Справа №22-ц-1388/ 2006 р. Головуюча 1 інстанції ГубановаВ.М.
Категорія 33 Доповідач апеляційного суду ДовжукТ.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Лисенка П.П.,
суддів: ДаниловоїО.О., ДовжукТ.С,
при секретарі судового засідання Гачко Ю.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника Братської РДА Кошкодана В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 09 червня 2006 року за позовом
ОСОБА_1
до
Братської селищної ради (далі-селищна рада),
Братської районної державної адміністрації (далі - Братська РДА),
про визнання права на спадщину за законом на земельну частку (пай),
ВСТАНОВИЛА:
25 травня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до селищної ради і Братської РДА про визнання права на спадщину за законом на земельну частку (пай).
Позивач вказував, що з січня 1958 року по січень 1992 року його батько - ОСОБА_2 був членом колгоспу ім. Ленина. 01 листопада 1997 року батько помер. Згідно Указу Президента України від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» батько до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), безпідставно не включили, тобто незаконно позбавили права власності на землю. Він -позивач, як спадкоємець першої черги, не отримав земельну частку (пай), так як керівництво колгоспу ім. Леніна ввело його в оману, а тому строк для звернення до суду ним пропущено з поважних причин.
Посилаючись на вказане, позивач просив поновити строк на звернення до суду з даним позовом та задовольнити його.
Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 09 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення його позову. На думку апелянта, рішення суду є незаконним та постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судці, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно з'ясував обставини справи, дав належну правову оцінку доказам, які були представлені сторонами, і дійшов правильного висновку про те, що право позивача не порушено, оскільки на момент передачі землі колективу співвласників батько позивача в КСП «Урожай» не працював і не був членом зазначеного колективного підприємства, а тому право на земельну частку (пай) у нього не виникло. В зв'язку з чим суд обгрунтовано відмовив в задоволенні позову.
Відповідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі - Указ) право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.
Як вбачається з матеріалів справи, батько позивача працював в колгоспі ім. Леніна з 1958 року по 1992 рік. (а.с. 6). За поданням правління цього колгоспу вийшов на пенсію за віком і залишався членом колгоспу ім. Леніна, який 30 вересня 1992 року був реорганізований в КСП «Урожай» і в члени якого батько позивача не вступив.
Таким чином, висновок суду про відсутність права у позивача на земельну частку (пай) на підставі того, що його батько на час розпаювання земель не був членом КСП «Урожай», повністю відповідає зазначеному Указу та матеріалам справи.
Крім того, згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до іншої особи. Тобто спадщиною є сукупність цих прав та обов'язків.
Але, як вбачається з матеріалів справи, батько позивача не набув права власності на спірну земельну частку (пай), а тому вона не може бути у числі спадкового майна, на яке має право позивач як спадкоємець за законом.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи та є наслідком помилкового тлумачення закону.
Враховуючи викладене, колегія судів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303,308,313,315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Братського районного суду Миколаївської області від 09 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.