Придніпровський районний суд м.Черкас
Справа № 2а-2916/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2011 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого - судді Драник Н.П.
При секретарі Коверник М.В.
Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі про визнання дій відповідача протиправними, нарахування і виплату щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни"
Встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни". На підставі своїх вимог спирається на те, що , відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року , є дитиною війни і згідно ст. 6 даного Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Управлінням Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси йому відмовлено у нарахуванні та виплаті соціальної допомоги, а тому дії останнього суперечать положенням Конституції України та законам України і таким чином, порушені його права. Саме відповідач повинен здійснити нарахування та виплату такої допомоги. Визначена Законом 30% надбавка до пенсії йому виплачувалась лише частково. Законами України «Про Держаний бюджет на 2007 рік «, «Про Державний бюджет на 2008 рік», «Про Державний бюджет на 2009 рік»дія ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була обмежена.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року положення що призупиняли дію статті 6 Закону, були визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) та втратили чинність з дня їх ухвалення. Таким чином, відповідач повинен був здійснювати виплату належної позивачу допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2006-2008 роки. Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії "Дітям війни" встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені, або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших, або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Розмір підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Невиплата пенсії у збільшеному розмірі на 30 % передбаченим ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є такою, що суперечить Конституції України та Законам України. Просить визнати відмову відповідача щодо невиплати йому соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною. Зобов"язати відповідача провести нарахування та виплатити недоплачену державну соціальну надбавку відповідно до ст.. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" за період з 2008 року по день винесення судом рішення та нараховувати 30% щомісячної державної соціальної допомоги в подальшому. В заяві просить поновити строк звернення до суду.
Від позивача та відповідача надійшли письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності. Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України, суд розглядає справу за відсутності позивача та відповідача за наявності матеріалів у справі, якщо від сторін надійшли письмові заяви про слухання справи у їх відсутності.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року є дитиною війни. Згідно статті 6 Закону України з 01.01.2006 року позивачеві повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія норм закону, які передбачали вищевказані виплати була призупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст.ст. 29,36 ,ч.2 ст. 56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, п.7, 9, 12,13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст.71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано такими, що не відповідають Конституції ( є неконституційними) положення п.12 ст. 71, ст. 111 Закону України, якими встановлено, що на 2007 рік зупинено дію положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Пуктом 41 розділу 2 Закону України " ПроДержавний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України ст.. 6 Закону України " про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції , - встановлено, що дітям війни, на яких поширюється дія Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни ( 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність). Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зазначене положення закону визнане таким, що не відповідає Конституції.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня їх ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ч.2 ст.3 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом і не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
З огляду на вищенаведене та виходячи із загальних засад приорітетності законів України над урядовими нормативно-правовими актами, при вирішенні даного спору необхідно застосовувати саме ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Тому позов в частині визнання відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси щодо нарахування позивачеві щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною та зобов"язання відповідача здійснити нарахування та виплату даної щомісячної соціальної допомоги підлягає до часткового задоволення, тобто з терміну з якого відповідач повинен нараховувати дану соціальну допомогу слід обраховувати з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року , з дня вступу в силу рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року.
Згідно ч. 1 ст.100 КАС України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду,
Ухвалою судді від 12.03.2011 року адміністративний позов в частині визнання відмови протиправною та стягнення соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно відповідно до ст..6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни за період з 01.01.2008 року по 08 вересня 2010 року залишений без розгляду у відповідності до ст. 100 КАС України.
Оскільки позивач подав позов до суду 09.03.2011 року, а строк звернення до адміністративного суду згідно з ст. 99 КАС України обчислюється в шість місяців, то позов підлягає до задоволення частково, з 09 вересня 2010 року по день винесення судом рішення включно за виключенням 10% мінімальної пенсії за віком, виплаченої позивачеві за вищевказаний період.
Підстав щодо поновлення строку звернення позивача із адміністративним позовом, суд не вбачає, оскільки позивачем не доведено поважності причин по строках звернення до суду.
Щодо позовних вимог в частині зобов"язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування та виплату пенсії у розмірах, передбачених Законом України " Про соціальний захист дітей війни", то звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів на захист яких звертається особа, у зв"язку з чим визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним та необґрунтованим. З огляду на вищезазначене, позовні вимоги позивача про зобов"язання відповідача в подальшому ( в майбутньому) здійснювати нарахування та виплату пенсії не обґрунтовані, так як права позивача на майбутнє відповідачем не порушені, а тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.21, ст. 152 Конституції України, Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік, Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік, Законом України "про соціальний захист дітей війни", рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007рік, та від 22.05.2008 рік, ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 12,17, 19,41, 99, 100, ч.4 ст.122, 159- 162 КАС України, суд, -
Постановив:
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 вересня 2010 року , протиправними.
Зобов"язати Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м.Черкаси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 09 вересня 2010 року по 11 квітня 2011 року включно за виключенням 10% мінімальної пенсії за віком виплачених за цей період .
В решті частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разу виготовлення постанови в повному об»ємі у відповідності до ст.. 160 КАС України, протягом 10 днів з дня її виготовленні в повному об»ємі.
Головуючий: