків, заподіяних самовільним водокористуванням; в доход державного бюджету України державне мито в сумі 102 грн., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2010 р. у справі №12/1688 рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2010 року у справі №12/1688 залишено без змін.
Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанції у даній справі скасовано постановою Вищого господарського суду України від 17 лютого 2011 р. посилаючись на те, що здійснюючи розрахунок суми збитків із застосуванням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації”, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 № 290, судами не з’ясовано режим земельної ділянки, на якій розташовані свердловини відповідача. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.03.2011 р. у справі №03-12/1688 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто 1837 грн. 09 коп. відшкодування збитків на користь бюджету із зарахуванням на розрахунковий рахунок Хацьківської сільської ради, заподіяних самовільним водокористуванням з Хацьківської сільської ради №33118331700495, ОКПО 22809110, отримувач УДК в Черкаському районі, банк отримувача ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код платежу 24062100; стягнуто з Хацьківської сільської ради в доход Державного бюджету України 102 грн. держмита, стягнуто з Хацьківської сільської ради в доход Державного бюджету України 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині позовних вимог на суму 13416,13 грн. відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Державна екологічна інспекція у Черкаській області звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2011 року у справі №03-12/1688 скасувати в частині відмови у стягненні 13416,13 грн. та прийняти нове рішення.
Підставою для скасування рішення суду апелянт зазначив неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального права. При цьому, апеляційна скарга мотивована тим, що на думку позивача, для нарахування збитків, заподіяних самовільним водокористуванням за період 2008 р. та з 01.01.2009 р. по 31.08.2009 р. необхідно застосовувати Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затверджену наказом Державного комітету України по водному господарству 29.12.2001 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 січня 2002 р. за №44/6332, а за період з 01.09.2009 р. по 15.03.2010 р. – Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджену наказом Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 р. №389, зареєстрованого Міністерством юстиції України 14.08.2009 р. №767/16783.
28.04.2011 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Державної екологічної інспекції у Черкаській області надійшло клопотання №1493/03 від 21.04.2011 р., в якому остання просить розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача.
В судове засідання апеляційної інстанції 16.05.2011 р. представник позивача не з’явився. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, з урахуванням клопотання Державної екологічної інспекції у Черкаській області №1493/03 від 21.04.2011 р., колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача 16.05.2011 р. заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2011 року у справі №03-12/1688 – без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2010 р. Державною екологічною інспекцією в Черкаській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Хацьківської сільської ради, якою встановлено, що водопостачання відповідача в с. Хацьки Черкаського району Черкаської області здійснюється з трьох свердловин, обладнаних глибинними насосами, дозвіл на спеціальне водокористування відсутній, журнали первинної облікової документації типових форм не ведуться, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 93, 98, 110 Водного кодексу, ст.ст. 16, 19, 21, 56 Кодексу України про надра. Фактів забруднення водних об’єктів, забруднення поверхневих та підземних вод не виявлено. За наслідками перевірки складено акт від 15.03.2010 року, протокол про адміністративне правопорушення №002114 від 15.03.2010 року стосовно сільського голови Брижатого П.Я.
Постановою Державної екологічної інспекції в Черкаській області від 16.03.2010 року №001753 Брижатий П.Я. визнаний винним в тому, що будучи відповідальною посадовою особою Хацьківської сільської ради, здійснював самовільне користування надрами і водокористування, тобто правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.ст. 44, 48 Водного кодексу України, ст.ст. 16, 19, 21, 56 Кодексу України про надра та на підставі ст.ст. 47, 48, 60 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу.
З розрахунку, здійсненого позивачем, вбачається, що збитки за 2008 рік та з 01.01.2009 по 31.08.2009 рік за самовільне водокористування розраховані за формулою (12) (Зс.в. = V * Тар * 5) “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації”, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 року №290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 року за №44/6332 (далі за текстом – Методика-1). При самовільному водокористуванні з 01.09.2009 по 15.03.2010 року, збитки розраховані за формулою (23) (Зсам. = 100 * W * Тар) “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства по охорону та раціональне використання водних ресурсів”(далі за текстом – Методика-2), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за №767/16783. Загальний розмір збитків становить 15253 грн. 22 коп.
Згідно з довідками Хацьківської сільської ради, останнім за 2008, 2009 рік, січень-березень 2010 року використано підземної води з трьох свердловин в кількості 2456 м3.
Виходячи зі змісту повідомлення першого заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області від 15.04.2010 р. №1797/03 дозвіл на спеціальне водокористування у відповідача відсутній. Цей факт відповідачем не оспорюється.
З’ясовуючи питання режиму земельної ділянки, на якій розташовані свердловини, колегією судді встановлено наступне.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 348757 і № 348760, довідки Хацьківської сільради від 21.03.2011 № 85/01-16 та схем на землекористування дві свердловини (№ 2 і № 3) знаходяться в адміністративних межах Хацьківської сільради на землях житлової та громадської забудови і розміщені на території закріпленій за Будинком культури (свердловина № 2) та на території закріпленій за ДНЗ “Берізка” (свердловина № 3).
Доказів того, що вищеназвані свердловини та водогосподарські споруди знаходяться на землях водного фонду позивачем не надано.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що свердловини та водогосподарські споруди Хацьківської сільської ради, за користування якими без дозволу пред’явлено позов, не знаходяться на землях водного фонду.
З’ясовуючи питання про те, хто є власником трьох свердловин та під’єднаних до них водогосподарських споруд, судом першої інстанції встановлено, що у Хацьківської сільради взагалі відсутні документи, що підтверджують його право власності на ці свердловини; свердловини № 1, № 2, № 3 знаходяться лише на балансі Хацьківської сільської ради. Проте, перебування майна (в тому числі свердловин та водогосподарських споруд) на балансі відповідача не є доказом того, що саме відповідач є власником цього майна.
Господарським судом Черкаської області встановлено, що на день розгляду справи відповідач по суті має право власності лише на свердловину №1, оскільки остання зроблена на замовлення відповідача.
Згідно зі ст.ст. 1 ч. 1 абз. 4, 44 ч. 1 п. 9, 48 ч. 1, 49 ч. 1, 110 ч. 1, 2 п. 6 Водного Кодексу України використання води – це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб; спеціальне водокористування це, в тому числі, і використання води, яке здійснюється на підставі дозволу; водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу, видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача; спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів; порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Відповідно до ст. 68 ч. 4 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 111 Водного Кодексу України, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Відповідно до п.1.2 Методики-1 остання встановлює єдиний порядок розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства.
Методикою визначаються розрахунки розміру збитків, заподіяних унаслідок: забруднення та засмічення поверхневих вод; самовільного водокористування; переуступки права водокористування; забору води з порушенням планів водокористування; безгосподарського використання води; порушення правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об'єктів і скидається до них; самовільного захоплення водних об'єктів; порушення режимів роботи водогосподарських споруд і пристроїв; руйнування русел річок, струмків та водотоків; пошкодження водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв; порушення режиму господарської діяльності на землях водного фонду; порушення водоохоронного режиму на водозборах; самовільне проведення гідротехнічних робіт (п.4.1 Методики-1).
Згідно з розділом 6 Методики-1, розрахунок розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні здійснюється за формулою (1) - Зс.в.= V х Тар х 5.
Відповідно до п.1.2 Методики-2 остання встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до: забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів; та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.
Відповідно до п. 9.1 розділу ІХ Методики-2, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, здійснюється за формулою (23) - Зсам.= 100 * W * Тар.
Згідно зі ст.ст. 11, 1166 ч. 1 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки; підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особи, відшкодовується нею в повному обсязі.
За загальними правилами відшкодування шкоди, визначеними у ст. 1192 ЦК України, особа, яка завдала шкоди майну, може відшкодувати її способом відшкодування в натурі або відшкодуванням завданих збитків.
Матеріалами справи підтверджується факт вчинення відповідачем порушення водного законодавства, а саме: правопорушення, яке полягає в самовільному водокористуванні (використання вод без спеціального на те дозволу) без забруднення водних об’єктів, забруднення поверхневих та підземних вод.
Суд апеляційної інстанції погоджується з розрахунком збитків, зробленим місцевим господарським судом, нарахованих за порушення відповідачем водного законодавства за період з 2008 по 15.03.2010 року включно саме на підставі затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 року №290 “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації” та вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача 1837,09 грн. збитків.
Твердження позивача, викладені в апеляційній скарзі щодо безпідставного перерахунку місцевим господарським судом розміру збитків, заподіяних відповідачем внаслідок самовільного використання води за період з 01.09.2009 року по 15.03.2010 року, розрахунок яких було здійснено позивачем на підставі Методики-2, саме відповідно до Методики-1, колегією суддів не приймається, оскільки, Методика-2 застосовується у випадку визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до забруднення водних об'єктів і поверхневих та підземних вод. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було здійснено самовільне водокористування (використання вод без спеціального на те дозволу) без забруднення водних об’єктів, забруднення поверхневих та підземних вод.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.
Враховуючи викладені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2011 р. у справі №03-12/1688 прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення необхідно залишити без змін.
У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Черкаській області залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 22.03.2011 р. у справі №03-12/1688 – без змін.
Матеріали справи №03-12/1688 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.
Головуючий суддя
Судді
19.05.11 (відправлено)