ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №2-1187/07

5 червня 2007 року Придніпровський районний суд м.  Черкаси в складі: Головуючого - судді: Бондаренко С. І. При секретарі: Кияниченко Л.С.  Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2,  ОСОБА_3про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та переведення прав та обов'язків покупця ,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в Придніпровський районний суд м.  Черкаси з позовом до ОСОБА_2,  ОСОБА_3про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та переведення прав та обов'язків покупця ,  мотивуючи свої вимоги тим ,  що 4 серпня 2005 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу відповідно до якого відповідач продала ,  а позивач купила 1\2 частину АДРЕСА_1після чого вказане домоволодіння стало спільною частковою власністю позивача та відповідача ОСОБА_3 З березня 2006 року відповідач ОСОБА_3 продала решту належну їй 1\2 частину АДРЕСА_1відповідачу ОСОБА_2. Позивач вважає що договір купівлі-продажу від 3 березня 2006 року є недійсним з тих підстав ,  що ціна зазначена в договорі 10000 гривень не відповідає дійсній ціні за якою було продано частину будинку,  фактично ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_3 30000 гривень ,  що потягло в свою чергу порушення права позивача на першочергове право придбання частини майна що знаходиться у спів власності ,  позивачу ж відповідач ОСОБА_3 повідомила що буде продавати частину будинку за 200000 гривень , крім того відповідач ОСОБА_3 не надіслала письмового повідомлення позивачу як вимагає ч.2  ст. 362 ЦК України ,  а тому позивач просить визнати частково недійсним договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_3і ОСОБА_2посвідчений нотаріусом 3.03.2006 року в частині продажу 1\2частини домоволодіння за 10000 гривень,  перевести права і обов'язки покупця ОСОБА_2по договору купівлі-продажу 1\2 частини АДРЕСА_1на позивача ОСОБА_1. Позивачу передати відповідачу ОСОБА_2 30000 гривень.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала,  в частині третього пункту своїх вимог уточнила просила стягти з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 30000 гривень ,  а будучи допитана в якості свідка пояснила ,  що їй відповідач ОСОБА_3 пропонувала придбати частку в спільній частковій власності АДРЕСА_1але за ціною набагато більшою за 10000 гривень ,  при цьому постійно змінюючи в сторону збільшення дану суму називались суми 40000-50000 гривень ,  письмового повідомлення про намір продати свою частку з вказівкою на ціну та інші умови договору взагалі відповідач позивачу не надсилала ,  а про продаж частини спільної часткової власності позивач дізналась 3 березня 2006 року під час підписання заяви у нотаріуса.

Представник позивача за дорученням ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав ,  а будучи допитаним в якості свідка пояснив ,  що при ньому неодноразово відповідач ОСОБА_3 проводила бесіди з покупцями її частини будинку ,  при цьому називалась ціна 40000-50000 доларів США.

Відповідачі будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ,  в судове засідання не з'явились ,  про причини неявки суд не повідомили ,  з заявами про розгляд справи у їх відсутність не звернулись ,  а тому суд ,  ухвалив про заочний розгляд справи.

 Вислухавши доводи та пояснення осіб які беруть участь у справі ,  дослідивши письмові матеріали справи ,  суд ,  приходить до висновку ,  що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до копії довідки ЧООБТІ від 22 травня 2006 року будинок розміщений за адресою АДРЕСА_1зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2частка 1\2 на підставі договору купівлі-продажу від 3.03.2006 року та ОСОБА_1частка 1\2 на підставі договору купівлі-продажу від 4.08.2005 року.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 3 березня 2006 року ОСОБА_3 продала ,  а ОСОБА_2 купив 1\2 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1за ціною 10000 гривень ,  що підтверджує те ,  що на 3.03.2006 року АДРЕСА_1перебував і спільній частковій власності позивача та відповідача ОСОБА_3

Частинами 1, 2  ст. 319 ЦК України встановлено ,  що власник володіє,  користується,  розпоряджається своїм майном на власний розсуд , власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії,  які не суперечать закону.

З даних вимог закону слідує ,  що власнику належить право в визначенні яким чином розпорядитись майном платно чи безоплатно відчужувати ,  а при платному відчуженні майна саме власнику належить право визначати його вартість і дане право Законом не обмежено ,  оскільки у випадку обмеження такого права було б обмежено право розпорядження і як наслідок обмеження права власності.

Крім того згідно ч.1  ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

В договорі купівлі-продажу від 3.03.2006 року ,  позивач не є стороною договору ,  а тому не може визначати ціну.

Частиною першою  ст. .638 ЦК України встановлено ,  що договір є укладеним,  якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору,  умови,  що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду,  а також усі ті умови,  щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з оспорюваного договору купівлі-продажу від 3.03.2006 року сторони виконали повністю вимоги вказаної статті ,  а саме в нотаріальній формі визначили предмет договору ,  1\2 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за адресою АДРЕСА_1,  та домовились про ціну ,  10000 гривень.

Таким чином підстави для визнання частково недійсним спірного договору відсутні і доказів того ,  що ціна вказана в договорі не відповідає фактично сплаченій,  суду надано не було.

Частиною 2  ст. 362 ЦК України встановлено ,  що продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку,  вказавши ціну та інші умови,  на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця,  а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення,  продавець має право продати свою частку іншій особі.

Доказів виконання даних вимог закону відповідачами надано суду не було . Про порушення права позивача на першочергове придбання частки у праві спільної часткової власності,  свідчать покази допитаної в якості свідка позивача та її представника.

Частиною 4  ст. 362 ЦК України встановлено ,  що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму,  яку за договором повинен сплатити покупець.

 За клопотанням представника позивача ,  судом був накладений арешт на рахунок позивача,  в сумі 30000 гривень.

Враховуючи вище викладене ,  керуючись  ст. . ст.  10, 60, 212, 213, 215, 223, 226 ЦПК України ,  на підставі  ст.  ст. 319, 362, 632, 638, 655 ЦК України ,  суд,  -

ВИРІШИВ:

 Позовні вимоги ОСОБА_1до ОСОБА_2,  ОСОБА_3про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та переведення прав та обов'язків покупця задовольнити частково.

Перевести права і обов'язки покупця ОСОБА_2по договору купівлі-продажу від 3.03.2006 року 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1,  посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 на бланку ВСЕ 630453 зареєстрованого №786 в реєстрі нотаріальних дій,  на ОСОБА_1.

Стягти з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2сплачену ним по договору купівлі-продажу від 3.03.2006 року 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1, ціну в сумі 10000 гривень. Стягти солідарно з ОСОБА_2,  ОСОБА_3на користь ОСОБА_1судові витрати в сумі 130 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії .

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .