Справа №   2-118/2011  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 січня 2011 року Деражнянський районний  суд Хмельницької області

                в складі:          головуючого –судді                  Коваля Ф.І.     

                                    при секретарі                                  Ясінській М.О.

                               з участю прокурора                Колодій Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Деражня  справу  за позовом Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої рибним запасам держави,

встановив:

Хмельницький міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої рибним запасам держави.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 10 квітня 2010 року о 6 год. відповідачі, не маючи дозволу на промисел, у струмку, котрий є природною водоймою, розташованою в урочищі „Водокачка” на території Вовковинецької селищної ради, здійснювали вилов риби із застосуванням забороненого знаряддя лову - підсака, виготовленого із сітки, чим грубо порушили правила рибальства. При цьому, вони виловили 730 особин карася, 9 особин щуки, 9 особин коропа і по одній особині лина, плотви та окуня, заподіявши шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 4452,30 грн., котру не відшкодували, а тому прокурор просить стягнути вказану суму коштів з відповідачів на користь Вовковинецької селищної ради.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги.

Представник Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.  

Представник Вовковинецької селищної ради, яка є третьою особою, що не заявляє самостійних вимог, в судове засідання не з’явився, подавши до суду заяву, у якій просить суд розгляд справи провести за його відсутності. Зі змісту заяви вбачається, що третя особа позов підтримує.

Відповідачі позов визнали частково, пояснивши, що вони дійсно здійснили вилов риби без відповідного на те дозволу, однак вважають, що розмір відшкодування є завищеним і просять його зменшити, прийнявши до уваги їхній незадовільний матеріальний стан.

Вислухавши доводи сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Наведені позивачем обставини в обґрунтування позову підтверджуються актом, розрахунком заподіяної шкоди, а також постановами судді Деражнянського районного суду про накладення на відповідачів штрафів за ст. 85 ч. 4 КУпАП у розмірі по 340 грн. кожному без конфіскації знаряддя вчинення правопорушення та незаконно добутої риби.

Судом встановлено, що 10 квітня 2010 року о 6 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не маючи дозволу на промисел, у струмку, котрий є природною водоймою, розташованою в урочищі „Водокачка” на території Вовковинецької селищної ради, здійснювали вилов риби із застосуванням забороненого знаряддя лову - підсака, виготовленого із сітки, чим грубо порушили правила рибальства. При цьому, вони виловили 730 особин карася, 9 особин щуки, 9 особин коропа і по одній особині лина, плотви та окуня, заподіявши шкоду навколишньому природному середовищу у розмірі 4452,30 грн., яка обчислена відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 32 від 19 січня 1998 року “Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу”.

Відповідно до ст. 63 Закону України „Про тваринний світ” громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Згідно із ст. 69 Закону України “Про навколишнє природне середовище” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1190 Цивільного кодексу України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування шкоди, судом враховується незадовільний матеріальний стан відповідачів, зокрема те, що ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи та пенсіонером, а ОСОБА_2 не працює і будь-яких інших доходів не має.

Згідно із ст. 1193 Цивільного кодексу України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає вірним визначити розмір відшкодування шкоди  відповідачами - 1000 грн. солідарно.

Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд,

вирішив:

позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Вовковинецької селищної ради Деражнянського району Хмельницької області 1000 грн. шкоди, завданої рибним запасам держави.

Стягнення вказаних коштів проводити: одержувач коштів - УДК в Деражнянському районі, розрахунковий рахунок 33111331700129, код класифікації бюджету 24062100, МФО 815013, код 23565213.

Стягнути солідарно з  ОСОБА_1 і ОСОБА_2 судовий збір в доход держави в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи у розмірі 120 грн. (одержувач платежу – УДК у Деражнянському районі, Деражнянський район, 22050000, ОКРО одержувача коштів 23565213, р/р31219259700127, Банк ГУДКУ у Хмельницькій області, МФО  815013; призначення платежу - „інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Деражнянським районним судом Хмельницької області”).

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Деражнянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення –протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

                           Суддя                                                 Коваль Ф.І.