Справа № 22ц-532/ 07 Головуючий в інстанції Селезньова Т.В.
Категория 44
Доповідач Гаврнлюк В.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2007 року судова палата в цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: Гаврилюка В.К.
суддів : Запорожця М.П., Тріфанова О.М.
секретаря: Божкової Н.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 20 листопада 2006
року
за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_2, МКП «Жилсервіс», третя особа Луганська міська рада про
визнання недійсним договору оренди, усунення перешкод у користуванні,
відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2005 року позивач звернувся із зазначеним позовом до суду про визнання недійсним договору оренди, усунення перешкод у користуванні, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на правові підстави своїх вимог.
Рішенням суду першої інстанції в позові про визнання недійсним договору оренди нежилого приміщення між ПП ОСОБА_2. і МКП «Жилсервіс» відмовлено за безпідставністю позовних вимог. В позові про відшкодування моральної шкоди відмовлено за безпідставністю позовних вимог. Позов про усунення перешкод задоволено частково: зобов'язаний Приватний підприємець ОСОБА_2. перенести вивіску, влаштовану ним перед входом до орендованого ним нежилого приміщення в під'їзді АДРЕСА_1 під вікном квартири АДРЕСА_1 в сторону від вікна або прикріпити її безпосередньо до зовнішньої стіни будинку і своєчасно прибрати сміття з даного навісу - вивіски, в іншій частині позовних вимог відмовлено за їх безпідставністю.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги, оскільки судом порушені вимоги процесуального закону, висновки суду не відповідають матеріалам справи, суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи.
В своїх запереченнях на апеляційну скаргу відповідач та третя особа просять рішення суду першої інстанції залишити без зміни оскільки суд у повному обсязі перевірив доводи сторін та надані докази.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у справі, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на підставі договору купівлі - продажу від 10:04.1995 року позивачеві ОСОБА_1
З матеріалів справи вбачається, що на першому поверсі в під'їзді, під кухнею квартири позивача, розташоване вбудоване приміщення, що має окремий вхід на іншу від вхідних дверей до під'їзду сторону. Дане приміщення протягом останніх двох років зайняте відповідачем ПЛ ОСОБА_2.; в ньому влаштовано пункт прийому до ремонту взуття і ремонту одягу; над вхідними дверима ОСОБА_2. влаштовано навіс - вивіску про ремонт взуття. Даний навіс знаходиться нижче під кухонним вікном квартири позивача.
З відповіді Артемівського РВ, постанови про відмову о порушення кримінальної справи від 31.12.2004 року, вбачається, що позивач звертався в про охоронні органи з даного питання; факт порушення спокою ОСОБА_2в майстерні з ремонту одягу і взуття і скоєння ним злочину, стосовно зайняття приміщення, не підтвердився; ОСОБА_3, що мешкає в сусідній до спірного нежилого приміщення квартирі, опитаний працівниками міліції при перевірці заяви ОСОБА_1, підтвердив відсутність шуму і перешкод з боку ОСОБА_2 і його майстерні; перевіркою встановлено, що графік роботи майстерні з 8 - 18 години, у майстерні використовується дві побутові швейні машинки, які фактично не мають шуму.
13.07.2005 року на адресу ОСОБА_2 МКП «Жилсервіс» направляв попередження про необхідність звільнити вказане приміщення, оскільки договору оренди не вкладалось і приміщення фактично зайнято ним самовільно. З акту перевірки приміщення комісією «Жилсервісу» від 21.07.2005 року відсутні будь -які дані про наявність у згаданому приміщенні виробничого обладнання, технічних пристроїв.
З технічної документації на даний жилий будинок вбачається, що за планом забудови міста і пїюєкту даного будинку спіпне ппимітпення вказано як ппохідний
коридор загального користування. Разом з тим, як встановлено, наведеного вище рішення виконкому, в дійсності спірне приміщення є вбудованим нежилим приміщенням, що має окремий вихід на сторону, протилежну загальному входу в під'їзд, що дане приміщення відокремлене від площадки першого поверху стіною, і що дана стіна не була зведена ОСОБА_2, а існувала до зайняття ним приміщенням. Дані про конкретне призначення даного приміщення як коляс очної - на що посилається позивач - відсутні.
Згідно Рішення Виконкому Міськради від 02.09.2005 року дане нежиле приміщення знаходиться у комунальній власності територіальної громади, не є об'єктом права спільної власності, в користування нікому не надане, перебувало на балансі у «Жилсервісу»; «Жилсервіс» звернувся з клопотанням про передання приміщення на баланс Управління комунального майна Міськради, як такого, що не використовується для забезпечення експлуатації житлового будинку та побутового обслуговування його мешканців і яке ОСОБА_2 просить надати йому в оренду; що проведення поліпшень згідно висновку управління архітектури та містобудування відповідає діючим стандартам, нормам і правилам; виконкомом вирішено в місячний термін провести передачу вбудованого нежилого приміщення площею 15,45 кв.м з балансу «Жилсервісу» на баланс Управління комунального майна, і після виконання даної вимоги ( передання з балансу на баланс) передати приміщення в оренду на 11 місяців ОСОБА_2.
З договору оренди від 20.09.2006 року і акту прийому - передачі вбачається, що 20.09.2006 року між Виконавчим комітетом Луганської міськради в особі начальника Управління комунальним майном і підприємством ОСОБА_2. укладено договір оренди спірного нежилого вбудованого приміщення площею 14,3 кв.м, строком на 11 місяців.
З договору найму нежилого приміщення від 01.10.2005 року, акту передачі приміщення, розрахунку експлуатаційних витрат вбачається, що між ОСОБА_2. і «Жилсервісом» було укладено договір найму приміщення строком на 1 рік; предметом даного договору найму є інше приміщення, розташоване на кв. АДРЕСА_2.
Оскільки в дійсності договору оренди на спірне нежиле приміщення між відповідачами ПЛ ОСОБА_2. і МКП «Жилсервіс» не укладалась взагалі, в даному випадку відсутній предмет спору у позовних вимогах про визнання вказаного договору оренди недійсним. Позивачем не доведено підстави для задоволення позову в даній частині. У відповідності до вимог цивільного законодавства, що регулює дані правовідносини, недійсним може бути визнаний укладений право чин (договір); крім того такий право чин може бути визнаний недійсним лише на підставах, конкретно вказаних у законі. Тому суд, дійшов1 висновку, що позовні вимоги в даній частині необгрунтовані і підстав для його задоволення нема.
Договір оренди, укладений між Виконкомом і ОСОБА_2 та відповідне рішення виконкому, позивачем в межах даної цивільної справи не оспорені. На даний час відповідач займає спірне приміщення на законних підставах.
Суд дав належну оцінку вказаним обставинам і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Зважаючи на викладене, доводи апелянта про порушення процесуального закону та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 20 листопада 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_2, МКП «Жилсервіс», третя особа Луганська міська рада про визнання недійсним договору оренди, усунення перешкод у користуванні, відшкодування моральної шкоди залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного суду України.