Судове рішення #154296
Справа № 22ц-1415\2006 р

Справа № 22ц-1415\2006 р.               Головуючий у 1 інстанції Циганок В.Г.

Категорія      30                                   Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

6 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого                                              Славгородської Н.П.,

судців:                                                         Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л.,

при секретарі судового засідання             Гапєєвій Т.В.,

за участю:

позивача                                                     ОСОБА_1,

відповідача                                                   ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за   апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 5 квітня 2006 року

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення

та зустрічним позовом ОСОБА_2 до   ОСОБА_1 про визнання договору купівлі - продажу дійсним,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення з будинку АДРЕСА_1.

Позивач зазначав, що він як власник будинку, у вересні 1997 року домовився з ОСОБА_2 про продаж будинку за суму еквівалентну 4000 доларів США на весні 1998 року, коли ОСОБА_2 знайде гроші. Після цього відповідач передав йому 3600 грн. завдатку, з його згоди вселився з дружиною в будинок та сплачував по 50 грн. за проживання в ньому.

Однак, в обумовлений час відповідач грошей не знайшов, внаслідок чого він відмовився укладати договір купівлі - продажу будинку. Незважаючи на те, що запропонував відповідачам виселиться з будинку, вони цього не зробили.

Посилаючись на викладене, позивач просив виселити відповідача разом з дружиною з його будинку.

В січні 2006 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов про визнання дійсним договору купівлі - продажу спірного будинку укладеного між ним та позивачем за 7473 грн. Він вказував, що дійсно домовився про купівлю будинку за вказану суму, передав в якості завдатку позивачу суму еквівалентну 1000 доларів США, після чого вселився в будинок, проживає в ньому та ще сплатив позивачу частками суму еквівалентну 2900 доларів США. Однак незважаючи на це, ОСОБА_1 відмовляється від оформлення правочину та отримання залишкової суми за будинок.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 5 квітня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_2 задоволений. Визнано дійсним договір купівлі - продажу спірного будинку укладеного сторонами 3 вересня 1997 року. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 9879 грн. 20 коп. - залишок вартості будинку.

 

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким, задовольнити його позов, а у задоволенні зустрічного позову відмовити. На думку апелянта, висновки суду суперечать обставинам справи та вимогам матеріального права.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, місцевий суд виходив з того, що сторони уклали договір купівлі -продажу, за яким позивач передав відповідачу спірний будинок, а останній сплатив частку його вартості. Оскільки позивач ухиляється від отримання залишкової суми за договором та від його нотаріального оформлення, суд визнав договір купівлі - продажу дійсним, задовольнивши позов ОСОБА_2 та відмовив в задоволенні позову ОСОБА_1 про виселення із спірного будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Однак, з висновками суду погодитися не можна.

На підставі ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР (що діяла на час виникнення спірних правовідносин), можна визнати дійсною угоду, що потребує нотаріального оформлення, коли сторони досягли згоди за всіма її істотними умовами і одна зі сторін повністю або частково виконала її, а друга ухиляється від нотаріального оформлення останньої за відсутністю передбачених законодавством перешкод для цього.

Також, виходячи зі змісту вимог ЦК УРСР, що регулюють спірне питання, на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР можна визнати дійсною лише угоду, що за законом підлягала нотаріальному посвідченню, а сторони уклали її без додержання такої форми.

З пояснень сторін, вбачається, що у вересні 1997 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовилися укласти договір купівлі - продажу будинку АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1. Договір повинен був укладеним, після того, як у покупця знайдуться для цього гроші. До того, позивач дозволив відповідачу та його дружині проживати в будинку та отримав від нього 1000 доларів США в якості гарантії в майбутньому укласти правочин.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін та розпискою про отримання ОСОБА_1 від ОСОБА_2 1000 умовних одиниць завдатку (а.с. 11).

Оскільки в обумовлений законом термін відповідач не знайшов всієї суми грошей, за яку позивач бажав продати будинок, останній відмовився укладати договір купівлі -продажу свого майна.

Таким чином, викладені обставини свідчать про те, що сторони не досягли суттєвих умов договору купівлі - продажу та взагалі його не уклали, в тому числі у простій письмовій формі.

За такого підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі - продажу будинку немає, а позов ОСОБА_1 навпаки є обґрунтованим. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно скасувати та ухвалити нове рішення. Позов ОСОБА_1 слід задовольнити та висилити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зі спірного будинку на підставі ст. 98 ЖК України, як тимчасових мешканців. Визначаючи підстави задоволення вказаного позову, колегія суддів враховує зміст позовної заяви позивача та його пояснення в судовому засіданні про виселення позивачів як тимчасових мешканців. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі - продажу будинку укладеного між ним та позивачем необхідно відмовити.

Щодо розписки, на яку посилається відповідач, то її зміст лише підтверджує висновки колегії суддів про відсутність укладеного договору купівлі - продажу будинку між сторонами.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

 

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Корабельного районного суду м.  Миколаєва від 5  квітня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виселення задовольнити.

Висилити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з будинку АДРЕСА_1.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі - продажу вказаного будинку -відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 по 4 грн. 25 коп. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація