КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2011 № 37/560
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1. (дов. №509/10 від 09.11.2010 р.)
від відповідача - не з’явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Державного підприємства „АГРОСПЕЦСЕРВІС”
на рішення Господарського суду міста Києва
від 20.12.2010 р.
у справі №37/560 (суддя Гавриловська І.О.)
за позовом Приватного підприємства „ТОРГПРОДСЕРВІС”
до Державного підприємства „АГРОСПЕЦСЕРВІС”
про стягнення 31986,38 грн.
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство “ТОРГПРОДСЕРВІС” (далі за текстом – ПП “ТОРГПРОДСЕРВІС”, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства „АГРОСПЕЦСЕРВІС” (ДП „АГРОСПЕЦСЕРВІС”, відповідач) про стягнення 31986,38 грн. заборгованості та стягнення судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за Договором поставки від 01.08.2008 р., укладеного між ПП “ТОРГПРОДСЕРВІС” та ДП „АГРОСПЕЦСЕРВІС”, внаслідок чого і виникла заборгованість.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2010 р. у справі №37/560 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства „АГРОСПЕЦСЕРВІС” на користь Приватного підприємства „ТОРГПРОДСЕРВІС” 31986,38 грн. боргу, 319,86 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Державне підприємство „АГРОСПЕЦСЕРВІС” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2010 року у справі №37/560.
Підставою для скасування рішення суду апелянт зазначив неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційна скарга мотивована тим, що на думку відповідача, Приватним підприємством „ТОРГПРОДСЕРВІС” не надано доказів на підтвердження отримання відповідачем товару, оскільки на видаткових накладних не вказані прізвища осіб, що його отримали, дані накладні не засвідчені підписом уповноваженої особи відповідача, не надані довіреності або інші докази того, що товар був одержаний відповідачем. Також апелянт посилається на те, що в наданих позивачем видаткових накладних не зазначено на підставі якого договору здійснюється поставка, а тому ці видаткові накладні не мають ніякого відношення до договору від 01.08.2008 р. Крім того, апелянт посилається на те, що справу розглянуто місцевим господарським судом за відсутністю представника відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Зубець Л.П., суддів: Новікова М.М., Мартюк А.І.) від 17.03.2011 р. у справі №37/568 було прийнято апеляційну скаргу Державного підприємства „АГРОСПЕЦСЕРВІС” на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2010 р. у справі №37/560 до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 13.04.2011 р.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2011 р. №01-23/3/3 змінено склад колегії суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Зубець Л.П., суддів: Борисенко І.В., Мартюк А.І.) від 13.04.2011 р. у справі №37/560 відкладено розгляд апеляційної скарги до 16.05.2011 р., зобов’язано сторін надати додаткові докази.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2011 р. №01-23/3/4 змінено склад колегії суддів.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 16.05.2011 р. відповідач підтримав апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2010 р. у справі №37/560, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 16.05.2011 р. представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2010 р. у справі №37/560 – без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 16.05.2011 р., відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву на 18.05.2011 р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2011 р. у справі №37/560 клопотання Державного підприємства „АГРОСПЕЦСЕРВІС” про продовження строку розгляду справи задоволено; продовжено строк розгляду апеляційної скарги Державного підприємства „АГРОСПЕЦСЕРВІС” у справі №37/560 на п’ятнадцять днів.
В судове засідання апеляційної інстанції 18.05.2011 р. представник відповідача не з’явився.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.08.2008 р. між Приватним підприємством “ТОРГПРОДСЕРВІС”, як постачальником, та Державним підприємством “АГРОСПЕЦСЕРВІС”, як покупцем, був укладений договір поставки (далі за текстом – Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язався поставити товар: продукти харчування, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар згідно накладних.
Пунктом 1.2. Договору встановлено, що постачальник передає у власність покупця товар, зазначений в асортименті, кількість за цінами, які зазначені у накладній. Накладна повинна містити найменування товару, одиницю виміру, ціну за одиницю товару.
Відповідно до пункту 5.5. Договору зобов’язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними в повному обсязі з моменту передачі товару у власність покупця.
У пункті 2.2. договору сторони погодили, що покупець зобов’язаний здійснити повний розрахунок за поставлений товар протягом п’яти банківських днів з моменту поставки шляхом перерахування коштів на банківський рахунок покупця.
На виконання умов Договору Приватне підприємство “ТОРГПРОДСЕРВІС” поставило Державному підприємству “АГРОСПЕЦСЕРВІС” товар на суму 31 986,38 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних: видаткова накладна № ТПС-03990 від 19.02.2010 р. на суму 3 956,70 грн.; видаткова накладна № ТПС-05088 від 24.02.2010 р. на суму 1 879,80 грн.; видаткова накладна № ТПС-05824 від 03.03.2010 р. на суму 1 132,80 грн.; видаткова накладна № ТПС-06608 від 10.03.2010 р. на суму 2 650,72 грн.; видаткова накладна № ТПС-06941 від 12.03.2010 р. на суму 2 960,60 грн.; видаткова накладна № ТПС-07081 від 15.03.2010 р. на суму 618,68 грн.; видаткова накладна № ТПС-07512 від 18.03.2010 р. на суму 4 020,76 грн.; видаткова накладна № ТПС-07984 від 24.03.2010 р. на суму 5 604,80 грн.; видаткова накладна № ТПС-08595 від 29.03.2010 р. на суму 632,32 грн.; видаткова накладна № ТПС-09232 від 06.04.2010 р. на суму 2 263,42грн.; видаткова накладна № ТПС-10592 від 19.04.2010 р. на суму 4 677,51 грн.; видаткова накладна № ТПС-11483 від 26.04.2010 р. на суму 5 236,82 грн.
Відповідач прийняв вищезазначені партії товару, що підтверджується видатковими накладними, які скріплені печатками відповідача.
Відповідач свої зобов’язання щодо сплати вартості отриманого товару не виконав, у зв’язку з чим основний борг відповідача перед позивачем на момент подачі позову до суду складає 31986,38 грн.
10.08.2010 р. позивач звернувся до відповідача з претензією №1 про з вимогою оплати поставленого товару. Дана вимога залишена відповідачем без належного реагування.
До вказаної претензії позивачем було надіслано акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2010 р. між ПП “ТОРГПРОДСЕРВІС” та ДП “АГРОСПЕЦСЕРВІС”, відповідно до якого за даними позивача заборгованість на користь ПП “ТОРГПРОДСЕРВІС” складає 21323,27 грн., за даними відповідача заборгованість на користь ПП „“ТОРГПРОДСЕРВІС” складає 19808,63 грн. Даний акт підписаний представниками сторін та скріплено печатками сторін.
В досудовому порядку відповідачем погашення заборгованості не здійснено. Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Виходячи зі змісту статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідні положення встановлені також в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.
В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, тоді як відповідач у визначений договором строк не здійснив оплату товару.
Твердження відповідача про те, що видаткові накладні не підтверджують отримання відповідачем товару спростовуються наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2010 р. між ПП “ТОРГПРОДСЕРВІС” та ДП “АГРОСПЕЦСЕРВІС”, відповідно до якого відповідачем визнано заборгованість на користь ПП „“ТОРГПРОДСЕРВІС” у розмірі 19808,63 грн. за отриманий товар за видатковими накладними № 293 від 12.01.2010 р.; №834 від 18.01.2010 р.; №910 від 19.01.2010 р.; №1303 від 21.01.2010 р.; №1332 від 22.01.2010 р.; №1556 від 28.01.2010 р.; №2075 від 02.02.2010 р.; №2759 від 08.02.2010 р.; №3019 від 10.02.2010 р.; №3498 від 15.02.2010 р.; №3990 від 19.02.2010 р.; №5088 від 24.02.2010 р.; №5493 від 26.02.2010 р.; №5824 від 03.03.2010 р. ; №6608 від 10.03.2010 р.; №1417 від 11.03.2010 р.; №1412 від 11.3 2010 р., №6941 від 12.03.2010 р.; №7081 від 15.03.2010 р.; №1471від 15.03.2010 р.; № 7512 від 18.03.2010 р.; №7984 від 24.03.2010 р.; №8595 від 29.03.2010 р.
Таким чином, колегія суддів вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки від 01.08.2008 р. в розмірі 31986,38 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі щодо порушення судом процесуального права, слід зазначити наступне.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 р. у справі №37/560 порушено провадження та прийнято позовну заяву Приватного підприємства „ТОРГПРОДСЕРВІС”, розгляд справи призначено на 08.12.2010 р., зобов’язано сторін надати додаткові докази.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 15.11.2010 р. була направлена сторонам в той же день, отримана відповідачем 25.11.2010 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа.
В судове засідання 08.12.2010 р. представник відповідача не з’явився, причини неявки суду не повідомив, вимог суду, викладених в ухвалі суду не виконав, поважних причин такого невиконання суду не навів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2010 р. у справі №37/560 розгляд справи відкладено до 20.12.2010 р., повторно зобов’язано відповідача надати додаткові докази.
Ухвала суду від 08.12.2010 р. була направлена сторонам в той же день, отримана відповідачем 15.12.2010 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа.
20.12.2010 р. представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимог суду, викладених в ухвалі суду не виконав, поважних причин такого невиконання суду не навів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідач був повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи, однак останній не скористався своїм процесуальним правом, в судові засідання місцевого господарського суду 08.12.0210 р., 20.12.2010 р. не направив свого представника, доказів на спростування вимог позовної заяви не надав.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.
Враховуючи викладені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2010 р. у справі №37/560 прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення необхідно залишити без змін.
У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства „АГРОСПЕЦСЕРВІС” на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2010 року у справі №37/560 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2010 року у справі №37/560 залишити без змін.
Матеріали справи №37/560 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.
Головуючий суддя
Судді
26.05.11 (відправлено)