Справа №2-60/2007

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

11 квітня 2007 р.                                                                                                                м.  Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуючої судді                                                                                               Смєлік С. Г.

при секретарі                                                                                                     Панютіній І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Макіївці цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Союз Донбасу" до ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  третя особа - закрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "АСКА"",  про відшкодування майнової шкоди,

 

ВСТАНОВИВ:

 

У жовтні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний Союз Донбасу" (далі -ТОВ "Аграрний Союз Донбасу") звернулося з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,  мотивуючи вимоги тим,  що при дорожньо-транспортній пригоді,  що сталася з вини відповідача,  належний підприємству автомобіль отримав технічні пошкодження.

При розгляді справи суд залучив до участі в якості третьої особи на боці позивача закрите акціонерне товариство "Українська страхова компанія "АСКА"" (далі - ЗАТ УСК "АСКА"),  яке не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

У судовому засіданні представник позивача - Постернак І.М. ,  що діє за дорученням юридичної особи,  підтримав заявлені вимоги,  на обґрунтування яких послався на обставини,  викладені у позовній заяві та зазначив,  що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,  яка сталася з вини відповідача ОСОБА_1,  належний позивачу автомобіль "Volkswagen Sharan",  реєстраційний НОМЕР_1,  був пошкоджений. Вартість відновлюваного ремонту автомобіля за висновком автотоварознавчого дослідження спеціаліста становить 26002, 72 грн. Оскільки автомобіль на день ДТП був застрахований,  то страховою компанією "АСКА" було виплачено 13076, 42 грн. страхового відшкодування. Сума -12926, 30 грн. залишилася невідшкодованою і повинна бути сплачена особою,  яка завдала шкоди. Посилаючись на зазначені обставини,  представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 12926, 30 грн. на користь ТОВ "Аграрний Союз Донбасу" та понесені витрати у зв'язку зі зверненням до суду.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав та пояснив,  що 24 січня 2006 року він знаходився у трудових відносинах з ТОВ "Партнер" і виконував роботу водія таксі служби "0-62" у м.  Донецьку на автомобілі марки "Daewoo Lanos",  який належав ОСОБА_2. При виїзді з другорядної дороги,  через ожеледицю його "занесло" на головну - вул.  Стратонавтів України. Коли його автомобіль вже стояв,  на нього наїхав автомобіль "Volkswagen Sharan",  який рухався по головній дорозі. За таких обставин сталося ДТП і транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Вважає,  що завдану шкоду володільцю автомобіля "Volkswagen Sharan" повинна відшкодувати страхова компанія "АСКА",  оскільки ним до ДТП був укладений договір цивільно-правової відповідальності.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,  що діє на підставі доручення,  позов не визнав та пояснив,  що автомобіль "Daewoo Lanos",  реєстраційний НОМЕР_2,  на праві власності належить ОСОБА_2. 2 листопада 2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір оренди даного автомобіля строком на один місяць з правом сторін його подовження на строк до 30 місяців. За користування автомобілем ОСОБА_1 щомісяця сплачував

 

оренду. Після ДТП ОСОБА_1 повернув автомобіль пошкодженим,  хоча повинен був його відремонтувати.

Представник третьої особи - закритого акціонерного товариства "УАСК АСКА" Стріцина О.В. пояснила,  що 9 серпня 2005 року між ЗАТ "УАСК АСКА" з ТОВ "Аграрний Союз Донбасу" був укладений договір № 1861379 страхування транспортного засобу "Volkswagen Sharan",  загальна страхована сума якого склала 53000 грн. Оскільки даний автомобіль був пошкоджений в ДНІ,  яке сталося 24 січня 2006 року,  страховою компанією на підставі висновку автотоварознавчої експертизи,  яка проводилась страховиком,  страхувальнику - ТОВ "Аграрний Союз Донбасу" було виплачено страхове відшкодування у розмірі 13076, 42 грн. за вирахуванням передбаченої договором - франшизи -0, 5% від страхової суми,  що становить 266, 55 грн. Експертом страховика була встановлена вартість відновлюваного ремонту автомобіля,  що склала 26002, 72 грн.,  але страховиком при встановлені завданого матеріального збитку приймається до уваги рік випуску автомобіля,  ступінь його зношення. У даному випадку розмір прямого збитку позивачу склав 13432, 97 грн. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку,  якого зазнав страхувальник,  тому доводи ОСОБА_1 по обов'язковість виплати позивачу страховиком у повному обсязі страхового відшкодування за укладеним ним договором обов'язкового страхування не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення сторін,  їх представників,  допитавши свідків,  вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог ( ст.  11 ЦПК України),  суд встановив наступне.

З пояснень інспектора інформаційного забезпечення і адміністративної практики МРЕВ № 1 м.  Донецька Ревенського О.М.  вбачається,  що 24 січня 2006 року він,  виконуючи обов'язки інспектора дізнання ВДАІ Ленінського районного відділу міліції м.  Донецька,  у зв'язку з ДТП,  що сталося на перехресті вулиць Рослого та Стратонавтів України,  виїхав на місце пригоди. При огляді місця в присутності учасників ДТП: водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_4,  понятих та інспектора ДАЇ Паніна В.В. ним був складений протокол і схема ДТП. ОСОБА_1 в присутності понятих пояснив,  що не зміг загальмувати через ожеледицю і його автомобіль з другорядної дороги "винесло" на головну. Він прийшов до висновку,  що у ДТП винний водій ОСОБА_1,  тому що перед виїздом на головну дорогу знаходяться знаки пріоритету,  яких водій зобов'язаний був дотримуватися. Учасники ДТП підписали схему,  претензій щодо протоколу огляду місця пригоди та складеної схеми не мали.

В суді ним була накреслена схема ДТП,  на якій зазначені транспортні засоби сторін після зіткнення,  розташування знаків на перехресті. ОСОБА_1 погодився зі схемою і за згодою сторін вона була долучена до матеріалів справи.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив,  що не мав зауважень до складеної на місці події - 24 січня 2006 року схеми,  підписав її у присутності понятих і додав,  що з урахуванням ожеледиці,  що була на перехресті,  повинен був обрати більш небезпечну швидкість,  тому вважає себе винним частково у ДТП.

Як убачається з інформації управління Державтоінспекції від 18 грудня 2006 року № 2339,  дорожньо-транспортна пригода,  що сталася 24 січня 2006 року на перехресті вулиць Рослого та Стратонавтів України за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_4,  була зареєстрована у книзі обліку подій УДАЇ ДДУ УМВС України під номером 428.

Факт вищезазначеного ДТП стверджений довідкою Ленінського районного відділу міліції м.  Донецька від 25 січня 2006 року № 416,  з якої вбачається,  що ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.16.11 Правил дорожнього руху.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив,  що працював водієм у ТОВ "Аграрний союз Донбасу",  виконував роботу на автомобілі марки "Volkswagen Sharan". 24 січня 2006 року о 18 годині рухався по вул.  Стратонавтів України у м.  Донецку,  яка є головною. Несподівано з другорядної дороги зліва на нього на великій швидкості виїхав автомобіль марки "Daewoo Lanos" і сталося зіткнення,  при якому обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. Вважає,  що у ДТП винний водій ОСОБА_1,  який керував автомобілем "Daewoo Lanos" тому,  що перед його виїздом з другорядної дороги на головну стоїть знак "Стоп" і він повинен був зупинитися і переконатися,  що при виїзді не створить перешкод для інших учасників руху. Схема дорожньо-транспортної пригоди була складена правильно,  підписана її учасниками та свідками,  заперечень чи зауважень ОСОБА_1 не заявляв.

Відповідно п. 16.11 Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306) на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного

 

засобу,  що рухається по другорядній дорозі,  повинен дати дорогу транспортним засобам,  які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі,  незалежно від напрямку їх подальшого руху.

У зв'язку з тим,  що матеріали про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 були загублені під час їх пересилання з Кіровського районного суду м.  Донецька до м.  Макіївки,  до адміністративної відповідальності він не притягувався.

Сторони не заявили клопотань про призначення та проведення автотехнічної експертизи.

З приведених вище пояснень осіб,  які були очевидцями дорожньо-транспортної пригоди,  та осіб,  які приймали участь у огляді місця події,  відомостей органів внутрішніх справ,  судом встановлено,  що 24 січня 2006 року у 18 годин водій ОСОБА_1,  керуючи автомобілем "Daewoo Lanos",  реєстраційний НОМЕР_2,  рухаючись по вул.  Рослого у м.  Донецьку на порушення вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху на перехресті нерівнозначних доріг не звільнив дорогу транспортному засобу,  який наближався до перехрестя,  в результаті чого вчинив зіткнення з автомобілем "Volkswagen Sharan",  реєстраційний НОМЕР_1,  яким керував водій ОСОБА_4

На підставі вищенаведеного,  вина ОСОБА_1 у заподіяні шкоди позивачу під час дорожньо-транспортної пригоди,  яка мала місце 24 січня 2006 року о 18 годині на перехресті вулиць Рослого та Стратонавтів України у м.  Донецьку,  вважається доказаною. Його дії визнаються судом неправомірними,  між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок.

У відповідності з ч. 2  ст.  1187 ЦК України шкода,  завдана джерелом підвищеної небезпеки,  відшкодовується особою,  яка на відповідній правовій підставі (право власності,  інше майнове право,  договір підряду,  оренди тощо) володіє транспортним засобом,  механізмом,  іншим об'єктом,  використання,  зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Зазначене положення передбачене у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 (зі змінами) "Про практику розгляду судами цивільних прав за позовами про відшкодування шкоди",  де вказано,  що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин,  що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності,  повного господарського відання,  оперативного управління або з інших підстав (договору оренди,  довіреності тощо).

Як убачається з матеріалів справи,  власником автомобілю "Daewoo Lanos" є ОСОБА_2,  яка відповідно договору оренди від 2 листопада 2005 року № 230 сжс надала даний автомобіль для використання ОСОБА_1,  що ним не заперечувалось.

За таких підстав,  суд вважає,  що під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 керував автомобілем на правових підставах.

Відповідач не довів і не надав суду переконливих доказів,  що на час дорожньо-транспортної пригоди перебував з ОСОБА_2 або ТОВ "Партнер" у трудових відносинах. За таких обставин обов'язок по відшкодуванню завданої позивачу шкоди покладається на ОСОБА_1

Згідно договору від 9 серпня 2005 року № 1861379 між ЗАТ "УАСК АСКА" і ТОВ "Аграрний Союз Донбасу" був укладений договір страхування наземного транспорту - автомобілю "Volkswagen Sharan",  реєстраційний НОМЕР_1,  на випадок завдання шкоди дорожньо-транспортною пригодою і підпалу.

Дорожньо-транспортна пригода,  що сталася 24 січня 2006 року,  в якій був пошкоджений автомобіль "Volkswagen Sharan",  була визнана страховиком страховою подією.

25 січня 2006 року ТОВ "Аграрний Союз Донбасу" звернулося до ЗАТ "УАСК АСКА" с заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку з даною подією.

Розмір шкоди,  завданої ушкодженням транспортного засобу був визначений у звіті про оцінку від 9 лютого 2006 року № 25/2 спеціалістом Баглюк А.В. відповідно до умов договору страхування,  в якому,  зокрема в п.4.2.1,  зазначено,  що у калькуляції збитку враховуються тільки ті витрати,  що викликані страховим випадком.  При цьому заміна пошкоджених частин і деталей транспортного засобу приймається в розрахунок за умови,  що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені до стану,  придатного до подальшого використання або витрати на такий ремонт перевищують витрати з їх заміни на нові. При заміні пошкоджених деталей чи обладнання на відповідні нові враховується експлуатаційний знос таких частин,  деталей і устаткування відповідно до Методики товарознавчої експертизи й оцінки дорожній транспортних засобів,  затвердженої Міністерством юстиції України і діючої на дату настання події.

За висновками спеціаліста вартість відновлюваного ремонту автомобілю складає 26002, ^2 грн.,  розмір прямого збитку - 13342, 97 грн.

 

У статті 9 Закону України від 7 березня 2006 року № 85/96-ВР "Про страхування" (з відповідними змінами) зазначено,  що франшиза - частина збитків,  що не відшкодовується страховиком згідно із договором страхування.

Платіжним дорученням № 2056 від 20 лютого 2006 року страховиком - ЗАТ "УАСК АСКА" на рахунок ТОВ "Аграрний Союз Донбасу" було перераховано (за вирахуванням,  передбаченої договором франшизи,  яка склала 0, 5% від страхової суми,  а саме 266, 55 грн.) 13076, 42 грн. страхового відшкодування.

Таким чином,  частина невідшкодованої шкоди,  завданої у ДТП діями ОСОБА_1 позивачеві,  склала 12926, 30 грн.

Відповідно до вимог статті 1194 ЦК України,  особа,  яка застрахувала свою цивільну відповідальність,  у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідач ОСОБА_1,  заперечуючи проти стягнення з нього зазначеної суми,  посилався на укладений ним договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і зазначив,  що ця сума повинна бути сплачена страховиком.

З поліса № ВА /4423511,  наданого відповідачем,  вбачається,  що 2 листопада 2005 року на термін до 1 лютого 2006 року ОСОБА_1 та ЗАТ "УАСК АСКА" був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з лімітом відповідальності за шкоду,  завдану життю і здоров'ю потерпілого 51000 грн.,  за шкоду,  завдану майну потерпілого - 25000 грн.

Наданий поліс укладено відповідно до приписів Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (з відповідними змінами).

Як зазначено у  ст.  2 цього Закону,  відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України,  Цивільним Кодексом України,  Законом України "Про страхування",  цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами,  прийнятими відповідно до них.

У статті 9 Закону України "Про страхування" зазначено,  що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку,  якого зазнав страхувальник.

З огляду на вищевказане,  доводи відповідача про обов'язок відшкодування шкоди за укладеним ним договором цивільно-правової відповідальності страховиком - ЗАТ УАСК "АСКА" позивачу не приймаються до уваги,  оскільки страхове відшкодування у розмірі прямого збитку вже виплачене.

Як зазначено у ч. 2  ст.  1192 ЦК України,  розмір збитків,  що підлягають відшкодуванню потерпілому,  визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт,  необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі,  оцінивши надані в силу положень  ст.  60 ЦПК України докази в їх сукупності,  суд визнає,  що частина завданої позивачу при дорожньо-транспортній пригоді шкоди у сумі 12926, 30 грн. залишилась невідшкодованою і підлягає стягненню з винної особи -ОСОБА_1

Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України стороні,  на користь якої ухвалено рішення,  суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при подачі позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 129, 26 грн. і витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.,  що підтверджено платіжними дорученнями,  які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного,  керуючись статтями 11,  60,  76,  88,  169,  214,  215,  224-228 Цивільного процесуального кодексу України,  статтями 1187,  1192,  1194 Цивільного кодексу України,  статтею 9 Закону України "Про страхування",  суд

 

ВИРІШИВ:

 

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Союз Донбасу" задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Союз Донбасу" (розрахунковий рахунок № 26008301750328 в МУ ГДЕ

 

України в Донецькій області,  ЄДРПОУ 25324896,  МФО 334635) на відшкодування матеріальної шкоди 12926, 30 грн. та судові витрати у розмірі 159, 26 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м.  Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м.  Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження.